У комунальній власності перебувають два навчальні заклади III рівня акредитації: Дніпропетровська консерваторія імені М.І. Глінки, створена на базі Дніпропетровського музичного училища (здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"), і Кримський університет культури, мистецтв і туризму, створений на базі Кримського училища культури.
Головними завданнями розвитку культурно-мистецької освіти є:
• збереження наявної мережі навчальних закладів культури і мистецтв, творчих, педагогічних, наукових шкіл;
• задоволення потреб особистості у здобутті якісної культурно-мистецької освіти;
• забезпечення потреб вітчизняної культури і мистецтва у кваліфікованих кадрах, удосконалення системи їх підготовки та підвищення кваліфікації;
• створення сучасних підручників і посібників для мистецьких навчальних закладів;
• підвищення престижу культурно-просвітницьких професій;
• вдосконалення законодавства з урахуванням специфіки культурно-мистецької освіти;
• посилення соціального захисту викладачів культурно-мистецьких навчальних закладів.
Водночас у системі культурно-мистецької освіти накопичилися серйозні проблеми: правова база освітньої сфери недостатньо враховує специфіку саме культурно-мистецької освіти; недостатнє бюджетне фінансування шкіл естетичного виховання призводить до постійного зростання батьківської плати за навчання дітей; протягом 25 років музичний інструментарій у навчальних закладах не оновлювався, понад 99 % інструментів мають вік не менше 30 років і потребують капітального ремонту або списання; в сільських закладах культури, внаслідок складних умов праці та побуту, залишається тільки 25 % випускників училищ культури, які почали там працювати; в багатьох установах культури спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів (акторів, музикантів, артистів балету) у зв'язку з неможливістю забезпечити молодих фахівців житлом, належною оплатою праці, соціальними гарантіями; дефіцит сучасних підручників та навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів; недостатнє методичне забезпечення навчального процесу, слабкий соціальний захист викладачів.
На придбання для регіональних музичних навчальних закладів (шкіл, училищ) музичних інструментів у 2006 р. з державного бюджету місцевим бюджетам було виділено субвенцію. За ці кошти придбано музичних інструментів більш як на 9 млн грн. Реалізація цієї програми сприятиме підвищенню рівня виконавства, зокрема на українських народних інструментах, якості підготовки високоваліфікованих фахівців.
Необхідні зміни в законодавстві щодо вищої мистецької освіти, а саме: зміни до Закону України "Про вищу освіту", що мають враховувати специфіку роботи вищих мистецьких навчальних закладів; зміни до "Нормативів чисельності студентів" денної форми навчання на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах Ш і IV рівня акредитації з напрямів "Культура" та "Мистецтво"; зміни до Порядку присвоєння вчених звань професора і доцента з метою урахування специфіки вищих мистецьких навчальних закладів.
Масштабність і складність трансформаційних процесів в українському суспільстві та його культурі зумовлюють ключове значення галузевих наукових досліджень для формування ефективної державної стратегії розвитку культури в цій сфері.
Однак нині доводиться констатувати недостатній рівень вивчення й осмислення як загальних тенденцій, що мають місце в сучасній українській культурі, так і окремих суспільно-культурних явищ, зокрема трансформаційних процесів у культурі, формування національного культурного простору та впливу глобалізації на культуру і свідомість суспільства. Можна відзначити також недостатнє усвідомлення, а отже — і недостатню реалізацію нової, ширшої ролі національної культури в процесах демократизації суспільства, громадянського націєтворення, європейської інтеграції України.
Причин цього багато — це й неподолана спадщина радянських методів проведення наукових досліджень та управління наукою, і застарілість методологічної бази та малоактуальність тематики окремих досліджень, і недостатнє фінансування та слабка матеріально-технічна база наукових установ, і заслабкі зв'язки зі світовою наукою. Актуальною залишається проблема подолання пострадянських стереотипів у тлумаченні явищ української культури, а також культур різних етносів України.
Нині лише в системі Міністерства культури і туризму України працює 7 науково-дослідних установ (Український центр культурних досліджень; Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень; Державний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса; Науковий центр розвитку туризму; Проблемна науково-дослідна лабораторія по вивченню і пропаганді народної музичної творчості Національної музичної академії ім. П.І. Чай-ковського; Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка; Проблемна науково-дослідна лабораторія історії українського мистецтва і архітектури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури). У сфері культурологічних досліджень працює також галузева Академія мистецтв України.
Загальна сума фінансування науково-дослідних установ, підпорядкованих цьому міністерству, на 2006 р. становила 3,3 млн грн. Але майже 3/4 цих коштів становить фонд заробітної плати, решту "поглинули" здебільшого витрати на оренду приміщень та комунальні послуги. На забезпечення ж власне науково-дослідницьких потреб (включаючи оновлення технічної бази наукових установ, наукові відрядження, публікацію результатів досліджень тощо) коштів практично не залишається. Такий стан фінансування науково-дослідної роботи досить негативно позначається на її результатах. Науковці часто змушені працювати не над пріоритетними темами.
Головні проблеми наукового забезпечення розвитку галузі культури — недостатня скоординованість діяльності окремих установ та напрямів наукової роботи, недостатнє фінансове забезпечення й матеріальна база галузевої науки, слабке використання світового досвіду культурологічних досліджень та наукового й методичного забезпечення культурної політики, слабкі контакти із зарубіжними науковцями.
Розв'язанню цих проблем безперечно сприятиме реалізація прийнятої У ГРУДНІ 2006 р. Концепції наукового забезпечення розвитку галузі культури, яка визначає головні цілі, пріоритетні напрями наукових досліджень у сфері культури та завдання державної політики щодо їх підтримки. Проект згаданої Концепції був підготовлений науковцями Українського центру культурних досліджень.
З огляду на специфіку цілей і завдань, що ставляться перед науковим забезпеченням розвитку галузі культури, на переважно прикладний характер досліджень і розробок, що мають проводиться галузевими науково-дослідними інституціями, головними цілями наукових досліджень у сфері культури можна вважати поглиблення наукового осмислення історії української культури, сучасних процесів і тенденцій розвитку культурно-мистецької сфери України у європейському та світовому контексті — з метою формування теоретичної бази для успішного і всебічного розвитку культури в Україні; наукове забезпечення визначення та реалізації стратегічних пріоритетів державної політики у сфері культури, формування пропозицій щодо рішень законодавчої та виконавчої влади, спрямованих на розвиток галузі.
Міжнародне культурне співробітництво.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська культура в європейському контексті» автора Богуцький Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурно-мистецька освіта. Наукове забезпечення розвитку культури“ на сторінці 2. Приємного читання.
