Регіональна політика. Підтримка розвитку культур етносів України

Українська культура в європейському контексті

Основна робота державних органів у сфері соціокультурного розвитку регіонів спрямована на збереження бібліотечної справи, клубної діяльності, традиційної культури, розвиток аматорського мистецтва та поліпшення взаємодії з регіональними органами культури. Україні потрібна якісно нова регіональна політика у сфері культури, що забезпечить вдосконалення механізмів координації центральних та місцевих органів виконавчої влади, узгодження стратегічних цілей державної культурної політики та пріоритетів культурного розвитку регіонів.

Питання взаємодії уряду, галузевих міністерств гуманітарної сфери з місцевими органами управління культурою набуває особливого значення з огляду на те, що переважна частина інфраструктури галузі (понад 90 % закладів культури України) перебуває у власності територіальних громад. Саме в регіонах України функціонує розгалужена мережа закладів культури і мистецтв. Понад 90 % закладів — це клуби (18,4 тис.) і бібліотеки (18,3 тис).

Сьогодні в Україні нараховується понад 40 тис. закладів культури, з яких 127 підпорядковані Міністерству культури і туризму України. Із загальної кількості (190 тис.) працівників галузі майже 177 тис. (93 %) — це працівники комунальних закладів культури і лише 17 тис. (9 %) — працівники закладів культури державного підпорядкування.

Управління галуззю в регіонах, відповідно до чинного законодавства, здійснюється місцевими органами культури. Згідно з чинним законодавством, Міністерство культури і туризму України не має безпосереднього впливу на місцеві органи виконавчої влади з питань, що стосуються фінансового забезпечення галузі. В межах своїх повноважень воно здійснює координацію діяльності місцевих органів культури у реалізації державної політики в цій надзвичайно важливій, делікатній сфері. Так, у 2006 р. Міністерство культури і туризму за участю керівників регіональних органів та закладів культури провело всеукраїнські конференції "Актуальні питання розвитку культури" та "Роль обласних центрів народної творчості у збереженні та популяризації нематеріальної культурної спадщини". За підсумками проведених обговорень вироблені рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, поліпшення взаємодії різних органів влади. Планується поновити всеукраїнську культурно-мистецьку акцію "Мистецтво одного села".

Відповідно до Закону України "Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005—2007 роки" розробляються державні соціальні стандарти надання послуг населенню у сфері культури, що стали основою проекту Концепції системи культурно-мистецьких послуг та державних гарантій щодо режиму їх надання. Відповідно до концепції відпрацьовується схема правового супроводу державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, розроблено проект змін і доповнень до Державного класифікатора соціальних стандартів та нормативів (щодо культурно-мистецьких послуг).

Попри збільшення темпів економічного зростання в країні, фінансування культури і далі здійснюється за залишковим принципом і ставить галузь на межу виживання. Розрахункові показники Міністерства фінансів забезпечують у середньому близько 80 % потреби у фонді заробітної плати, не враховуючи переведення працівників на повні ставки, оплати енергоносіїв, ремонтних робіт, виконання державних та регіональних програм у сфері культури. Застосування Міністерством фінансів методики розрахунків бюджету на розвиток культури, лише на основі розміру видатків на одну особу, а не відповідно до реальної потреби в послугах соціально-культурних закладів (бібліотек, клубів, музеїв тощо) та існуючих нормативів і мережі закладів, що реально склалася, нерідко призводить до зменшення реальних видатків на фінансування культури, зокрема на селі.

Тому для оптимізації регіональної культурної політики в Україні необхідні:

• створення належної нормативно-правової бази;

• удосконалення співпраці центру з регіонами, визначення завдань щодо розбудови ефективної моделі стосунків з місцевими органами влади в питаннях розвитку культури;

• здійснення моніторингу діяльності місцевих органів виконавчої влади у реалізації державної політики в сфері культури;

• збереження наявної мережі клубних закладів. їх кадрового потенціалу та забезпечення їх належного фінансування відповідно до рішень уряду та державних нормативів і стандартів;

• проведення спільно з місцевими органами культури "круглих столів", семінарів та нарад з питань удосконалення форм управління галуззю і забезпечення належного функціонування закладів культури в регіонах;

• підвищення кваліфікації працівників галузі шляхом проведення семінарів, нарад з проблем належного функціонування закладів культури;

• поновлення проведення творчих звітів областей та днів культури регіонів у Києві з метою підтримки та популяризації культурно-мистецьких надбань регіонів.

На сучасному етапі розвитку української держави й суспільства особливу вагу має рівноправна участь у суспільно-культурному житті всіх етнічних спільнот. Повноцінний розвиток особистості неможливий без задоволення духовних, культурних потреб, що особливо важливо за умов поліетнічності суспільства.

За даними Національного перепису 2001 р., в Україні проживало 10,9 млн представників етнічних меншин (або 22,2 % населення), які репрезентують 134 нації, національності та етноси. Це актуалізує необхідність вироблення дієвих механізмів підтримки і розвитку культур етносів України. Тому державні органи посилюють діяльність, спрямовану на підтримку культурного розвитку, задоволення духовних, мовних та інформаційних потреб усіх етнічних груп, підтримку культурно-мистецької діяльності їхніх громад, забезпечення участі меншин у державному й культурницькому будівництві. Це передбачає вироблення механізмів реального партнерства між інституціями, що представляють інтереси меншин, та органами влади.

Особлива увага приділяється співробітництву з національно-культурними товариствами, асоціаціями та іншими організаціями, що опікуються задоволенням культурних потреб національних меншин (в Україні налічується більш ніж 1600 національно-культурних організацій, діяльність яких спрямована на збереження національної ідентичності та етнокультурної унікальності суспільства). Активно діють Рада національно-культурних товариств України, Молодіжна організація "Німецьке джерело", Всеукраїнська спілка ромських громадських організацій "Конгрес ромен України", Демократична спілка угорців, Всеукраїнська асоціація кримських караїмів "Кримкарайлар", Всеукраїнське національне культурно-просвітницьке товариство "Русское собрание", Єврейський фонд України, ради національно-культурних товариств м. Києва, Миколаївської, Київської, Одеської, Чернівецької, Закарпатської та інших областей.

Функціонує бюджетна програма 1801260 "Заходи з відтворення культури національних меншин", згідно з якою щорічно виділяється приблизно 1,5 млн грн. Це дає можливість сформувати систему культурологічних та культурно-мистецьких заходів з урахуванням пропозицій, що надходять від громадських організацій національних меншин. Головною метою таких заходів є залучення якомога більшої кількості творчих мистецьких (аматорських і професійних) колективів, окремих виконавців, талановитої молоді, майстрів пензля та народного декоративно-ужиткового мистецтва тієї чи іншої національності. Проводяться семінари-практикуми, конференції, "круглі столи" на теми, що турбують громади національних меншин.

Державні органи підтримують подібні ініціативи національно-культурних товариств. Лише за лінією Міністерства культури і туризму у 2006 р. відбулися такі заходи спільно з громадськими організаціями 12 національностей (греків, поляків, німців, волзьких татар, євреїв, караїмів, гагаузів, кримських татар, грузинів, угорців, росіян, білорусів). Зокрема, з гагаузьким національно-культурним товариством "Бірлик" проведено Всеукраїнський фестиваль гагаузької культури (м. Болград Одеської області), з Кримськотатарським фондом культури — культурологічно-освітню акцію "Радість відродження" (для дітей депортованих народів Криму), із Всеукраїнським національним культурно-просвітницьким товариством "Русское собрание" підготовлено та проведено Всеукраїнський фестиваль бардівської пісні та поезії (Київ) тощо. Всього у 2006 р. лише цим міністерством спільно з громадськими організаціями національних меншин України організовано та проведено понад 36 всеукраїнських та регіональних культурно-мистецьких заходів, на які було виділено біля 1,5 млн грн.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська культура в європейському контексті» автора Богуцький Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регіональна політика. Підтримка розвитку культур етносів України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 1. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА РЕНЕСАНСУ

  • Культура Візантії VI—VIII століть — фундамент православного світу

  • Романіка: літургія та карнавал

  • Готичний стиль і схоластика

  • СВОЄРІДНІСТЬ ДУХОВНОГО СВІТУ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • "Ярославові книжники"

  • Зародження і розвиток шкільної освіти

  • Свята Софія як духовна ідея і художній шедевр

  • Київські фрески, мозаїки, ікони

  • Народні ремесла та розваги

  • Галицько-Волинська Русь та її культура

  • Міста, княжі двори, церкви і школи XII—XIII століть

  • Освіта і література Галича і Волині

  • НОВА КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ, НОВЕМИСТЦЕТВО

  • Ідеал гармонійно розвиненої людини і нова модель освіти

  • Вершини європейського Ренесансу

  • Культурне піднесення в Україні ренесансних століть

  • "Сім вільних мистецтв" — модель української освіти

  • Розділ 2. СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ДИНАМІЗМ НОВОГО ЧАСУ

  • Барокова Італія та Іспанія

  • Фламандське і голландське мистецтво — художні полюси XVII століття

  • Класицизм як світогляд і мистецтво героїчної громадянськості

  • Раціоналістична картина світу і людини у Просвітництві та її вплив на художню творчість

  • Мистецтво "галантної доби"

  • УКРАЇНА НА ТЕРЕНАХ ВІЙНИ ТА РОЗБУДОВИ

  • Українська барокова поетика

  • Національний варіант бароко в літературі, театрі і музиці

  • Барокова ікона, портрет, гравюра

  • Стиль архітектурних ансамблів в Україні

  • Розділ 3. ДУХОВНІ ПОШУКИ XIX ст.

  • Історичний погляд на особу і художній метод реалізму

  • Творчість імпресіоністів і постімпресіоністів та її філософська основа

  • УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ НА АВАНСЦЕНІ ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ЗМІН

  • "Останній кобзар і перший великий поет..."

  • Розвиток науки і філософії в Україні XIX століття

  • Романтизм і реалізм в українському мистецтві XIX ст.

  • Розділ 4. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ДОБИ

  • Ідеї та герої стилю модерн

  • Український модерн: неоромантична міфологія реальності

  • СТ. І ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗМУ

  • Авангардистський живопис: драматизм входження нового в культурний процес

  • Нові виражальні засоби в архітектурі і музиці

  • Культура як умова життєздатності нації в теорії українства на початку XX ст.

  • Творчість покоління "молодої України"

  • Український мистецький авангард

  • Політика українізації, її досягнення в освіті і науці

  • Українське мистецтво 20—30-х років: злет і трагедія

  • Українська культура другої половини XX століття

  • Розділ 5. СОЦІОКУЛЬТУРНА РЕАЛЬНІСТЬ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ

  • СУЧАСНІ КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ

  • Підтримка розвитку мистецтв

  • Театральне мистецтво.

  • Циркове мистецтво.

  • Підтримка розвитку кінематографії.

  • Охорона спадщини. Музейна справа

  • Бібліотечна справа

  • Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура

  • Регіональна політика. Підтримка розвитку культур етносів України
  • Мовна політика

  • Культурно-мистецька освіта. Наукове забезпечення розвитку культури

  • Міжнародне культурне співробітництво.

  • ВИСНОВКИ