Розділ «Передмова»

Історія мистецтв

Пропонований навчальний посібник відповідає програмам курсу “Історія мистецтв” для немистецтвознавчих спеціальностей вищих закладів освіти. Концепція курсу базується на прагненні раціонального пізнання та інтуїтивного проникнення в інтегральне знання світового та вітчизняного мистецтва на основі відтворення художнього образу світу в його динамічному розвитку, що уможливлює формування цілісного уявлення студента про культурний континуум і місце в ньому людини.

Культурологічний принцип як методологічний підхід організації навчального змісту курсу історії мистецтв передбачає осмислення художньої динаміки людства як поліфонії ціннісно значущих смислів буття людської спільноти. Це визначає необхідність представлення в змісті не тільки власне мистецтвознавчих знань, але й філософських, релігійних, літературознавчих, психологічних, музикознавчих, природничо-наукових, технологічних, субкультурних тощо, об'єднаних проблемою духовного життя людини і суспільства в різних національних та історичних картинах світу.

На наш погляд, освоєння мистецтвознавчих знань повинне грунтуватися в першу чергу на виявленні культурних смислів, що утворюються співвіднесенням людини із соціальним і природним оточенням у межах певної національної або історичної системи соціокультурних координат. Опанування смислами мистецької творчості можливе лише на шляху формування ціннісного ставлення особистості до дійсності. Отже, орієнтація на художні цінності та значення є основним способом адресувати студентові предметне багатство мистецтва.

Дослідження законів породження і трансляції ціннісно-смислового змісту соціокультурної життєдіяльності людства визначає специфіку культурологічного підходу до пізнання соціальної та природної дійсності. Це дає можливість стверджувати, що предметом курсу історії мистецтва є смисли, втілені в результатах художньої діяльності людства, які складаються в реальному історичному просторі та часі й відображають неповторний соціокультурний досвід існування спільноти. Це сприятиме відновленню культури в правах природної та єдиної основи освіти, забезпеченню введення в освіту культурного контексту, а отже – постане одним з потужних факторів реформування сучасного освітнього процесу на засадах гуманізації.

У той же час досвід осягнення цінностей мистецтва завжди індивідуальний, вимагає внутрішнього занурення в простір художньої творчості. Останнє передбачає розкриття в мистецтвознавчому курсі перш за все особистісного виміру образотворчого мистецтва. Центрування курсу історії мистецтва антропологічною проблематикою є запорукою формування уявлень майбутніх фахівців про себе як про суб'єкти культурно-історичного процесу, творців культурних цінностей. У такому випадку мистецтвознавча освіта стає не тільки процесом і результатом збагачення особистості різноплановою інформацією про загальносвітовий мистецький процес, вона створює внутрішні та зовнішні умови для творчої самореалізації та саморозвитку студента, формування його власної культурної самосвідомості. Це принципово важливе не тільки для професійного розвитку студента, але й для його особистої здатності адаптуватися до суперечливих умов сучасного буття, протистояти негативним впливам масової культури, тобто для становлення особистості в її цілісності.

Обґрунтовуючи концепцію мистецтвознавчого курсу, необхідно також охарактеризувати її зумовленість особливостями сучасної історичної ситуації як у глобальному, так і вітчизняному контексті. Новітнє суспільство є планетарною цивілізацією, де різні культури взаємно переплетені так, що виживання людини забезпечується збереженням рівноваги культурної багатоманітності. Українська людина реально живе, мислить і діє в просторі багатьох культур, обмежувати вплив яких неможливо і недоцільно. Сучасний фахівець повинен бути готовим здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, навіть якщо виховувався в певному культурному середовищі та свідомо розділяє його нормативи й цінності. Ось чому мистецтвознавча освіта студента має бути полікультурною за своєю суттю, розкривати множинність мистецьких космосів. Безперечно, національна культура, за допомогою якої людина освоює цінності свого етносу, розвиває свою національну самосвідомість, здійснює культурну самоідентифікацію, є домінантною в мистецькій освіті майбутнього фахівця. Проте лише діалог різних художніх картин світу уможливлює глибину розуміння особливостей національної мистецької традиції.

Українське мистецтво набуває повноти і неповторності лише в співіснуванні з різними традиціями світового культуротворення. Саме буття України на стику культур зумовило її зв'язок із загальносвітовим історико-культурним простором. Тому лише в контексті світових процесів українське образотворче мистецтво розкриває нам своє покликання і гуманістичне значення, що і відображено в концепції представленого мистецтвознавчого курсу.

Отже, курс “Історія мистецтв” передбачає вирішення цілого комплексу завдань, серед яких слід виокремити:

• формування художньої картини світу через оволодіння системою мистецьких знань;

• формування особистісно!' системи ціннісних орієнтацій, комунікативних навичок і суб'єктної активності студента шляхом:

– введення в систему ціннісно-смислових настанов світового та зарубіжного мистецтва, критеріїв оцінок і принципів відбору художніх смислів і значень;

– опанування основних принципів і форм комунікативного досвіду мистецтва як засобу трансляції соціально значущих культурних смислів;

– засвоєння суб'єктної природи мистецьких процесів як інструменту національно-культурної самоідентифікації особистості;

• формування досвіду творчої діяльності студента, його просвітницької, дослідницької та художньої активності, спрямованих на визначення способів його входження в соціальну практику, здійснення культурно детермінованих шляхів вирішення особистісних і професійних проблем.

У структурі навчального посібника представлено основні історико-мистецькі феномени людства. Типологія мистецтва побудована відповідно до принципів стадійності, полілінійності, цивілізаційної дискретності й унікальності соціокультурного розвитку людства, обґрунтованих українським дослідником Ю. Павленком. Територіально-типологічний підхід відображає логіку виникнення та існування ранніх цивілізацій людства і культур так званого “осьового часу”, історичний поступ яких здійснювався в першу чергу в просторових координатах як своєрідна естафета культурно-цивілізаційних утворень Стародавнього Єгипту, Межиріччя, Греції, Риму, традиційних Індії, Китаю, Японії. Послідовно-історичний підхід занурює студентів у логіку розгортання християнських культур, домінантою яких стають часові координати розвитку. Еволюція стильових мистецьких парадигм від романіки до постмодернізму віддзеркалює цивілізаційний процес культур християнського світу. Паралельно-синхронний підхід передбачає одночасну актуалізацію смислів західнохристиянської та східнохристиянської культур (на прикладі українського образотворення) на основі компаративної методології. Взаємодія підходів, закладена в навчальному посібнику, дає змогу формувати широку мистецьку ерудованість студентів, цілісність їх світобачення, інтегральний стиль мислення.

В основу аналізу кожного історико-мистецького феномена покладене намагання побудувати своєрідну художню модель культури з її особливою картиною світу і усвідомленням місця людини в цьому світі. Художня картина світу розкриває простір смислів мистецтва, систему значень, що організують цілісність процесу пізнання цінностей образотворення через домінантну ідею, яку розглянуто в контексті мистецтва й “очима” мистецтва. Цілісність також породжується співбуттям багатьох національних мистецьких традицій у просторі й часі.

Змістоутворювальним стрижнем історико-мистецького процесу в навчальному посібнику визначено людину в її суперечливій цілісності з різними принципами осмислення основ власного буття. Вічні проблеми народження, життя, смерті, кохання, ненависті, свободи, вибору, зради, вірності є наскрізними для кожної з мистецьких традицій, але кожна вирішує їх по-своєму. Таке бачення художньої картини світу надає їй культурологічної стереоскопічності.

Отже, структура пропонованого навчального посібника відповідає вимогам модульно-рейтингової технології навчання у вищій школі, а також завданням і специфіці дистанційного навчання. В ньому враховано вимоги Державного стандарту вищої освіти. Навчальний посібник може бути корисним студентам вищих навчальних закладів освіти, старшокласникам ліцеїв і гімназій, викладачам, вчителям, методистам, всім, кого цікавлять проблеми вивчення мистецтва.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія мистецтв» автора О.Л.Шевнюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 1. Приємного читання.