Культура України початку XX ст.

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Активізація визвольних змагань українського народу, великі соціальні потрясіння, якими ознаменувався початок XX ст., вплинули і на духовне життя, збагатили його чималим досвідом, новими званнями, привели до колосального злету національного самоусвідомлення.

Цьому значно посприяв розвиток освіти. За всієї антиукраїнської спрямованості своєї політики царський уряд змушений був піти на розширення шкільної мережі в Наддніпрянщині. Протягом 1897—1911 рр. кількість початкових шкіл зросла тут з 13 570 до 18 719. На 1 січня 1916 р. в Україні діяло понад 300 т.зв. вищих початкових училищ з 4-річним строком навчання. У результаті помітно підвищився рівень грамотності населення.

Розширювалася мережа середніх навчальних закладів. На 1915 р. в Україні було 26 тис. загальноосвітніх шкіл, у яких навчалося 12,5 тис. учнів, і понад 60 професійно-технічних училищ, де здобували освіту і навчалися ремесла бл. 5 тис. осіб. Але це все далеко не задовольняло потреб народу, 70 % якого не вміли читати і писати.

Аналогічною була ситуація у вищій школі, де кількість студентів на поч. XX ст. зросла більш яку два рази — до бл. 12,7 тис. осіб. Проте па всій території України не було жодного вищого навчального закладу (ВНЗ) з українською мовою викладання, а в царській Росії - - навіть жодної української школи на державному утриманні.

Після повалення царату в Україні почався новий етап прискореного розвитку національної культури й освіти. Вже за часів Центральної Ради було знесено основні перепони на шляху розвитку української освіти, здійснювалася інтенсивна робота з українізації школи. Загалом упродовж 1917 р. в Україні було відкрито 215 нових т.зв. вищих початкових шкіл. Крім того, в 1918 р. діяло понад 39 тис. нижчих початкових шкіл. Вперше українська мова на правах офіційної входила в середню й вишу школу.

У період Гетьманату освітньо-культурницьку політику Центральної Ради було продовжено. Восени 1918 р. в Україні вже було 150 українських гімназій, у жовтні відкрито державні українські університети у Києві та Кам'янці-Подільському. У діючих вищих навчальних закладах відкривалися українознавчі кафедри. Велика увага приділялася виданню підручників українською мовою.

Ще інтенсивніше українізацію школи здійснювала Директорія. Однак через швидку зміну політичної ситуації досягти реальних результатів не вдалося.

Важким було становище освіти на західноукраїнських землях. Влада імперії Габсбургів насаджувала школи з німецькою і польською мовами викладання. Майже недоступною для дітей трудівників залишалася середня і вища школа. Лише в результаті тривалої боротьби галицькі й буковинські українці перед Першою світовою війною домоглися відчутних успіхів. У Галичині функціонувало 6 українських державних гімназій. У них, а також у 2510 народних школах українською мовою вчилося 440 тис. дітей. На Буковині в 1911 р. було 216 українських народних шкіл із 40 тис. учнів. Діяли україномовна державна гімназія та семінарія для дівчат. Таким чином західноукраїнська молодь порівняно з юнацтвом Східної України мала більшу можливість виховуватись в українському дусі.

Значну увагу становленню національної школи приділяла Західноукраїнська Народна Республіка. Державні школи стали україномовними; неукраїнське населення здобуло право на школи з навчанням рідною мовою. Проте поразка ЗУНР не дала можливості повною мірою реалізувати ці ідеї.

Подальшого розвитку в Україні досягли наука! техніка. Значні успіхи мали вчені України в розвитку природничих наук. У галузі математики плідно працювали вчені Д. Граве, В. Стеклов, С. Бернштейн, Д. Синцов. Для розвитку фізики багато зробили професори Д. Рожанський та М. Смолуховський, хімії — С. Реформатський, І. Осипов, Б. Радзішевський, С. Толочно, В. Кемула.

Українські вчені зробили вагомий внесок у біологію і медицину. Розвиток генетики в Україні пов'язаний з іменами Л. Симиренка та М. Кащенка, Важко переоцінити внесок епідеміологів і мікробіологів М. Гамалії, Д. Заболотного, патологоанатома і бактеріолога В. Високовича та ін. у подолання таких тяжких хвороб, як чума, холера, тиф, сказ, туберкульоз тощо.

На поч. XX. ст. Україна посіла провідне місце в розвитку повітроплавання. Так, члени Одеського аероклубу С. Уточкін і С. Єфремов у 1910 р. здійснили перші в Росії польоти на літаку. Одним із піонерів авіації, основоположником важкої авіації, автором одного з перших у світі проектів гелікоптера був видатний авіаконструктор І. Сікорський. Військовий льотчик П. Нестеров у 1913 р. у Києві вперше продемонстрував низку складних фігур вищого пілотажу, зокрема "мертву петлю".

У центрі постійної і пильної уваги українського громадянства перебували суспільні науки, покликані дати відповіді на актуальні питання суспільно-політичного життя. На поч. XX ст. працювали історики О. Єфименко, Д. Багалій, В. Барвінський, неперевершений дослідник запорозького козацтва Д. Яворницький. Ученим зі світовим іменем став М. Грушевський. Серед його майже 2 тис. наукових праць найбільшою є 11 - томна "Історія У країни - Руси". Видатним представником української історіографії був І. Франко.

Плідною була робота українських вчених і в інших гуманітарних науках. І. Франко, В. Гнатюк, О. Роздольський та ін. розгорнули дослідження з українського фольклору й етнографії. Низку важливих праць з мовознавства та літератури написали

A. Кримський, В. Дубровський, Б. Грінченко, В. Перетц. Дослідником скарбів рідної культури став І. Огієнко.

Багатогранну дослідницьку діяльність проводили наукові товариства, які діяли в Україні. Великим досягненням стало відкриття 24 листопада 1918 р. Української академії наук. її першим президентом став видатний український вчений В. Вернадський.

Складна, драматична ситуація в Україні на поч. XX ст., позначена великими соціальними потрясіннями, боротьбою різних партій, ненавистю до світової кровопролитної бойні, передчуттям революційного вибуху знайшла яскраве відображення в художній літературі. У численних творах ці події відобразили М. Коцюбинський, І. Франко, О. Кобилянська, А. Тесленко, Г. Хоткевич, С. Васильченко,

B. Винниченко, В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина та ін. Справжньою гордістю українського народу став талановитий поет та історичний романіст Б. Лепкий. Яскравими барвами сяяли поезії Лесі Українки, О. Олеся, Г. Чупринки, П. Тичини, М. Рильського, М. Семенка, Гео Шкурупія, інших віртуозів пера.

Незважаючи на тяжкі умови, на поч. XX ст. продовжував діяти український театр. Важливим здобутком передової громадськості був перший стаціонарний український театр, який організував 1907 р. М. Садовський у Києві. Періодом найвищого творчого піднесення трупи П. Саксаганського — І, Карпенка-Карого були 1900—1903 рр., коли в ній об'єдналося блискуче сузір'я видатних майстрів української сцени — М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий та М. Заньковецька. У Західній Україні діяв театр "Руської бесіди".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура України початку XX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.

  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.
  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"