Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Початок Української національної революції 1648—1676 рр. був ознаменований оволодінням Богданом Хмельницьким у лютому 1648 р. Запорізькою Січчю та обранням його там гетьманом.

Підготувавши основну військову базу на Запоріжжі, новообраний гетьман розпочав роботу, спрямовану на залучення до майбутнього виступу реєстрових козаків та широких мас народу. Гетьманські універсали із закликами до боротьби розійшлися всією Україною. Водночас Б. Хмельницький розумів, що для переможної війни зі шляхтою потрібна зовнішня допомога. До середини березня йому вдалося завершити переговори з Кримським ханством, яке зобов'язувалося надати допомогу проти поляків. Чисельність татарського війська, яке виступало на боці українців, становила в різний час віл кількох тисяч до кількох десятків тисяч осіб. Крім військової допомоги Україна убезпечувала себе від татарських нападів л півдня.

На початку революції Б. Хмельницький та його прихильники висували лише ідею автономії для козацького регіону в складі Речі Посполитої. Про цс йшлося піл час переговорів із послами коронного гетьмана М. Потоцького в середині березня. Ллє той! визнав їх неприйнятними, і, сподіваючись у зародку придушити народне повстання, прискорив підготовку походу.

Бойові дії розпочалися у квітні. Маючи бл. 15 тис. жовнірів, М. Потоцький поділив їх на три частини. Дві з них рушили проти козаків із завданням з'єднатися біля Козацької фортеці, розгромити Запорізьку Січ і придушити повстання.

Роз'єднаністю поляків скористався Б. Хмельницький, яким 29 квітня оточив їх біля р. Жовті Води. а далі, заручившись підтримкою реєстрових козаків, що перебували в таборі противника, 16 травня повністю розгром и в польське військо.

Дізнавшись про поразку під Жовтими Водами, гетьман М. Потоцький почав відступати, сподіваючись на об'єднання з військом Я. Вишневецького. Щоб не допустити цього, Б. Хмельницький, не гаю чи часу, кинувся за ним. 26 травня полки Потоцького потрапили неподалік Корсуня в заздалегідь підготовлену пастку, зазнавши нищівної поразки, ш середину вересня були визволені Лівобережжя. Брацлавське, Київське, Подільське воєводства, південна и центральна частина Волинського.

Тим часом польська шляхта прагнула реваншу. Але його не відбулося. У битві 21—23 вересня піл Пилявцями 80—90-тисячна армія поляків зазнала-розгрому від бл. 100-тисячного українського війська та 5 тис. татар.

Далі розпочався визвольний похід на західно українські землі. Повстанці за допомогою місцевого населення здобули Збараж, Вишнівець, Броди, взяли в облогу Львів, дійшли до фортеці Замости. Звідти їм відкривався шлях на Польщу, яка, фактично втративши військо та короля, що помер ще в травні, стояла на межі катастрофи. Ллє Б. Хмельницький, замість того щоб донорі пити її розгром, оголосив про перемир'я. Є різні версії причин такої поведінки гетьмана: 1) він ще не готовий був до остаточного розриву з Річчю Посполитою; 2) брак теплого одягу, продовольства, осіннє бездоріжжя, епідемія чуми; 3) проти продовження воєнних дій виступали союзники — кримські татари; 4) побоювання, що розгром Польщі спричинить негативну реакцію європейських монархів тощо. Очевидно, що синтез усіх цих версій і вплинув на остаточне рішення гетьмана.

Наприкінці грудня 1648 р. українське військо вступило до Києва. Хмельницького вітали як "українського Мойсея", який визволив Україну з "лядської неволі". З часом змінюється психологія самого гетьмана, який, переосмисливши уроки боротьби, проголошує право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання.

Завдяки перемогам 1648 р. змінився й політичний лад України. На визволеній території було ліквідовано польсько-шляхетську владу і почали закладатися підвалини національної держави на чолі з гетьманом. Кордон між нею і Річчю Посполитою, згідно з перемир'ям, мав проходити по річках Горинь, Прип'ять та м. Кам'янець-Подільський. Визволена територія поділялася на полки та сотні, де вся повнота влади зосереджувалась у руках гетьмана, а на місцях — полковників, сотників та інших старшин. Військовий штаб гетьмана виконував функції кабінету міністрів і займався організацією держави.

Революція започаткувала нову модель соціально-економічних відносин. Вона в основному ліквідувала велику й середню земельну власність, панщину та кріпацтво. Частина землі перейшла в рука нових господарів — селян, козаків.

Однією з найважливіших справ державного будівництва була регулярна армія, яку Б. Хмельницький зумів створити з розрізненої маси повстанських загонів. Як з'ясувалося, вчасно, оскільки в сер. 1649 р. війна відновилася.

На початку липня армія Б. Хмельницького спільно з татарами оточила велику частину польського війська під Збаражем і тримала її в облозі півтора місяця. Було знищено чимало поляків, серед шляхти почалися паніка та дезертирство.

Тим часом на допомогу обложеним поспішали головні сили польської армії, очолювані королем. До Зборова на зустріч їм з частиною війська вирушив Б. Хмельницький, який 15 серпня під час переправи ворога через р. Стрипу завдав йому великих втрат. Наступного дня почався генеральний бій, який загрожував неминучою капітуляцією короля з усією армією. Але в найкритичніший момент татарський хан категорично зажадав від Хмельницького припинити бій та започаткувати переговори. Така поведінка хана пояснювалася його політикою "рівноваги сил", яка вела до виснаження України і Польщі, даючи можливість Криму безкарно грабувати ці землі. 18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський договір, за яким козаки здобували численні права: 1) Українська держава мала охоплювати територію Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств; 2) козацький реєстр встановлювався у кількості 40 тис. осіб, а селяни, які не потрапили до нього, поверталися у кріпацтво; 3) всім учасникам повстання оголошувалася амністія, але магнати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків; 4) католицька і православна шляхта зрівнювалися у правах, а православний митрополит отримував місце у польському сенаті.

Зборівський трактат не відповідав ні фактичному успіху національно-визвольної боротьби, ні сподіванням українства. Замість остаточного визволення всього народу і створення власної держави доводилося задовольнятися автономією, і то лише для козацької верстви. Це викликало в Україні незвичайне обурення та стрімке наростання антифеодальної боротьби. Було зрозуміло, що перемир'я триватиме недовго.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави
  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.

  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.

  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"