Українська культура XIX ст.

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Незважаючи на колонізаторську політику Росії та Австро-Угорщини, українська культура розвивалася. Вирішальне значення для її піднесення мала освіта. Розвиток промисловості, торгівлі, міст вимагав дедалі більшої освіченості, кваліфікованості працівників, зумовлював збільшення кількості навчальних закладів та учнів у них.

Згідно з реформою освіти 1864 р., всі типи початкових шкіл у Російській імперії оголошувалися загальностановими і діставали назву початкових народних училищ. Тут дітей навчали (російською мовою) закону Божого, читати, писати, елементарних арифметичних дій. Наприкін. XIX ст. кількість початкових шкіл у Східній Україні становила бл. 17 тис. Однак вони охоплювали навчанням лише і третину дітей..

Одночасно з початковою реформувалася й середня освіта. Засновувалися 7-класні гімназії і 4-класні прогімназії. Незважаючи на оголошення їх безстановими і загальнодоступними, за навчання в них треба було платити. Для жінок діяли окремі гімназії і вищі жіночі курси. Наприкін. XIX ст. у Східній Україні працювало 129 гімназій, 19 реальних і 17 комерційних училищ.

Проміжне місце між гімназіями й університетами займали ліцеї, яких в Україні було 3: Рішельєвський в Одесі, Кременецький на Волині та Ніжинський.

Важливими осередками духовного життя Наддніпрянщини були Харківський, Київський та Новоросійський університети. В них на сер. 1890-х років навчалося понад 4 тис. студентів. У кількох містах було відкрито спеціальні вищі навчальні заклади.

На західноукраїнських землях однією з найважливіших засад шкільного законодавства були обов'язковість і безоплатність початкової освіти, право навчання рідною мовою та дозвіл поряд із державними створювати приватні школи. Дуже мало українців навчалося в гімназіях, ще менше — у вищих навчальних закладах: Львівському і Чернівецькому університетах, Політехнічному інституті й Академії ветеринарної медицини у Львові.

Окрім освітянських функцій університети були центрами науки в Україні. Зазвичай, вони мали такі факультети, як філософський, юридичний, богословський, медичний.

Поряд із університетами важливим науковим осередком був Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, співробітники якого зібрали по Україні багаті етнографічні, економічні й статистичні матеріали. Київська тимчасова комісія для розгляду давніх актів продовжувала збирання й публікацію історичних документів, видання багатотомного "Архива Юго-Западной России". Велику цінність для вивчення історії українського народу становлять 15-томні "Акти Южной и Западной Руси".

Плідно працювало Наукове товариство ін, Т. Шевченка у Львові. До 1914 р. воно видало 300 томів наукових праць із різних галузей.

Значний крок вперед у XIX ст. зробила в Україні історична наука. Велика робота була проведена зі збирання, систематизації і публікації історичних джерел. Чільне місце в українській історіографії займають твори визначних істориків М. Максимовича, М. Костомарова, О. Лазаревського, В. Антоновича, О. Єфименко, Д. Багалія, О. Левицького, Д. Яворницького. Низку цікавих досліджень опублікували галицькі історики О. Барвінський, А. Петрушевич, В. Площанський, Ю. Целевич, І. Шараневич та ін.

У важких умовах національного гноблення цінні праці з проблем українського мовознавства створили вчені О. Потебня, П. Житецький, К. Михальчук, І. Срезневський і М. Максимович науково спростували безпідставні твердження російських і польських шовіністів про українську мову як діалект російської чи польської. П. Білецький-Носенко, Я. Головацький, П. Куліш, М. Маркевич розробляли проблеми української лексикографії, готували до друку словники української мови.

Вагомий внесок у розвиток вітчизняного літературознавства в Галичині зробили В. Щурат, К. Студинський, О. Маковей та ін. Багатими здобутками увінчалася робота фольклористів та етнографів Ф. Вовка, В. Гнатюка, О. Роздольського, В. Шухевича, Ф. Колеси. І. Свінціцький, І. Франко та ін. працювали над вивченням української мови та літератури.

Значне пожвавлення відбувалося в природничих науках. Плідно працювали відомі вчені М. Остроградський і О. Ляпунов (математична фізика), М. Бекетов (фізична хімія), І. Мечников (зоологія), М. Гамалія (мікробіологія), І. Верхрадський (ентомологія), І. Горбачевський (біохімія), автор схеми Першого у світі реактивного літального апарата М. Кибальчич, першовідкривач катодних променів І. Пулюй, учений-винахідник І. Лукашевич, який виокремив гас із нафти і сконструював гасову лампу, та ін.

Видатним ученим, мандрівником і громадським діячем, чиї наукові інтереси торкаються багатьох галузей людських знань — етнографії, філософії, біології та географії, був нащадок запорізьких козаків М. Миклухо-Маклай.

Вирішальну роль у завершенні процесу становлення української національної мови відіграли твори основоположників нової української літератури: І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Шашкевича. З кінця 30-х років починають привертати до себе увагу твори Т. Шевченка ("Кобзар", "Гайдамаки"). З його виходом на літературну ниву українське відродження стало безсумнівним, а література і мова не потребували вагоміших доказів свого права на існування.

У другій пол. XIX ст. українська література розвивалася за несприятливих соціально-політичних умов, пов'язаних із гоніннями царату на українську мову. В цей час творили такі визначні представники літератури демократичного напряму, як Марко Вовчок("Народні оповідання", "Інститутка", "Маруся", "Невільничка"), Л. Глібов ("Вовк та ягня", "Щука", "Стоїть гора високая"), А. Свидницький ("Люборацькі"), С. Руданський ("Співомовки", "Повій, вітре, на Вкраїну") та ін.

70—90-ті роки XIX ст. ознаменувалися приходом в українську літературу нових талановитих письменників. Вагоме місце серед них посідали І. Нечуй-Левицький ("Кайдашева сім'я", "Микола і Джеря", "Маруся Богуславка"), Панас Мирний ("Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Повія", повість "Лихі люди"), І. Франко ("З вершин і низин", "Зів'яле листя", "Мій ізмарагд", "Із днів журби"), М. Коцюбинський ("По людському", "Дорогою ціною", "Для загального добра"), Леся Українка ("Досвітні вогні", "Товаришці на спомин", "Слово, чому ти не твердая криця"), П. Грабовський ("Уперед", "Швачка", "Я не співець чудовної природи", "Орли") та ін. Надзвичайно широким був діапазон діяльності Б. Грінченка — прозаїк, поет, драматург, перекладач, публіцист, критик, педагог, фольклорист, етнограф, мовознавець, видавець, редактор, громадський діяч. Великою його заслугою стали підготовка та видання 4-томного "Словаря української мови".

Важливою складовою української літератури була драматургія. Найвидатнішими її представниками були І. Карпенко-Карий ("Наймичка", "Безталанна", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн"), М. Кропивницький ("Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Дві сім'ї", ."Олеся", "Дай серцю волю, заведе в неволю"), М. Старицький ("Не судилось", "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Маруся Богуславка", "Остання ніч"). Видатним майстром драматургії був І. Франко, з-під пера якого вийшли класичні зразки соціально-психологічної драми, романтично-легендарні твори історичної тематики ("Украдене щастя", "Сон князя Святослава", "Кам'яна душа").

Певного розвитку досягло театральне мистецтво. Перший професійний театр було засновано в Галичині 1864 р. з ініціативи товариства "Руська бесіда". У Наддніпрянщині першу українську професійну трупу створив М. Кропивницький у 1882 р. Репертуар українських театрів постійно розширювався. Вони ставили п'єси І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гоголя, І. Карпенка-Карого, І. Франка, М. Старицького, інших драматургів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська культура XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.
  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.

  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"