Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Після того як І. Самойловича було заарештовано і позбавлено гетьманства, новим гетьманом обрали генерального осавула Івана Мазепу (Ї687—1709). Присягнувши цареві на вірність, він підписав нові, т.зв. Коломацькі статті, які значно обмежували автономію України: 1) влада гетьмана зводилася до поліційних функцій — стежити і сприяти виконанню численних царських заборон; 2) заборонялися міждержавні відносини України; 3) українське військо мусило брати участь у воєнних експедиціях Московії; 4) українським купцям заборонялося торгувати в Московській державі; 5) законодавчо формулювалася вимога злиття українського народу з московським, для чого рекомендувалося заохочувати змішані шлюби, тощо.

Ставши гетьманом, І. Мазепа прагнув об'єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Його ідеалом була станова держава західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Тому він дбав про формування в Україні аристократичної верхівки, надаючи козацькій старшині значні землеволодіння, нові права й привілеї. Тисячі селян вільних військових сіл опинилися в руках нових панів. Це викликало незадоволення у середовищі окремих суспільних груп. Як показало майбутнє, саме соціальна політика гетьмана стале помилкою фундаментального характеру.

Великою мірою планам творення нової аристократичної верстви була підпорядкована культурні просвітницька діяльність І. Мазепи. Він опікувався станом науки та освіти. Завдяки його підтримці Києво-Могилянська колегія в 1701 р. одержала статус академії, було створено Чернігівський колегіум, засновано інші школи і друкарні. Чимало молодих людей вирушило за кордон здобувати знання в західноєвропейських університетах. Значну частину особистих прибутків гетьман скерував на розвиток релігії та культурних установ, був покровителем літератури.

Однією з головних засад політики гетьмана Мазепи було намагання підтримувати добрі відносини з Москвою. Він увійшов у довір'я до молодого московського монарха Петра І і згодом між ними зав'язалися приязні стосунки. Був радником царя у польських питаннях, надавав йому активну допомогу в походах на турків і татар.

Долучаючись до Кримських походів, І. Мазепа планував здобути для України доступ до Чорноморського й Азовського узбережжя, такий важливий для її економічних інтересів. Проте війна з турками і татарами затягувалася й Україна щораз більше відчувала на собі її тягар. Зростала економічна та соціальна напруженість. На Січі почали поширюватися чутки, що І. Мазепа запродався цареві й хоче зруйнувати козацьку вольницю.

Не втрачаючи надії на об'єднання під своєю булавою всіх українських земель, гетьман Мазепа серйозну увагу звертав на Правобережжя, де в 1702 р. вибухнуло анти-польське повстання під проводом полковника Семена Палія. Це повстання збіглося в часі з початком Північної війни (1700—1721), яка велася між Московією і Швецією за вихід до Балтійського моря. У1702 р. шведська армія завдала кількох поразок Польщі, захопивши значну частину її території. Петро І, намагаючись допомогти своєму союзникові — польському королеві, наказав І. Мазепі зайняти Правобережжя. Гетьман вирішив використати цю нагоду, щоб об'єднати Правобережну Україну з Гетьманщиною.

У 1704 р. І. Мазепа вступив на територію Київщини. На початку жовтня наступного року вся Правобережна Україна і Галичина опинилися під його владою. Однак мрії про возз'єднання українських земель не збулися. У вересні 1706 р. війська польського короля Августа II були розбиті й він зрікся корони на користь союзника Швеції Станіслава Ліщинського, який почав наполягати на виведенні українських військ за Дніпро згідно з умовами "Вічного миру". На відміну від І. Мазепи, який хотів утримати визволені від поляків землі, цар готовий був віддати Україну Польщі, аби тільки знайти в ній союзника проти Швеції та домогтися виходу до Балтики.

Ситуація ускладнювалася й тим, що Північна війна значно загострила внутрішнє становище в Україні, де зубожіле населення змушене було утримувати московську армію, зазнавало від неї всіляких утисків. До того ж події розвивалися так, що перемога кожного з могутніх противників — Швеції чи Московії — несла Українській державі загибель. У разі успіху Карла ХІІ українські землі стали б здобиччю його союзника польського короля С. Ліщинського. Перемога Петра І призвела б до остаточної ліквідації будь-якої автономії України. Тому гетьман мусив діяти, вступивши в таємні переговори зі Швецією. Головною вимогою була незалежність Української держави.

У 1708 р. Карл XII вирішив завдати Московії остаточної поразки. Однак після кількох невдач змушений був завернути в Україну для відпочинку та поповнення припасів. На об'єднання зі шведським королем на чолі 4—6-тисячного війська рушив гетьман І. Мазепа. Згодом підійшли 8 тис. запорожців.

Більша частина українського війська на той час не мала зв'язків із гетьманською ставкою або перебувала за межами України.

Дізнавшись про дії І. Мазепи, Петро І проголосив гетьмана зрадником та розпочав жорстокий терор проти українського населення, щоб відлякати його від союзу зі шведами. Зокрема, в Батурині було вирізано усе населення міста разом з немовлятами. Так само московити спустошили багато інших міст і сіл, знищили Запорізьку Січ.

8 липня 1709 р. відбулася вирішальна Полтавська битва, під час якої війська Карла XII й І. Мазепи було розбито, рештки відступили у володіння Туреччини. Приголомшений поразкою український гетьман менш ніж через 3 місяці помер.

Отже, спроба І. Мазепи вирвати Україну з лабет московського царату зазнала невдачі. Але його вчинок залишив глибокий слід в українській історії, а його ім'я стало символом боротьби за незалежність України для майбутніх поколінь.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа
  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.

  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.

  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"