Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Наприкін. XVIII ст. відбувся черговий переділ України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Габсбургів загарбала північну частину Молдавії з містами Чернівці, Серет та Сучава. Північну частину нового краю, названого Буковиною, заселяли українці. Протягом XVI—XVII ст., раніше, ніж Галичина та Буковина, під владу Габсбургів потрапило Закарпаття.

Таким чином, західноукраїнські землі стали колонією Австрійської монархії. Крім немилосердного визиску з боку феодально-абсолютистської держави, політики онімечення, в Галичині тривав процес полонізації, на Закарпатті — мадяризації, а на Буковині — румунізації українського населення. Подвійний, а то й потрійний національний і соціальний гніт, багатовікова роз'єднаність стали серйозним гальмом не лише економічного, а й духовного поступу українців.

Східна Галичина разом з частиною польських земель входила до "королівства Галіції та Лодомерії з центром у Львові. На чолі Галичини був губернатор, якого призначав Відень. Буковиною певний час управляла військова влада, а в 1786 р. її було приєднано до Галичини, разом з якою вона перебувала до 1849 р., а потім була перетворена в окрему провінцію. Закарпаття, у зв'язку з тим, що підпорядкування Угорщини Відню було дуже умовним, фактично управлялося з Будапешта. Отже, навіть перебуваючи у складі однієї держави, західноукраїнські землі були розчленовані на три частини.

Економіка Галичини, Буковини, Закарпаття була найвідсталішою серед австрійських провінцій, їхня промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Проте панівне становище займало ремісництво.

Найбільшою перешкодою для розвитку сільського господарства, яке відігравало головну роль в економіці Західної України, залишалося кріпацтво. Позаекономічний примус і насильство перестали діяти як економічний чинник розвитку панщинного господарства і тільки загострювали суперечності цієї системи виробництва. Чи не найгіршим становище селян було в Галичині, де під час літніх сільськогосподарських робіт панщина сягала 6 днів на тиждень.

Австрійські правителі, як і їх попередники, бачили у західноукраїнських землях насамперед джерело для поповнення державної казни та армії. Але водночас вони змушені були подбати про забезпечення там хоча б елементарної соціальної справедливості та порядку. Тому австрійська імператриця Марія-Терезія (1740—1780) та її син Йосиф II (1780—1790) здійснили т.зв. реформи "освіченого абсолютизму", які мали на меті поліпшити матеріальне становище жителів імперії. Одним із головних об'єктів реформаторської політики стала Галичина, де правляча польська шляхта довела місцеве населення до крайнього зубожіння та морального занепаду і яка була потенційним джерелом державних смут і заворушень. Перетворення зачепили насамперед аграрні відносини, церкву й освіту.

Найжаданішою для галицького населення була аграрна реформа. Вона передбачала: 1) звільнення селян з особистої залежності від поміщиків; 2) передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника; 3) заборону збільшувати поміщицькі землеволодіння за рахунок "прирізки" селянських земель; 4) обмеження панщини, тривалість якої не могла перевищувати 3 днів на тиждень; 5) заборону проживати у селі лихварям (як правило, євреям), які відмовлялися займатися сільським господарством, тощо.

Важливою для західноукраїнських земель була церковна реформа, яка докорінно змінила на краще становище греко-католицької церкви. її основними положеннями були: 1) зрівняння прав католицько!, протестантських і греко-католицької церков та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей; 2) підпорядкування церкви державі та надання священикам статусу державних службовців із відповідною платнею; 3) заборону місцевій верхівці римо-католицької церкви переводити греко-католиків на латинський обряд та вживати термін "уніат", що мав образливий підтекст.

Тісно була пов'язана з церковною освітня реформа, яка, серед іншого, передбачала: 1) ліквідацію ордену єзуїтів (1773) і його багатолітнього домінування у навчальних закладах та відкриття у Львові на місці єзуїтської колегії університету (1784); 2) створення греко-католицьких семінарій для навчання українського духовенства; 3) запровадження системи початкових і середніх шкіл, причому на рівні початкової школи навчання для дітей мало проводитися рідною мовою.

Реформаторська діяльність Марії-Терезії та Йосифа ІІ була на той час прогресивним явищем. Реформи викликали в західноукраїнському суспільстві почуття глибокої вдячності та відданості Габсбурзькій династії. Однак уже незабаром прогресивні нововведення було зведено нанівець наступними австрійськими правителями. Єдиною інституцією, яка зберегла всі надбання і навіть суттєво зміцнила їх після започаткування у 1808 р. Галицької митрополії, була греко-католицька церква.

У відповідь на обмеження попередніх здобутків селяни посилюють антифеодальну боротьбу, що проводилася в різних формах: скарги, втечі, підпали, розправи, відмова від сплати податків, невиконання розпоряджень адміністрації маєтків. Своєрідною формою протесту був рух опришків, що поширювався на Прикарпатті. Опришки нападали на панські й державні маєтки, забирали або нищили майно, руйнували панські двори, розправлялися з феодалами та адміністрацією.

Постійною та наймасовішою формою антифеодальної боротьби була відмова широких мас селянства від виконання феодальних повинностей. Кульмінаційним пунктом селянського руху напередодні революції 1848—1849 рр. були антифеодальні виступи 1846—1848 рр. на східно-галицьких землях. Це був удар, від якого феодально-кріпосницька система вже не могла отямитись. Повстання було придушене, проте стало однією з вирішальних передумов скасування панщини не лише в Галичині, айв усій Австрії.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.

  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.

  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"