Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

Історія України: відповіді на екзаменаційні білети

Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії. Тому "українське питання" було одним з найважливіших у передвоєнній міжнародній політиці. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонна європейська нація стала об'єктом безсоромного торгу на "дипломатичному ринку". Ініціатором гендлю виявилася нацистська Німеччина, яка, потребуючи спільників для реалізації своїх експансіоністських задумів, вирішила здобути їх коштом українських земель. Першою жертвою стала Карпатська Україна, яку зухвало було віддано на розтерзання Угорщині. Ще вдалішими мали стати наступні "торги", адже значною мірою за рахунок Західної України А. Гітлер планував окупувати Польщу, унеможливити формування антинацистської коаліції, про яку в той час домовлялися Англія, Франція і СРСР, перетворити СРСР на свого тимчасового союзника; створити стратегічний плацдарм для нападу на той самий СРСР.

Як з'ясувалося, розрахунки фюрера справдилися. Вже 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і Радянським Союзом було підписано договір про ненапад — "пакт Ріббентропа — Молотова" терміном на 10 років та таємний протокол до нього, за яким Європа фактично була розділена на сфери впливу між тоталітарними режимами — нацистським і комуністичним. Зокрема, передбачався поділ Польщі, згідно з яким до СРСР мали відійти західноукраїнські та західнобілоруські землі. Тривалий час комуністи виправдовували альянс із нацистами необхідністю відвести воєнну загрозу від своєї країни. Насправді, радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним прагнуло спрямувати німецьку агресію на Захід, насамперед проти Англії та Франції, щоб дочекатися, коли "капіталісти перегризуться між собою", а тоді запровадити в Європі радянські порядки. Однак усе сталося "з точністю до навпаки": в результаті відмови Радянського Союзу від дальших переговорів з Англією та Францією про формування антинацистської коаліції (щоправда, вина за зрив переговорів лежить і на згаданих державах, оскільки вони постійно зволікали з підписанням договору) та у зв'язку з наступним перетворенням Польщі на стратегічний плацдарм нападу Німеччини на СРСР початок німецько-радянської війни став значно ближчим.

Безпосереднім наслідком німецько-радянських домовленостей була збройна агресія 1 вересня 1939р. Німеччини проти Польщі, яку підтримали її союзники: Англія і Франція. Так вибухнула Друга світова війна, найжорстокіша в історії людства. 17 вересня під приводом захисту "єдинокровних братів" у війну вступив СРСР, чого Польща явно не очікувала. В результаті вже 27 вересня Варшава капітулювала. У Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі та інших містах відбулися спільні паради союзних військ

— радянських і німецьких. Отже, Радянський Союз не тільки сприяв розв'язуванню Другої світової війни, а й на її початковому етапі став фактичним союзником нацистської Німеччини.

Тісне радянсько-німецьке зближення на основі тоталітарної сутності двох режимів, зневаги до прав людини та міжнародного права засвідчили укладений 28 вересня 1939 р. новий договір про дружбу і кордон та секретні протоколи до нього, які уточнювали розмежувальну лінію між СРСР і Німеччиною— т.зв. лінію Керзона і формально підтверджували включення західноукраїнських та західнобілоруських земель до складу СРСР. Протягом півстоліття Радянський Союз заперечував сам факт укладання таємних договорів з Німеччиною, прагнучи уникнути відповідальності за співучасть у розв'язанні Другої світової війни.

Радянсько-німецькі домовленості створили також сприятливі умови для вирішення проблеми Північної Буковини та Бессарабії. Тому 28 червня 1940 р. Радянський Союз, погрожуючи Румунії війною, змусив її відмовитися від цих споконвічних українських територій, населених переважно українцями. За ухвалою Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1940 р. Північна Буковина та Бессарабія увійшли до складу Радянської України.

На приєднаних землях було ліквідовано старий адміністративний поділ і утворено Волинську, Дрогобицьку, Ровенську, Львівську, Тернопільську,

Станіславську, Чернівецьку та Акерманську області. За межами УРСР залишалися Закарпаття, окуповане Угорщиною, та т.зв. Закерзоння — Холмщина, лівобережне Надсяння, Лемківщина і Підляшшя, яке входило до Генерального губернаторства, створеного німцями з частини окупованої території Польщі.

Найсерйознішим випробуванням для населення ново приєднаних територій була радянізація — запровадження нових радянських порядків. Заходи радянізації включали конфіскацію поміщицьких земель та частковий розподіл їх між безземельними та малоземельними селянами, націоналізацію промисловості, торгівлі й банків і 8-годинний робочий день, розвиток медичного обслуговування, обмеження безробіття тощо. До соціально-економічних змін додалися культурно-освітні: запровадження української мови, збільшення кількості українських шкіл та ВНЗ, преси, завезення великої кількості книг українською мовою тощо.

Підпорядкувавши місцеве життя, радянська адміністрація, щоб запобігти поширенню національно-визвольних ідей із Західної України на УРСР, взялася за нещадну руйнацію тут культурно-освітніх, громадсько-політичних, економічних осередків та традицій. У результаті припинили існування політичні партії, за винятком більшовицької, усі інші інституції неполітичного характеру, було ліквідовано вільну пресу. Всеохопною стала політична цензура. У всіх школах запроваджувалося обов'язкове вивчення російської мови. Почалися гоніння на греко-католицьку церкву. Запанувала сувора уніфікація думки.

Важким в умовах комуністичного режиму залишалося й становище населення східних областей України. Незважаючи на те, що на кінець 1930-х років масовий огульний терор припинився, його жахливі наслідки, передусім морально-психологічні, й далі справляли згубний вплив на суспільство. На підприємствах відчувалася гостра нестача спеціалістів і керівників промисловості. Залякана технічна інтелігенція боялася брати на себе відповідальність.

Труднощі в економіці режим намагався усунути притаманними йому наказними методами. Так, за найменше порушення — прогул, запізнення чи випуск неякісної продукції працівника звільняли з роботи, а нерідко й позбавляли волі.

Па початок 1940-х років остаточно виявилося призначення щойно збудованої "матеріально-технічної бази соціалізму" як, по суті, потужного воєнно-промислового комплексу. Українська промисловість була його наріжним каменем. У 1940 р. Україна видобувала 50,5 % загальносоюзного обсягу видобутку вугілля, виробляла 64,7 % чавуну, 48,8 сталі, 67,6 залізної руди, 25,7 % електроенергії, тощо. У тому самому році українські колгоспи дали понад 20 % загальносоюзного виробництва товарного хліба, 73 цукру, 20 % м'яса та ін.

Однак, незважаючи на форсовані темпи індустріалізації та досягнення у деяких галузях важкої промисловості, їхні результати значною мірою були знівельовані авантюрною політикою комуністичного режиму на чолі з Й.Сталіним. Особливо це виявилося з початком німецько-радянської війни.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура

  • Формування державотворчих традицій на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста-держави Північного Причорномор'я

  • Походження слов'ян та їх розселення на території України

  • Теорії походження Русі. Руська земля

  • Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика

  • Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

  • Київська Русь за князювання Ярославичів

  • Русь-Україна у період політичної роздробленості: причини та наслідки

  • Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою

  • Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич

  • "Королівство Русі" Данила Галицького

  • Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.

  • Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

  • Литовсько-Руська держава: формування, устрій, суспільно-політичні відносини

  • Польська експансія

  • Національно-культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.

  • Берестейська унія, її причини та наслідки

  • Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки

  • Запорізька Січ — вільна козацька республіка

  • Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

  • Народні виступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка

  • Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.

  • Культура України XIV — першої половини XVII ст.

  • Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького

  • Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648—1649 рр. Становлення Української національної держави

  • Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650—1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом

  • Українсько-московська угода 1654 р., її причини та наслідки

  • Розвиток Української національної революції в 1654-1657 рр.

  • Загострення кризи української державності у 1657—1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького

  • Розчленування України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький

  • Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави

  • Становлення Гетьманщини. Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович

  • Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська катастрофа

  • Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

  • Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половиш XVIII ст.

  • Слобідська та Південна Україна в козацько-гетьманську добу

  • Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух

  • Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.

  • Політика російського царату на українських землях наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.

  • Початки національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство

  • Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.

  • Український національний рух у Російській імперії в другій половині XIX ст. Валуєвський та Емський укази

  • Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XIX ст. "Руська трійця"

  • Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

  • Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

  • Піднесення суспільно-політичного та національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

  • Українська культура XIX ст.

  • Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині в 1900—1914 рр.

  • Радикалізація національно-визвольного руху в Західній Україні в 1900—1914 рр.

  • Україна в Першій світовій війні. Українські січові стрільці

  • Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали

  • Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР

  • Брестський мир. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Розпуск Центральної Ради

  • Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

  • Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у 1918—1919 рр. Українська галицька армія

  • Діяльність Директорії: відродження та занепад УНР

  • Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

  • Культура України початку XX ст.

  • Встановлення комуністичного режиму в Україні. Політика "воєнного комунізму"

  • Голод 1921—1923 рр. в Україні, його причини і наслідки

  • Україна за років нової економічної політики

  • Створення Союзу PCP і Україна

  • Національна політика більшовиків на українських землях у 1920—1930-ті роки

  • Здійснення індустріалізації в Україні в 1930-ті роки. Утвердження тоталітарного режиму

  • Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні

  • Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

  • Масові репресії в Україні у 1930-х роках

  • Національна політика Польщі в Галичині та на Волині у 1920—1930-х роках

  • Суспільно-політичний рух і національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у період польської окупації (1920—1930-ті роки). Діяльність політичних партій

  • Створення та діяльність Організації українських націоналістів

  • Становище українців Буковини та Бессарабії між двома світовими війнами

  • Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України

  • Становище української культури у міжвоєнний період

  • Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)
  • Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

  • Початок радянсько-німецької війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні

  • Рух Опору проти нацистської окупації в Україні

  • Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель

  • Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.

  • Соціально-економічні та політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН і УПА проти тоталітарного режиму

  • Ідеологічний наступ комуністичного режиму в Україні після Другої світової . війни (1945—1953 рр.)

  • Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови

  • Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво

  • Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України другої половини 1960-х — середини 1980-х років

  • Дисидентський рух в Україні

  • Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років

  • Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність

  • Українська культура другої половини XX ст.

  • Україна в період утвердження національної державності. Президент Леонід Кравчук

  • Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства в 1994— 2004 рр. Президент Леонід Кучма. Прийняття нової Конституції

  • Українська помаранчева революція 2004 р.

  • Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)

  • Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності

  • Культура незалежної України

  • Рекомендована література з курсу "Історія України"