Розділ «Примітки»

Про духовенство наше в сих часах нема праць, які б давали якийсь повнїйший перегляд матеріалу, або якийсь систематичний огляд. В курсах церковної історії як Макарія Исторія русской церкви т. IX, Чистовича Очеркъ исторіи западно-русской церкви, Пелеша Geschichte der Union є тільки більше або меньше принагідно подані звістки, так само в працях по історії унїї й поодиноких епархій: Иванишева СвЂдЂнія о началЂ уніи (Сочиненія, 1876), Ор. Левицького Внутреннее состояніе западно-русской церкви въ польско-литовскомъ государст†въ концЂ XVI стол. и унія (в передмові до ч. І т. VI Архива Югозап. исторіи) і його ж Основныя черты внутренняго строя западно-русской церкви въ XVI и XVII в. (Кіев. Старина, 1884, VIII), Антоновича Очеркъ состоянія православной церкви въ Югозападной Россіи съ половины XVII до конца XVIII ст. (Монографіи т. І), й ин.

Спеціальнїйше — з давнїйшого вкажу: Uwaga nad stanem duchowieństwa świeckiego obrz. ruskiego katol. 1776. Kublicki Wzgląd na duchowieństwo świeckie ritus gr.-uniti, s. a. Jan Pociej Zbiór wiadomości historycznych i aktów dotyczących dziesięcin kościelnych na Rusi, Варшава 1845 — виїмки з документів, в значній части не опублїкованих і досї. Крыжановскій Очеркъ быта малороссійскаго сельскаго духовенства (Руковод. для сельск. пастырей, 1861, III). Шараневича Rzut oka na beneficya kościoła ruskiego za czasów Rzeczypospolitej polskiej pod względem historyi, 1875 — досить цїнний збірник документальних звісток, хоч і дуже хаотично уложених; його ж Церковная унія на Руси и вліяніе ей на змЂну общественнаго положенія мірского русского духовенства, Льв., 1897 (теж саме по польськи: Kościelna unia na Rusi, 1899) і вкінцї посмертна публїкація: Черты изъ исторіи церковныхъ бенефицій и мірского духовенства въ Галицкой Руси, 1902 (автор хотїв дати нове обробленнє свого Rzut-a, тому на книжцї значить ся друге виданнє, але не весь матеріал з попередньої публїкації увійшов сюди). Будиловичъ Историческое изслЂдованіе о недвижимыхъ, церковныхъ имуществахъ въ Западной Россіи, Варш., 1882. Моє: Сторінка з історії українсько-руського сїльського духовенства (по самбірським актам XVI в.) (Записки Н. тов. ім. Шевченка т. XXXIV, передр. в моїх Розвідках і матеріалах т. IV: тут колєкція документів до економічного й правного становища нашого сїльського духовенства, з вступною розвідкою). Зубрицький Кілька документів до історії сїльського духовенства в Галичинї XVII–XVIII в. (Записки т. LI), Для XVIII в. його ж: Знадоби для характеристики житя сїльського гр. кат. духовенства в Галицкій Руси в XVIII в. — Збірник істор. — філ. секції т. V. Збірник парафіяльних фундацій (т. зв. ерекцій) і презент з Поділя зі вступною статею, видано в IV т. Трудів комитета для истор. — статист. описанія Подольской епархіи, збірки подільських консисторських актів з XVIII в. тамже в т. III і V. З Київщини: П. Лебединцевъ О способахъ содержанія православнаго сельскаго духовенства въ Кіевской епархіи въ XVIII и XIX в. — Руководство для сельскихъ паст. 1860, IX і X. Богато дрібних матеріалів з XVIII в., особливо з Заднїпровя, друковано в Київській Старинї, але вони переважно не належать до теми, бо ми тут займаємо ся порядками під режімом польським (і литовсько-польським).

Для монастирів і монашого житя, окрім праць загальнїйших, як Ратшина Полное собраніе историческихъ свЂдЂній о всЂхъ бывшихъ въ древностяхъ и нынЂ существующихъ монастыряхъ в примЂчательныхъ церквахъ въ Poсciи (Мва, 1852), Строева Списки іерарховъ и настоятелей (для нас дуже мало), Чудецкого Опыть историческихъ изслЂдованій о числЂ монастырей русскихъ закрытыхъ въ XVIII и XIX в., К., 1877, ЗвЂринского Матеріалы для историко-топографическаго изслЂдованія о монастыряхъ въ Россійской имперіи, — маємо важнїйші для нас спеціальні працї, які все таки не вичерпують справи в пожаданій повнотї. Для Галичини досї одинокою працею того рода зістаєть ся Шематизм Косака (Шематизмъ провинціи чина св. Василія Вел. въ Галиціи и короткій поглядъ на монастыри и на монашество руске, Льв. 1867) — праця змістом богата і досї цїнна, хоч не критична і розумієть ся — далеко не повна. Для Волини: Петровъ Краткія свЂдЂнія о православныхъ монастыряхъ въ настоящее время несуществующихъ — Волынскія епарх. вЂдомости 1867 (праця отже майже неприступна). Для Поділя новійша збірка відомостей п. т.: Матеріали для исторіи православныхъ монастырей Подольской епархіи, 1891 (Труды подол. истор. — статист. ком. V). Також Щербитскій Матеріали для исторіи православныхъ и уніатскихь монастырей въ Западной Россіи (Литов. епарх. вЂдом. 1868). Лїтературу унїятського монашества зрештою вкажемо пізнїйше. Де що про духовний стан див. ще низше в прим. 10 і 11.

10. Церковний устрій і відносини XIV–XVI вв.

Для єрархічних відносин другої половини XIV в. див. працї вказані в прим. 24 т. III (лїтература митрополїй галицької й литовської). Окрім них дотикає сих часів іще кілька старших праць, — з загальнїйших: Chodykiewicz Dissertationes de archiep. kijovensi et haliciensi necnon leopoliensi, 1770. Филаретъ Исторія русской церкви, т. II і III, 3 вид. 1857 р. (є й новійші, посмертні). Harasiewicz Annales ecclesiae Ruthenae, 1862. Барсовъ Константинопольскій патріархъ и его власть надъ русскою церковію, 1878 (переважно компілятивно). Митрополія кіевская въ началЂ своего отдЂленія отъ московской — Прибавленіе кь твореніямъ св. отцевъ, 1854, ч. XIII. Шараневич Sprawy kościelne na Rusi za Kazimierza W. (Biblioteka Ossolińskich, 1863). Новійше: Рыбинскій Кіевская митрополичья катедра съ пол. XIII до конца XVI в., 1891 (з Трудів київської академії). A. Lewicki Sprawa unii kościelnej za Jagiełły — Kwartalnik histor. 1897 (тут і про єрархічні відносини).

Моноґрафії про поодиноких митрополитів сих часів: про Кипріяна — Горскій Св. Кипріанъ митрополитъ кіевскій и всея Россіи (Прибавленія къ твореніямъ св. отцовъ т. VI); арх. Леонидъ Кипріанъ до восшествія на московскую митрополію (Чтенія москов. 1867 кн. II); Н. Г. Св. Кипріанъ, митрополитъ всея Россіи (1374–1406 гг.), какъ писатель. Про Цамблака — еп. Макарій О Григоріи ЦамблакЂ, митр. кіевскомъ какъ писателЂ (Изв. отд. рус. яз. VI, 1857), еп. Мелхиседек Mitropolitui Grigorie Tzamblac viata si operele sale, 1884 (Annele acad. Romane т. VI), Сырку Новый взглядъ на жизнь и дЂятельность Григорія Цамблака — Ж. М. Н. П. 1884, XI (з поводу книги Мелхисидека), S. (Соколовъ) Кіевскій митрополитъ Григорій Цамблакъ, очеркъ его жизни и дЂятельности (Богословскій вЂстникъ 1895, VII–VIII), Яцимірскій Григорій Цамблакъ, очеркъ его жизни, административной и книжной дЂятельности, 1904, також компілятивні статї Саббатовского в Литов. еп. вЂдомостях, 1884 і Дурново в Рус. БесЂдї 1895. Про Фотия: Горскій Фотій м. кіевскій и всея Руси (прибавл. къ твор. 1852, XI). Про Макарія (Чорта) кілька юбилейних статей з 1897 р.: И. З. Св. Макарій митрополитъ кіевскіи и всея Руси (Богослов. ВЂст. 1897, V), Н. И. Священом. Макарій м. кіев. и всея Руси (Лит: еп. вЂдом. 1897), також Корольковъ Кіев. митр. св. Макарій и его значеніе въ исторіи югозап. церкви (Кіев. еп. вЂд. 1897 — компіляційне). Про Й. Солтана статї Білецкого: Родопроисхожденіе западно-русскаго митроп. Іосифа II Солтана (Литов. еп. вЂд. 1895) і М. Йосифъ II Солтанъ и отношеніе его къ Супрасльскому монастырю (ibid. 1899, тамже за р. 1900 доповненнє до сеї статї) і ще дрібнїйші замітки про його рід: Лавровского в Смолен. еп. вЂд. 1897 і Коноплева в Минск. еп. вЂд. 1897. Про церковні справи першої четвертини XVI в. взагалї; Ярушевичъ Ревнитель православія кв. Константинъ Ивановичъ Острожскій и православная литовская Русь въ его время, 1897.

Моноґрафії для поодиноких епархій (окрім київської): Малиновскій Историческое обозрЂніе митрополіи русской галицкой (Зоря 1860). Рудовичъ Коротка исторія галицко-львовскои епархіи, Льв., 1902. СЂцинскій Церковно-іерархическія отношенія Подоліи къ кіевской и галицкой митрополіи (Подол. eп. вЂдом. 1899). Добринскій Исторія епископовъ трехъ соединенныхъ епархій Перемышльской, Самборской и Саноцкой до 1794 г., 1893, Петрушевичъ Холмская епархія и святители ея, Льв., 1867. Ситкевичъ Епископы древней холмской правосл. епархіи (Холм. — варш. епарх. вЂстникъ, 1896). Площанскій Прошлое Холмской Руси, I Холмская епархія православной и уніатской церкви, Вильна 1899. Карашевичъ Очеркъ православной церкви на Волыни, 1867. Уводскій Историческій очеркъ древнихъ волынскихъ епархій владимірской и луцкой (Волын. еп. вЂд. 1870). Хойнацкій Очерки изъ исторіи православной церкви и древняго благочестя на Волыни, Житом., 1878. Теодоровичъ Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской еп. (виходить нескінчене, ще від р. 1888). Кипріяновичъ Истор. очеркъ православія, католичества и уніи въ БЂлоруссіи и ЛитвЂ, 1895 (2 вид. 1899) — компілятивне.

Головною, підставовою працею для історії київської митрополїї аж до часів унїї служить досї Исторія русской церкви Макарія. До пол. XV в. чимало інтересного дає також нова праця Ґолубінского. Моноґрафічна лїтература вказана тут, а також в дальшій примітцї (до історії унїї), доповнює й поправляє загальні курси головно для першої половини й середини XV в. і для останнїх двох десятолїть XVI в.; столїтє від третьої четвертини XV в. до останнїх десятолїть XVI оброблено взагалї слабко. Ще слабше представлені поодинокі питання устрою й відносин православної церкви. Так про відносини православної церкви супроти держави в Польщі й Литві маємо лише кілька давнїйших праць: Боричевскій Православіе и русская народность въ ЛитвЂ, Спб., 1851; Объ отношеніи вел. князей литовскихъ и королей польскихъ къ югозападной православной церкви до времени уніи (Подол. еп. вЂдом. 1865). Очеркъ отношеній Польскаго государства къ православію и православной церкви, вид. київської археоґрафічної комісії, К., 1866 і 2 вид. Вильно 1867 (ся брошюра, як і попереднї, зроблена компілятивно, з масою помилок, свою частину з неї передрукував проф. Антонович в І т. своїх Моноґрафій). З новійшого, як не рахувати моєї полєміки з д-ром Прохаскою — див. c. 444 та цитуваної працї Ярушевича, маємо лише звістну вже нам розвідку проф. Чермака Sprawa równouprawnienia schizmatyków i katolików na Litwie (1432–1563), 1903 (Rozprawy т. 47).

Про внутрішнїй устрій православної церкви в Польсько-литовській державі спеціальна розвідка О. Левицького: Основныя черты внутренняго строя западно-русской церкви (К. Старина 1884, VIII, се властиво витяг з його більшої розвідки: Внутреннее состояніе западно-русской церкви и унія — див. стор. 659). Але ся розвідка дає меньше, нїж обіцює її титул, бо присьвячена доказам, що питоменним принципом руської церкви була виборність (про сю теорію див. c. 461), та виясненню її конфлїкту з системою патронату. До сього іще Синицкій Характеръ церковнаго управленія въ югозап. Россіи (ВЂстн. югозап. Рос. 1867), Г. Маркевичъ Выборное начало въ духовенст†въ древне-русской, преимущественно юго-западной церкви до реформы Петра I (вперше Труды кіев. дух. ак. 1871 і нове вид. Полтава 1905). Про епархіальну управу розвідки про клирос: Лотоцький Соборні крилоси на Українї та Білій Руси в XV–XVI в. (Записки Наук. тов. ім. Ш. т. IX), С. Л. Предшественники духовныхъ консисторій т. н. соборные крылосы (Кіев. епарх. вЂд. 1895), Божикъ Соборные крылосы или капитулы въ зап. рус. церкви (Холмско-варшав. епарх. вЂстн. 1895), Лиховицкіи Соборные крылосы въ зап. рус. церкви (Полоцк. еп. вЂдом. 1896). Про патронат іще вступна розвідка в IV т. Трудів подольского ист. — стат. — комитета. З загальних праць найбільший запас матеріалу зібраний у Макарія, т. IX, але в систему він не зведений. Більше систематичний, але неповний в своїй системі і досить слабий огляд у Чистовича, op. c., т. І. Ще меньше повний у Пелеша op. c. т. I c. 556 і далї.

11. Церковна унїя

Історія унїї руської церкви з Римом має дуже показну лїтературу й належить до найлїпше розроблених сторін історії України-Руси, хоч не у всїх частях однаково. Найбільше звертало на себе увагу довершеннє унїї, меньше — її попередня історія, тому тут лишаєть ся чимало невиясненого докладнїйше, тим більше, що прихильники унїї не в однім натягали, стараючи ся представити жизненність і силу ідеї унїї в тих часах перед її довершеннєм. Взагалї історія її й досї трактуєть ся занадто cum ira et studio, і поступу в збиранню й збогаченню фактичного матеріалу далеко не дорівнює поступ в зрозумінню й справедливім обясненню сих фактів.

Вичисляю насамперед важнїйше з давнїйшої лїтератури.

Зачну від працї Стебельського Dwa wielkie światła na horyzoncie połockim (Вильно 1783 і нове виданнє у Львові, 1866, I–III) — хаотична silva rerum, але матеріал як на свій час цїнний. Далеко систематичнїйша праця Бантиша-Каменського (батька) Историческое извЂстіе о возникшей въ ПольщЂ уніи съ показаніемъ начала и важнЂйшихъ въ продолженіе оной чрезъ два вЂка приключеній, начеже бывшемъ отъ Римлянъ и Уніатовъ на благочестивыхъ тамошныхъ жителей гоненіи, Спб., 1805 і Вильно 1864; хоч написана на порученнє Катерини II, а передрукована за наказом Муравьова-Вєшателя, се праця на свій час дуже солїдно зроблена. Книжка Костомарова О причинахъ и характерЂ уніи въ Западной Россіи, Харків, 1842, була сконфіскована й спалена правительством (на ново була оброблена ся тема Костомаровим в 60-х рр., див. низше). Статя Зубрицького Начало унїї — Чтенія московські, річник III кн. 7, 1848 була виїмком з його працї, що служила продовженнєм «Критико-историческої повЂсти» й була ним написана (по польськи) в р. 1846 (решта її видрукована там же п. т. Галицкая Русь, в 1862 р.). Флеровъ Начало уніи (Православный СобесЂдникъ, 1858) — робота слаба й заслонена слїдом капітальною як на свій час, хоч і одностороннею працею Кояловича Литовская церковная унія, I–II, Спб., 1859–1861. Хоч своїм попередникам Коялович робив закид, що вони не звернули відповідної уваги на попередню історію унїї й на суспільно-полїтичні обставини, які причинили ся до її довершення, але й його праця з сього погляду далеко не може задоволити хоч би й скромних вимог. Поменьші статї його ж: Никифоръ великій протосингеллъ въ западнорусской церкви — Странникъ, 1860, IV; Борьба уніатскаго митрополита Ип. ПотЂя съ литовско-русскими православными, 1599–1613, — Христіанское чтеніе, 1860; Объ отношеніи западно-русскихъ православныхъ къ литовско-польскимъ протестантамъ во время уніи, ibid., 1860.

Разом з працями Флєрова і Кояловича появила ся розвідка Іванишева СвЂдЂнія о началЂ уніи, извлеченныя изъ актовъ Кіевскаго центральнаго архива (в часоп. Русская БесЂда 1858, III і як передмова до І т. І ч. Архива Югозап. Россіи, 1859, потім іще в його Сочиненіях, К., 1876) — богата новим актовим матеріалом. Меньше важне: Fiedler Beiträge zur Geschichte der Union der Ruthenen, Відень, 1862. M.Malinowski О unii kościoła gr.-kat. ruskiego, Льв., 1862. Костомаров Отрывки изъ исторіи южнорусскаго козачества до Богдана Хмельницкаго (Библіотека для чтенія 1865, I–III, передруковано в III т. Монографій під титулом: Южная Русь въ концЂ XVI в., перший і третїй роздїл присьвячені унїї). Ап. Майковъ Начало уніи (1587–1595) — ВЂстникъ Западной Россіи, 1867. Ю. Крачковскій Очерки уніатской церкви — Чтенія московські 1871 і 1876 (т. 76, 77, 98 і 99). Карповъ Новые источники для исторіи западно-русской церковной уніи — Правосл. ОбозрЂніе, 1873. Guépin Saint Iosaphat archeveque de Polock, martyr de l' unite' catholique et l' église grecque unie en Pologne, Пуатє 1874 (друге вид. 1897-8, теж по польськи в перекладї і з передмовою Калїнки, 1885). Spillmann Die Union von Brest (Stimmen aus Maria-Laach, 1876). J. Bartoszewicz Z dziejów unii, Tydzień, 1877. Розпочата в 1872 р. монографія Малишевского Александрійскій патріахъ Мелетій Пигасъ и его участіе въ дЂлахъ русской церкви, не була докінчена й для історії унїї не дала майже нїчого (з II части були видруковані лише документи, розвідка лишила ся ненаписаною, а й документи не вийшли в сьвіт).

Новійшу лїтературу унїї можна числити від Исторіи русской церкви м. Макарія; сюди належать т. IV (1866) і особливо IX (1879), і хоч історія унїї тут не вилучена, ся праця, особливо IX том її, в історії унїї досї займав одно з найважнїйших праць. Далеко слабше зроблена Пелеша Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart, I–II, Відень, 1881 (в першім томі, що обіймає часи до р. 1595 Пелеш в значній мірі й опираєть ся на Макарію). Шараневич в працї Patriarchat wschodni wobec kościoła ruskiego i rzeczypospolitej polskiej, Краків 1879 (Rozprawy wydziału histor. VIII i X) займаєть ся подїями від часів берест. унїї. Розвідки Лїковского Historya unii kościoła ruskiego z kościołem rzymskim (Познань, 1875), Rokowania poprzedzające unię brzeską (Pzegląd Polski, 1886), Rzut oka na wewnętrzny stan cerkwi ruskiej przed unią brzeską (Roczniki tow. przyjac, nauk pozn. т. XX) вийшли в новім обробленню в новійшій юбилейній публїкації автора (див. низше). Серію розвідок дав у тім часї також Ор. Левицький: головна з них Внутреннее состояніе западно-русской церкви въ Польско-литовскомъ государст†въ концЂ XVI стол. и Унія, 1884 (в передмові до І ч. т. VI Архива Югозап. Россіи й осібно, переклад в VIII т. Руської Історичної Біблїотеки); иньші: Южнорусскіе архіереи въ XVI–XVII в. (Кир. Терлецький) — Кіевская Старина 1882, І; Ипатій ПотЂй, кіевскій уніятскій митрополитъ, Спб., 1885 (ті ж дві біоґрафії в VIII томі видання Памятники старины въ западныхъ губерніяхъ, изд. Батюшковымъ). Pierling Les Russes au concile de Floreoce — Revue de questions historiques, 1892, VII, в новім обробленню в книзї Le Russie et le Siant-Siège, що вийшла в юбилейний рік берестейської унїї, 1896.

Сї юбилейні роки принесли значне число нових публїкацій; поминаючи ріжні популярні видання, згадаю: Franko Z dziejów synodu brzeskiego 1596 — Kwartalnik historyczny 1895, Др. К. Студиньский Пересторога, руський памятник поч. XVII в., 1895 (богато місця присьвячено фактичній історії унїї) і його ж Причинки до історії унїї, Льв., 1895 (моя рецензія на сї працї в Записках т. XII). Likowski Unia brzeska (r. 1596), Познань, 1896, (присьвячена pamięci głównych twórców unii brzeskiej — Жиґимонта III, Я. Замойского, Мацєйовского, Потїя й Терлецького) — виславлена в польській науковій лїтературі, праця ся далеко не панує над предметом, не кажучи вже про дуже сторонничу клєрикально-католицьку закраску; його ж академічний відчит: Stanowisko ks. Ostrogskiego wobec unii brzeskiej (Przegląd Polski 1896). Далї A. Prochaska Dążenia do unii cerkiewnej za Jagiełły — Przegląd powszechny, 1896, VI і VII; Z dziejów unii brzeskiej — Kwartalnik historyczny 1896; Unia brzeska — Przegląd polski, 1896, XII (рецензії в Записках т. XIX і XX). Milkowicz Zum 300-jähr. Jubiläum der Berester-Kirchenunion y. J. 1896 — Beilage zur Allgem. Zeitung 1896. Lewicki Sprawa unii kościelnej za Jagiełły — Kwart. hist. 1897 (доповнення й поправки до статї Прохаски).

Працї з останнїх лїт: An. Lewicki Unia Florencka w Polsce, чаcт. I (посмертна публїкація, не докінчена) — Rozprawy wydziału hist т. 37, 1899. St. Załęski Jezuici w Polsce — т. I Walka z różnowierstwem, Льв., 1900. П. Жуковичъ Сеймовая борьба православнаго западнорусскаго дворянства съ церковной уніей (до 1609 г.) — Спб., 1901 (містить дуже содїдно зроблену історію переведения унїї, яра чім використано чимало й недрукованого матеріалу). Ол. Сушко Єзуіти в заведеню Унїї в Руси в доберестейскій добі, Льв., 1902 (відбитка з Альманаха українських богословів); його ж розвідка Предтеча унїї (Бен. Гербест), в Записках Наук. тов. ім. Шевченка 1903-4, не доведена до участи Гербеста в справі унїї.

Про поодиноких дїячів тих часів іще: Кириллъ Терлецкій, уніатскій епископъ — Минскія губ. вЂдомости 1868. Брянцевъ Патріархь Кириллъ Лукарисъ и его заслуги для правосл. церкви, 1870. Четыркинъ ДЂятельность кн. Константина Острожскаго въ пользу православія — Волынскыя еп. вЂдомости 1872. H. Трипольскій Ип. ПоцЂй — Труды кіев. дух. ак. 1877. Шпаковскій Мелетій Хребтовичъ-Богуринскій-ibid. H. Петровъ Львовскій епископъ Гедеонъ Балабанъ — Памятники старины въ зап. губ. т. VIII. Ф. Кудринскій Судьба экз. Никифора въ Зап. Россіи — Кіев. Старина 1892, Жуковичъ Къ вопросу о виновности екзарха Никифора въ турецкомъ шпіонст†(Христ. Чтеніе, 1899, III). Ф. Уванецъ Князь Константинъ-Василій Острожскій (Рус. Архивъ, 1904, IV).

Лїтературу тодїшньої релїґійної полєміки, а також братської орґанїзації відкладаю на пізнїйше. Деякі спеціальнїйші статї вказані при текстї.

З публїкацій джерел переважно або виключно присьвячені церковній унїї отсї: Архявъ Югозап. Россіи ч. I т. I, VI, VII, IX, X–XII; Monumenta confraternitatis Stauropigianiae Leopoliensis, дві части, 1895-8, документи до р. 1600 — видавець мав, очевидно замір дати тут дипльоматар до історії унїї й передрукував богато актів з иньших видань, але збір їх все таки не повний. Памятники полемической литературы въ Западной Руси, три томи в видавництві: Русская истор. библ. т. IV, VII і XIX. Збірка памяток тої полємічної лїтератури має незадовго вийти також в т. V Памяток української мови і лїтератури, видаваних Науковим Товариством ім. Шевченка.