Розділ «Примітки»

Історія України-Руси. Том V. Суспільно-полїтичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV–XVII в.

Отсї публїкації з українських земель, що жили під польським правом в XIV–XVI вв. (до р. 1569), з виїмком люстрацій, головно, майже виключно дотикають тільки земель Галицької, Львівської, Перемишльської й Сяніцької. З иньшими землями стоїть незмірно гірше. Дипльоматарій східно-полудневої частини польського Поділя містять мої Акты Барскаго староства т. І і II (Архивъ Югозап. Россіи ч. VIII т. І і II, 1893-4); я мав надїю з часом дати дипльоматарій цїлого Поділя XV в., але иньші роботи не дали менї на се часу і зібрані акти я по части опублїкував в згаданих вище Матеріалах. Маленьку збірку подільських документів містить Zbiór dokumentów znajdujących się w bibliotece hr. Przezdzieckich w Warszawie, wyd. A. Chmiel, Краків, 1890 (старші з них перед тим видані були Пшездєцким). По за тим лишають ся лише поодинокі нумери в Akta-x. grodz. і ziem… Актах Зап. Россіи, Актах Ю. и Зап. Россіи, і т. и. Для Холмської землї маємо тільки два томи актів до історії Холмської епархії (Акты изд. виленскою коммиссіею, т. 19 і 23, XV–XVII вв.), досить лихо зладжені галицьким еміґрантом В. Площанським, волею росийського правительства призначеним на археоґрафа; по за тим тільки дуже мало поодиноких документів по ріжних дипльоматарів. Так само тільки спорадично видані деякі акти з Белзької землї.

Старша лїтература устрою руських земель під польською зверхністю має тепер здебільшого тільки історичне значіннє, і з неї назву що виднїйше. Таким мусить уважати ся Kronika miasta Lwowa Зубрицького, Льв. 1844, — написана в хронїкарській формі, вона давала чимало й для історії устрою. Stadnicki O wsiach tak zwanych wołoskich na północnym stoku Karpat, Льв., 1848 — збірник льокаційних привилеїв зі вступною розвідкою, продовженнє її: О kniaztwach we wsiach wołoskich z poglądem na wójtowstwa we wsiach na magdeburskiem prawie osadzonych, Льв. 1853 (з додатків Gazety lwów.). Т. Lubomirski Starostwo Rateńskie, wyjątek z historyi osad wołoskich w Polsce (Bibl. warszawska 1855, II) i Północno-wschodnie wołoskie osady (ib. 1855, IV). AI. Stadnicki Ziemia Lwowska za rządów polskich w XIV i XV w. we wzglądzie społecznych stosunków rozpoznana (Bibl. Ossol., III, 1863). Огляд устрою й відносин XIV–XV в. також в Історії Галицко-володимирской Руси Шараневича, 1863; важнїйшим для свого часу був його Rys wewnętrznych stosunków Galicyi wschodniej w drugiej połowie XV w. (Льв., 1869), що подавав чимало витягів з рукописного матеріалу, м. и. з судових книг XV в., тодї ще не оголошених. Досї задержала своє значіннє, не заступлена новійшими студіями праця проф. Владимірского-Буданова НЂмецкое право въ Лит†и ПольшЂ, Спб., 1868 (з Журнала Минист. Нар. Просв.), де автор ужив для ілюстрації міського устрою м. ин. досї невидані акти камінецького маґістрата XVI–XVIII в. Меньше важне: M. Dzieduszycki Starostowie ruscy i lwowscy — Dod. do Gaz. Lwowskiej, 1869 і в новім переробленню — Przewodnik nauk. i literacki 1875; H. — O urzędnikach, urzędach i ludności m. Kamieńca, Przegląd polski, 1872-3. Огляд устрою Подільської землї в XIV і першій пол. XV в. дає на підставі приступного йому матеріалу Н. Молчановський в книзї Очеркь извЂстій з Подольской земмЂ до 1434 г., К., 1885.

Новійшу лїтературу роспочинає собою полєміка викликана вступною статею проф. Лїске в XI т. Akta grodzkie i ziem. (1886), де висловив він свої замітки про устрій Галичини перед запровадженнєм польського права і зміни внесені тим запровадженнєм; сюди належать: R. Hube Wyrok lwowski roku 1421, Варшава, 1887 (тут розвідка про галицьке судівництво), Liske Kilka uwag o sądownictwie czerwonoruskiem (Kwart. historyczny, 1888), Margasz W sprawie sądownictwa czerwonoruskiego (Przegląd powszechny, 1889, т. XXI), Линниченко Критическій обзоръ новЂйшей литературы по ист. Гал. Руси (Ж. М. Н. П., 1891, VII). Слїдом появила ся розвідка тогож Линниченка: Юридическія формы шляхетскаго землевладЂнія и судьба древнерусскаго боярства въ Югозападной Руси въ XIV–XV (Юридическій ВЂстникъ, 1892, VII–VIII), а потім і книга: Черты изъ исторіи сословій югозападной (Галицкой) Руси XIV–XV в. (Мва, 1894, передр. з Ученых записок москов. университета, український переклад в VII т. Руської Історичної біблїотеки, по перекладу її й цитую); тут вперше зроблена була проба дати ширший образ суспільного устрою Галичини на підставі матеріалів, нагромаджених в Akta grodzkie i ziemskie і доти невикористаних; найповнїйше вийшов образ селянства, в II розд., головно його правного становища, тим часом як економічна сторона — оподаткованнє, маєткові права і т. и. оброблено далеко слабше; до історії шляхецької верстви також дано дещо цїнного, але міщанство збуто кількома словами. Доповненнєм може служити статя А. Віняжа Ziemia Sanocka w l. 1463–1553 (Kwart. historyczny, 1896), де вибрано дотичний матеріал з XVI т. Актів, виданого вже по працї Линниченка. Економічному стану галицького селянства XVI в. присьвячені мої вступні розвідки в Жерелах до історії України-Руси: Економічний стан селян на Поднїстровю Галицькім в половинї XVI в. на підставі описей королївщин (т. І), Економіч. стан селян в Перемишльськім старостві в серед. XVI в. (II т.), Економіч. стан селян в Сяніцькім стар. в c. XVI в. (т. III), Економічний стан селян в Львівській королївщинї в c. XVI в. (т. VII) — передр. в Розвідках і Матеріалах. Др. Прохаска, виступивши з замітками на працю Линниченка скоро по її появі (Nowsze poglady na stosunki wewnętrzne Rusi w XV wieku — Kwart. hist. 1895), дав потім кілька розвідок з внутрішнього устрою й житя Галичини XV в. — W obronie społeczeństwa, studyum z dziejów Władysława Warneńczyka (Kwart. histor. 1901, II–III), де він в звязку з суспільними рухами Польщі в 1430-х рр. спеціально розглядаєть ся в тодїшнїх змаганнях галицької шляхти (сеї справи дотикав він уже в попереднїй своїй розвідцї: Geneza i rozwój parlamentaryzmu za pierwszych Jagiellonów — Rozprawy т. XXXIII, 1898, а до певної міри в туж сферу шляхетської полїтики, тільки з пізнїйших часів — другої половини XVI в., входить і новійша розвідка його: Sejmiki wiszyńskie w czasach trzech elekcyj pojagielońskich, Kwart. hist. 1903). Далї — O lennach i maństwach na Rusi i Podolu (Rozprawy wydz. hist.-filozof. т. XLI) і особливо вступна розвідка в XVII т. Akta grodzkie i ziemskie, де автор має на метї, на підставі опублїкованих судових книг (разом з приготовленим, але не виданим т. XVIII) дати образ Галичини XV в.; одначе образ виходить неповний, тому що автор виключив матеріал з перших томів Актів, і взагалї цїнні тут тільки віддїли присьвячені відносинам економічним і побутовим, тим часом як в справі суспільного устрою др. П. мало що додав до працї Линниченка; загальне осьвітленнє сильно грішить наслїдком звістної тенденційности, якою в високій мірі закрашені майже всі новійші працї автора — вона зіпсула ще більше його студії над суспільними змаганнями Галичини (W obronie). Про погляди ж його на служебне («лєнне») землеволодїннє шляхетське буду говорити низше.

Останнї роки принесли ще крім того розвідку Яблоновского про територію, залюдненнє й відносини економічні «Червоної Руси» в XVI в. (Zródła dziejowe т. XVIII ч. II — Ruś Czerwona, 1903), книгу В.Лозїньского Prawem і lewem (1 вид. 1903, 2 вид. 1904 р.), присьвячену головно побутовим образкам галицького шляхецького житя, але з інтересним матеріалом також для відносин суспільно-полїтичних кінця XVI і початку XVII в.; Kutrzeba Sądy ziemskie i grodzkie w wiekach średnich, 1900-1 (Rozprawy т. 40–41), де оден з роздїлів присьвячений галицькоиу судівництву XV в.; Samolewicz Sąd wyższy prawa niemieckiego na zamku Sanockim (1425–1553), 1903, і трохи давнїйша: Dąbkowski Zemsta, okup i pokora na Rusi halickiej w wieku XV i pierwszej połowie w. XVI, 1899 (відб. з Przegl. prawa i administr.), Rundstein Ludność wieśniacza ziemi Halickiej w wieku XV, 1903.

Так виглядає новійша лїтература устрою Галичини. Для Поділя, по згаданій працї Молчановського, можу вказати ще тільки Яблоновского Podole u schyłku w. XV — Ateneum 1880, VI–VIII, його ж вступну розвідку до т. XIX Zródla dziejowe (1889) — статистика суспільних верств, і свою працю: Барское староство, историческіе очерки (XV–XVIII в.), К., 1894, що спеціально займаєть ся кольонїзацією, суспільнии устроєм і адмінїстрацією східно-полудневого Поділя, але при тім дає вказівки й про Поділє взагалї (особливо розд. IV — «МЂстное управленіе и шляхетское землевладЂніе въ польской УкраинЂ въ XIV–XV в.). Для Холмщини окрім згаданої вище статї Любомірского про Ратенське староство маємо тільки слабу роботу Площанского Прошлое Холмской Руси по архивнымъ документамъ XV–XVIII в., І — Холмская епархія православной и уніатской церкви, 1899. Для Белзької землї не маємо таки нїчого що до її устрою.

О скільки йде мова про уживаннє в руських землях польського права та зміни ним зроблені в їх устрою, приходить ся, розумієть ся, звертати ся до лїтератури польського державного й приватного права, для пізнання сих норм і порівняння їх з місцевою практикою руських земель — аби сконстатувати тотожність чи відмінність її. Але лїтература польського права далеко не на всї питання може дати відповіди. Не вважаючи на істнованнє кількох спеціальних катедр і наукових інституцій та значної старої правничої лїтератури — наука польського права виглядає досї не весело: не тільки гірше науки староруського права, але не в однім і гірше права в. кн. Литовського, що останнїми часами стало предметом старанних дослїдів.

Повного курса історії польського права нема; єсть тільки старі підручники з XVIII в., як Лєнґнїха Jus publicum regni Poloniae, 1742-6 (в остатнє виданий, як найлїпший, в польськім перекладї 1836 р.), Скшетуского Prawo polityczne narodu polskiego, 1782, Трембіцкого Prawo polityczne i cywilne Korony pol., 1789, і т. и. З XIX в. маємо тільки короткі начерки, без наукового значіння тепер, як Bantkie Historya prawa polskiego (посмертне вид. 1850 р.). Hüppe Verfassung der Republik Polen, 1867, Schmitt O ustroju głównie społeczno-politycznym rp. polskiej, 1867, або слаба методично й зовсїм перестаріла проба Мацєйовского Historya prawodawstw słowiańskich, 1832-5 (друге вид. 1856-65), або вкінцї ріжні популяризації (як Kujot Rys urządzeń państwowych w Polsce, 1892, Sozański Wykład polit. geografii, rządu i administracyi dawnej Polski 1648–1772, 1891, Gorzycki Zarys społecznej historyi państwa Polskiego, 1901, й ин.).

Для ґенези польського устрою й права тих часів, коли руські землї починають приходити в залежність від Польщі (себто від в. XIV), можна вказати розвідки: Małecki Wewnętrzny ustrój w pierwotnej Polsce (Przewodn. nauk. 1875); Piekosiński O powstaniu społeczeństwa polskiego, Bobrzyński Geneza społeczeństwa polskiego na podstawie kroniki Galla i dyplomatów XII w., Smolka Uwagi o pierwotnym ustroju społecznym Polski — всї три розвідки в XIV т. Rozpraw. 1881; Smolka Mieszko Stary i jego wiek, 1881, Варш. (суспільно-полїтичний устрій Польщі XII в.); Hube Prawo polskie w wieku XIII, Варш., 1874; Винаверъ ИзслЂдованіе памятника польскаго обычнаго права XIII в., Варш., 1888; Małecki Ludność wolna w księdze Неnrychowskiej — Kw. hist. 1894; Szelągowski Chłopi dziedzice we wsiach na prawie polskiem do końca XIII wieku, Льв., 1899.

В суспільний устрій і право XIV в. входять отсї розвідки: Piekosiński Rycerstwo polskie wieków średnich т. I–II, Kp., 1896 (перероблене виданнє, в першім звало ся О dynastycznym szlachty polskiej pochodzeniu, 1888), його ж Ludność wieśniacza w Polsce w dobie piastowskiej, Kp., 1897 (Studya, rozprawy i materyały z dziedziny historyi i prawa pol.) — розвідки цїнні, коли вилучити тільки з них фантастичну лєхітську теорію автора. Kutrzeba Starostowie, ich początki i rozwój do końca XIV w., 1903 (Rozprawy т. 45) і згадані вице Sądy ziemskie i grodzkie w wiekach średnich, 1900-1. Bobrzyński Historya prawa niemieckiego w zarysie wraz z historyą prawa tegoż w Polsce, Kp., 1876 (працю В.-Буданова в сїй справі зацитував я вище — c. 638), його ж О założeniu wyższego sądu prawa niemieckiego na zamku krakowskim — Rozprawy, IV, 1876. Piekosiński O sądach wyższych prawa niemieckiego w Polsce wieków średnich — Rozprawy XVIII, 1884. Hube Prawo polskie w XIV wieku, ч. I — Ustawodawstwo Kazimierza W., Варш., 1881, ч. 2 — Sądy, ich praktyka i stosunki prawne społeczeństwa w Polsce ku schyłkowi XIV w., Варш., 1886; Piekosiński Uwagi nad ustawodawstwem wislicko-piotrkowskiem — Rozpr. т. XXVIII, 1891.

До історії польського парляментаризму й земської самоуправи: Pawiński Sejmiki ziemskie, początek ich i rozwój (1374–1505), Варш., 1905. Prochaska Geneza i rozwój parlamentaryzmu za pierwszych Jagiellonów — Rozprawy XXXVIII (бідне змістом). Piekosiński Wiece, sejmiki, sejmy i przywileje ziemskie w Polsce wieków średnich — Rozprawy т. XL (матеріал не повний, але загальний погляд цїнний). Rembowski Konfederacya i rokosz w dawnem prawie polskiem, Варш., 1893.

До суспільного устрою XV і пізнїйших віків: Т. Lubomirski Rolnicza ludność w Polsce od XVI do XVIII w., Варш., 1862, Горемыкинъ Очерки исторіи крестьянъ въ ПольшЂ, Спб., 1869, Bobrzyński Karta z dziejów ludu wiejskiego w Polsce — Przegląd pol. 1892, Ulanowski Wieś polska pod względem prawnym od w. XVI–XVIII — Przegląd polski 1894, Doliwa O poddaństwie w Polsce (Szkice histor.-społeczne, Ціріх, 1898), Rembowski Stany Rzeczypospol. polskiej w znaczeniu prawno-państwowem — Bibl. warsz. 1892, IV, Reprezentacya stanowa w Polsce — ib., 1893, Reprezentacya stanowa w rozwoju historycznym (XV–XVIII w.) — Ateneum 1892.

Адмінїстрація і судівництво: Wejnert O starostwach w Polsce do k. XVIII w., Варш. 1877. Firlei Die Gerichtverfassung Polens (1333–1572), Берлїн, 1892. Piekosiński Sądownictwo polskie w wiekach średnich, 1898 (Rozprawy XXXV). Kutrzeba Sądy ziemskie i grodzkie, як вище. Dargun O žródłach prawa miast polskich XVI w. — O žródłach Groickiego (Rozprawy т. XXII). Lubomirski Jurysdykcya patrymonialna w Polsce, Варш., 1861. Pilat Pogląd na rozwój urządzeń gminnych i patrymonialnych w dawnej Polsce — Przew. nauk. i lit. 1878. Balzer Geneza trybunału koronnego, studyum z dziejów sądownictwa polskiego XVI w., Варш. 1886. Скарбовість: Томашівський Податкові ухвали за Казимира Ягайловича в Польщі — Записки Наук. Тов. ім. Шевченка т. XIX, 1897. Lubomirski Trzy rozdziały z historyi skarbowości w Polsce z r. 1507 do 1532, Kp. 1868. Blumenstock Plany reform skarbowo-wojskowych Zydmunta I — Przew. nauk. i lit. 1878. Pawiński Skarbowość w Polsce i jej dzieje za Stefana Batorego, Варш. 1881 (Zródła dziejowe т. VIII).

Як бачимо уже з сього виказу, прогалини в студіях історії польського суспільно-полїтичного устрою й права лишають ся ще великі, а то тим більше, що богато з зацитованих тут статей — досить легкі начерки, які далеко не вичерпують предмета.


4. Дата привилея в. кн. Казимира


До недавна земський привилей Казимира був звістний з датою 1457 р., 2/V. З такою датою був публїкований його латинський текст з одної копії у Дзялиньского Zbiór praw litewskich, і з ориґіналу в Кодексї Ржищевского і Мучковского, т. I, а руський текст у Дзялиньского і в Актах Зап. Россіи, і з сею ж датою фіґурував в иньших виданнях і працях. Супроти того виданнє привилея толкували в звязку з незадоволеннєм на Казимира в Литві в 50-х рр., кандидатурою Семена Омельковича і т. и. Вправдї уже Каро (Geschichte Polens IV, 1875 c. 378-9) піднїс дату 1447 р. з копії недрукованої збірки Доґєля й на потвердженнє вказав, що Казимир зветь ся electus rex в сїм привилею (в деяких верзіях). Але аж пізнїйше вияснив сю справу пок. Ан. Левіцкий, опублїкувавши й описавши ориґінал привилею з біблїотеки Черторийських в III т. Codex epistolaris saec. XV (1894). Показуєть ся, що привилей сей має тепер дату 1457 р., але quinquagesimo стоїть намісто вишкробаного quadragesimo, що й тепер ясно читаєть ся; 1441 року відповідає й дата feria tercia die S. Sigismundi, що читаєть ся у всїх звістних текстах привилею, та й та трудність відпадає, що в 1457 р. Казимир в тім часї на Литві не був.

Звідки явила ся дата 1457 р.; поясняє иньший документ, опублїкований тамже Левіцким: 14 лютого 1457 р. Казимир заявляє, що хоч він до свого привилея, при його виданню, казав привісити велику печатку в. кн. Литовського, але propter quasdam causas emergentes каже до нього привісити нову печатку при першій нагодї (ibid. c. 94). Що то були за причини, годї знати (Левіцкий здогадував ся, що на котрімсь примірнику привилею печатка могла бути зле прибита, або відірвала ся), але очевидно, що дата 1457 р. з'явила ся з того нового привішення печати в тім роцї. Можливо, що тим же належить пояснити й істнованнє двох редакцій сеї грамоти (мало що відмінних між собою) — першу представляє ориґінал бібл. Черторийських і дуже зближений до неї руський текст Актів Зап. Россіи, також текст виданий недавно Пєкосїньским — Archiwum kom. prawniczej VII c. 261 — тут Казимир називаєть ся electus rex, выбраный король, тим часом як в другій редакції, представленій текстами Дзялиньского, сих слів нема. Насуваєть ся гадка, що друга редакція йде від наново спорядженого в 1457 р. примірника, але сей новий примірник задержав дату попереднього — feria tercia, d. S. Sigismundi, і Вильну, де в 1457 р. Казимира не було.

Недавно висловлений ще був здогад, що перед 1447 р., десь в р. 1440 Казимир видав иньший, нам незвісний привилей, з котрого деякі постанови перейшли в привилей 1447 р. (Якубовскій ор. c. статя I, c. 272), але се голий здогад, досить мало правдоподібний.


5. Табеля оподатковання пинських дворищ перед поміром


Відомости описи Лавр. Войни про старе оподаткованнє пинських дворищ для перегляду подаю в таблицї, поясненнє низше.

Перше імя означає село, друге назву дворища, по нїм сторона описи. Мушу запримітити, що повної докладности годї було дійти всюди. І так в рахунку волок є непевність, де числено по 30, а де по 33 морґів на волоку; там де на се є вказівка виразна, завначив я цифру морґів зьвіздкою, де її нема, можлива ріжниця о 10 % in plus (я числив по 30 морґів на волоку). В обчисленню податків в текстї описи стрічають ся часто помилки — рахункові, друкарські, але й більш важні — через пропущеннє того чи иньшого податку. Я старав ся такі пропуски доповняти (при позиціях доповнених ставив я для обережности знак запитання). Але не скрізь се було можливо. Де не можна було доповнити, брав я суму поданих податків, а не цифру подану в описи. Обчислення податку з морґу давав я приблизні, не входячи в дрібні части (до ¼ більше меньше), бо така докладність для нашої цїли зовсїм була б зайва; зрештою, хто схоче, може собі з поданих цифр обчислити докладнїйше. Підставою до обчислення брав я число морґів, визначених ревізором до оподатковання: коли ґрунт був дуже поганий, ревізор робив знижку і в рахунку морґів, і сю знижену цифру в такім разї я подавав при числї вимірених морґів, з боку, за лїнїєю. Якість ґрунту видко з цифри визначеного ревізором податку, в передостатнїй передїлцї: з «середнього» ґрунту платило ся 3 гр. з морґу, з «лихого» троха більше як 2 ½ низше — то вже ґрунт «дуже лихий, майже нїкчемний», як каже ревізор. Слово «лишено» означає, що хоч відповідно до устави треба було визначити низший податок, ревізор лишив дотеперішнїй.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. Том V. Суспільно-полїтичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV–XVII в.» автора Грушевський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Примітки“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи