Орієнталізм

пріоритет над тоншими розрізненнями, такими, як «економіка» та історія

літератури», бо ж політичне суспільство, як розумів його Ґрамші, проникає і в

такі сфери громадянського суспільства, як академічна наука, і надає їм

значущості своєю безпосередньою зацікавленістю.

Я не хочу далі розвивати цю тему, виходячи із

загальних теоретичних міркувань; скидається на те, що обґрунтованість і

правдоподібність моїх висновків можна значно переконливіше продемонструвати на

більш специфічних прикладах, як зробив це, скажімо, Ноам Хомський, вивчаючи

визначальний зв’язок між в’єтнамською війною та функціонуванням об’єктивної

науки, використаної для обслуговування мілітарної галузі своїми дослідженнями, які спонсорувалися державою 6. Так от, оскільки Велика Британія та

Франція, а віднедавна й Сполучені Штати, є державами імперіалістичними, їхні

політичні суспільства передають, своїм громадянським суспільствам відчуття

причетності, прямої політичної заанґажованості в усіх випадках, коли йдеться

про їхні імперіалістичні інтереси за кордоном. Так, наприклад, навряд чи я

помилюся, сказавши, що наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя будь-який англієць

із тих, котрі жили в Індії або в Єгипті, виявляв до цих країн інтерес, що

далеко відбіг би від його уявлення про них як про англійські колонії. Сказати

так начебто зовсім не означає, що все академічне знання про Індію та Єгипет

якимсь чином забарвлене і позначене, якщо не приневолене, цим ґрандіозним

політичним фактом, а проте якраз це я й стверджую в цьому своєму