Розділ « АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви»

Українські бійці та офіцери просто творять дива. Вони тримають оборону та у надзвичайно важких умовах ще й знаходять можливість проводити військову підготовку. Бойовий дух дуже високий, а той героїзм і мужність, які проявили оборонці Донецького аеропорту, підняв авторитет української армії у світі.

Ігор Кабаненко

Ігор Кабаненко, український військовий експерт, адмірал запасу:

— Щоб зрозуміти, як вплинула оборона Донецького аеропорту на розвиток подій, на мій погляд, доцільно насамперед згадати загальну оперативну картину на фронті у серпні—вересні 2014 року, яка характеризувалася масштабним вторгненням російських військ в Україну.

Замисел російського командування передбачав активізацію дій на всьому фронті, водночас головним напрямом був Донецький, іншими — Маріупольський і Первомайський. Мета агресора, імовірно, полягала в проведенні бліцкригу в західному напрямку, насамперед шляхом розгрому українських сил біля Іловайська й розширення зони окупації навколо Донецька. За цим, очевидно, планувалося — за підтримки спецпідрозділів — захоплення Маріуполя, а далі, разом із зустрічним ударом кримського угруповання, завоювання сухопутного коридору на Крим.

На тлі цього стійкість і героїзм захисників Донецького аеропорту дали можливість тактичними діями вирішити важливе оперативне завдання — у критичний з точки зору реалізації планів російського наступу період — не дозволити противнику організувати перекидання повітрям військ і техніки, зв’язавши його бойовими діями.

Багатомісячна оборона Донецького аеропорту мала також величезний морально-психологічний ефект, що посприяв гуртуванню армії й населення України для опору агресору. Героїзм захисників Донецького аеропорту вплинув не лише на свідомість українських військових, а й на ставлення до армії цивільних.

Проте, слід пам’ятати, що в Кремлі ніколи не рахували людей заради ефемерної політичної доцільності. Прикладів цього в історії багато. Про один з них згадує Девід Ллойд Джордж у відомій книзі про Першу світову війну «Військові мемуари»: «Коли на одному із засідань Думи запитали російського генерала про причини величезних втрат російських солдат під час однієї з військових кампаній, він відповів: “Не турбуйтеся, дякуючи Богові, ми маємо достатньо чоловіків”».

Вочевидь, з Москви вимагали скорішого захоплення Донецького аеропорту. Навіть значні втрати в живій силі й техніці не зупиняли Кремль. На взяття аеропорту направляли все нових і нових спецназівців зі складу елітних російських підрозділів. І це продовжувалося, навіть незважаючи на те, що доцільність захоплення аеропорту постійно знижувалася, оскільки просування «Русского мира» було зупинено, ворог втратив ефект раптовості дій і час. До того ж втрати супротивника в аеропорту з військової точки зору були несумірно високими.

Тривала оборона Донецького аеропорту невеликою групою українських бійців дала зрозуміти російському керівництву, що повторення спецоперації «Крим» не буде. Це, вочевидь, вплинуло на коригування планів Кремля й подальший перебіг подій, оскільки для офіційної Москви завжди пріоритетом була і продовжує бути політична доцільність.

Росія багато втратила в стратегічному вимірі, адже запекла оборона Донецького аеропорту показала, що українці зовсім не чекають «Русский мир» і готові на все, щоб його зупинити.

Безумовно, у Донецькому аеропорту Росія багато втратила в стратегічному вимірі. Про події в Донецькому аеропорті писали зарубіжні ЗМІ, у Європі й США спостерігали, чи здатна Україна чинити опір. Саме в той час на Заході почали розуміти, хто реально стоїть за військовим конфліктом і що зрив Мінських домовленостей інспірований Москвою для створення хаосу й розділення України. Слід згадати активізацію «нормандського формату», формування пакету санкцій, допомогу Україні з боку США та інших країн.

І хоча процес формування Заходом адекватної відповіді на агресивні дії Кремля відбувався не так швидко, як того вимагала ситуація, усе ж таки радари для ведення антибатарейної боротьби і багато іншого вкрай необхідного для оборони України обладнання надійшло саме під час оборони аеропорту.

Захист Донецького аеропорту разом з іншими вагомими факторами послужив поштовхом для інтенсифікації впливу міжнародного політичного ком’юніті на врегулювання ситуації в Україні. Хоча ризики активізації бойових дій залишаються високими, є надія на врегулювання ситуації невійськовими методами.

Посприяла оборона Донецького аеропорту й зміцненню волонтерського руху, завдяки якому в тісному зв’язку із закордонними колегами було організовано постачання необхідного обладнання. Громадянська дипломатія в підтримці оборони України виявилася дуже ефективною.

І хоча, на мою думку, не існує якогось одного виміру такого роду подій, поза сумнівом, захист Донецького аеропорту — це яскравий приклад тактичних дій зі стратегічним ефектом. А вони завжди мають комплексний характер за впливом і наслідками.

Події в Донецькому аеропорті були однією з головних тем інформаційних повідомлень, про них говорили в окопах, на блокпостах і в тилу. Такі події не проходять непомітно, вони залишаються в головах і серцях людей, гуртують і мотивують націю.

Про захисників Донецького аеропорту треба писати книги й знімати кіно. Вони в складі невеликої групи, у конкретному місці, у конкретний час зробили неймовірне — на довгий час зупинили одурманеного пропагандою й озвірілого від опору супротивника, який переважав українські сили за чисельністю й озброєнням.

Олександр Гольц

Олександр Гольц, російський військовий оглядач, заступник головного редактора «Ежедневного журнала»: