Розділ «Пролог»

Восени 1954 р. Богдан Сташинський прибув до Кралсгорсту, передмістя Східного Берліна, де перебував апарат уповноваженого Комітету державної безпеки – КДБ СРСР у Німеччині. Працівники апарата (частина з них у довготерміновому відрядженні з України) вели агентурну війну проти центрів української еміграції в Західній Німеччині, не зупиняючись перед такими методами, як залякування, викрадення людей та терористичні акти проти керівників еміграції. Зупинка міської електрички Берлін – Карлсгорст

(Фото автора, січень 2014 р.)

Першою жертвою Сташинського став керівник опозиційного до Степана Бандери крила ОУН, головний редактор газети «Український самостійник» та колишній в’язень Аушвіцу Лев Ребет. Розрахунок КДБ – у вбивстві звинуватять Бандеру та його прихильників, і це спричинить подальший розкол в еміграції

(Фото / Центр досліджень визвольного руху [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cdvr.org.ua/content/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F-%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83)

Сташинський іде сходами назустріч Леву Ребету, витягаючи з кишені загорнуту в газету таємну зброю – заряджений ціанідом металевий циліндр, який стріляє отруйними парами і вбиває, не залишаючи сліду. Німецькі лікарі дійшли висновку, що Ребет помер від серцевого нападу

Фото інсценізації вбивства Ребета з архіву Мюнхенської кримінальної поліції, вересень 1962 р.

(Московські вбивці Бандери перед судом: збірка матеріалів / за ред. Данила Чайковського. – Мюнхен, 1965.– 695 с., збірка фотографій після с. 695)

Наступною жертвою Сташинського радянські керівники обрали Степана Бандеру, який після закінчення Другої світової війни залишився в еміграції. Бандера був символом націоналістичного спротиву радянському режиму. Сташинський вперше побачив Бандеру під час його виступу на панахиді за вбитим радянськими спецлужбами засновником ОУН – Євгеном Коновальцем. Роттердам, травень 1958 р.

(Фото / Центр досліджень визвольного руху. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cdvr.org.ua/taxonomy/term/31/0?page=4)

Вхідні двері мюнхенського будинку, у якому на третьому поверсі мешкав Степана Бандера з родиною. Сташинський кілька разів підбирав ключі до вхідних дверей. 15 жовтня 1959 р. за допомогою виготовленої у Карлсхорсті відмички він легко відкрив двері й чекав на прибуття Бандери у під’їзді

(Фото автора, 2013 р.)

Сташинський на сходах поправляє взуття, чекаючи, поки Бандера, який тільки-но зайшов у під’їзд, зачинить за собою двері. У правій руці – загорнутий у газету новий удосконалений отруйний прилад

Фото інсценізації вбивства Бандери з архіву Мюнхенської кримінальної поліції. Вересень, 1962 р.

(Московські вбивці Бандери перед судом: збірка матеріалів / за ред. Данила Чайковського. – Мюнхен, 1965.– 695 с., збірка фотографій після с. 695)

Удосконалений отруйний пістолет, яким Сташинський вбив Степана Бандеру. Замість одного зарядженого циліндра він мав два, щоб вбити не тільки Бандеру, а й охоронця, якщо той трапиться поруч. Сташинський натиснув на два спускові гачки водночас. Залишки цианіду в легенях Бандери дозволили лікарям припустити, що ця смерть, на відміну від смерті Ребета, не була природною

Фото з архіву Мюнхенської кримінальної поліції. Вересень, 1962 р.

(Московські вбивці Бандери перед судом: збірка матеріалів / за ред. Данила Чайковського. – Мюнхен, 1965.– 695 с., збірка фотографій після с. 695).

Степан Бандера у труні. Його смерть і похорон 20 жовтня 1959 р., всупереч розарахункам Кремля, не спричинили нових розколів в ОУН, зміцнивши натомість солідарність між різними групами еміграції

(Фото / Центр досліджень визвольного руху. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cdvr.org.ua/taxonomy/term/31/0?page=4)

Фото весілля Сташинського та Інґе Поль. Східний Берлін, квітень 1960 р. За вбивство Бандери Сташинського було нагороджено орденом Бойового червоного прапора, але головне – він переконав голову КДБ Олександра Шелєпіна дозволити йому одружитися з громадянкою Східної Німеччини, Інґе Поль, яка невдовзі переконає Сташинського втекти на Захід. Подружжя перетнуло кордон між Східним і Західним Берліном ввечері 12 серпня 1961 р., усьго за кілька годин перед початком будівництва Берлінської стіни