Розділ «V ЧАСТИНА»

Свідок: Начальник канцелярії...

Недопущені питання оборонців:

Д-р Шухевич: Чи урядники були узброєні?

Предс.: Усуваю це питання.

Д-р Шух.: Які замки є у дверях консуляту?

Предс.: Усуваю те питання, не будемо зраджувати тут їх таємниць.

Д-р Шух.: Прошу про ухвалу трибуналу.

Трибунал йде на нараду.

Д-р Біляк: На якім правнім акті спирається відношення українців до Росії?

Предс.: Усуваю це питання.

Біляк.: Чи ви знаєте, хто був Хвильовий?

Предс.: Усуваю те питання.

Д-р Біляк: Чи ви знаєте, хто був Скрипник?

Предс.: Усуваю те питання.

... Свідок з консуляту, Іван Джуґай, оповідає, що він переходив через канцелярію, коли Мандзій просив відвідувачів із ждальні. До Маїлова впровадив одного мужчину. Маїлов спитав по-польськи: „цо пан собє жичи?”[205]

Мужчина сказав, що хоче їхати на Україну. Тоді свідок вийшов і замкнув двері. Нагло почув два стріли. Я вернувся. Побачивши мене в дверях, мужчина крикнув до мене „руки вгору!” Я цофнуся і замкнув двері. Тоді впав стріл і мене ранив в руку. Двері є скляні, а шиби в них матові.

Атентатник пішов до ждальні, а я до кабінету Маїлова. Через вікно я кликнув поліціянта, але поліціянт мене не зрозумів. Тоді я пішов до ждальні, але той мужчина спрямував до мене револьвер і я вернувся...

Третій свідок з консуляту – возьний Ґабрієль Мандзій заявляє, що є гр. кат. релігії і годиться присягати. Присягає по-українськи, а потім зізнає по-польськи:

„Підсудний прийшов до консуляту, задзвонив і я його пустив. Він завісив плащ і я його спитав, пощо він прийшов. Сказав, що по інформації в справі виїзду на Велику Україну. Завів я його до ждальні. Було 5 інтересантів, а він шостий. Внедовзі спитав Маїлов, чи є інтересанти. Тоді я сказав, що так і впустив до Маїлова підсудного. Я сів у ждальні за дверима кабінету. Нагло я почув два стріли.

„Ого, – сказав я, – щось сталося” і побіг до Джуґая. Він вибіг і зустрінувся з підсудним, що до нього стрілив. Тоді я пішов до кабінету Маїлова. Він лежав мертвий. Я хотів зійти на долину до входових дверей. Там стояв вбивник і кивав на мене пальцем.