Розділ «Частина друга Документи»

1. Акція виселення: Як сховатись від виселення? Сховати майно. Вести добру розвідку Тоді можна сховатись в іншому селі, врятувати життя і залишитись у рідній стороні. Говорячи про умови життя на сході, використовувала розповіді тих, хто повертався з шпиталів, утікачів зі східних колгоспів і листи виселених. У гміні Щавниця було оголошено про другий контингент зерна і м'яса. Я радила не віддавати, бо, крім того, що буде віддане, і так ще будуть грабувати. А якщо добре сховати, то не віднімуть. Не збирати для поляків ні подарунків, ні відкупів, бо це є добровільне пограбування себе. У Чашині якийсь селянин організував збори й агітував за виїзд. Я викрила його зрадницьку роботу і безглуздість зміни віри і обряду.

Більшість своєї праці я виконувала, використовуючи форму бесіди. Вона була корисніша, ніж мітинг, бо робить можливою дискусію, у якій брали участь усі мешканці, можна було пояснити і розвіяти їхні сумніви. Бесіди я влаштовувала на вечірках, в окремих родинах тощо.

2. У боївках СБ Шугая і Букового я опрацювала такі теми:

1. Що таке держава і що нам дасть наша власна держава.

2. Українська держава як результат боротьби всього народу.

3. Ефективність нашої боротьби.

4. Українська держава тільки на трупі СРСР.

3. На районній нараді кущових передала вказівки щодо пропагандистської роботи серед населення, представила реферат на основі твору «Психіка мас».

4. У загоні «Хрона» мала у двох чотах 17 годин політично-виховних занять на тему: «Внутрішня політика більшовиків». Викладала розділи: І. Прихід більшовиків до влади; II. Період воєнного комунізму; III. Період НЕПу; IV. Період колективізації — селянська проблематика.

Крім того, у всі чоти я передала політичну інформацію з особливим висвітленням українських справ та досягнень нашої боротьби у Фронті Поневолених Народів.

Я провела бесіди на тему акції виселення, прочитала стрільцям лист політичних в'язнів з нагоди Свята Різдва Христового, присланий з тюрми у Саноку. Цей лист справив на стрільців величезне враження. Пізніше вони довго розмовляли між собою, що «вони там чекають, поки прийдемо їх визволяти…»

За інтелектуальним рівнем та національною і політичною свідомістю стрільців можна поділити на дві групи. Половина стрільців, що походять з інших територій, більше розвинута інтелектуально і стоїть вище з точки зору національної і політичної свідомості. Половина стрільців серед місцевого елементу малограмотна, друга половина — неписьменна, їхня національна і політична свідомість стоїть на дуже низькому рівні. Тому виховний матеріал засвоюється нерівномірно: у першій групі задовільно, а в другій — слабо. Особливо низьким є ідейно-політичний рівень новачків, і тому після виселення деяких сіл стрільці, які з них походять, почали дезертирувати. У випадку недоїдання, браку взуття чи одягу відразу чути нарікання, хоча й тихі.

Бойовий дух, як для новачків, добрий. Нетерпляче чекають акцій. А особливо після того, коли повернулась сотня, яка бачила вбитих людей у Карликові і Завадці Морохівській. Стрільці нагадували про акцію помсти.

Ворожа пропаганда майже не діє. Ходили чутки, що будуть пересувати кордон за Львів і Станіслав. Акцію виселення супроводжували більше терор і страх, ніж пропаганда.

Зацікавлення мас і стрільців зосереджене, головним чином, навколо наших рухів, перебігу акції виселення і міжнародної ситуації. Перше всюди звучить питання: «Як довго це триватиме? Звичайно, я відповідаю коротко: «Поки всі не візьмемо зброю і не почнемо захищатись. Поки будемо сидіти вдома, доти не закінчиться».

(-) Степова

Увага: у підрозділах відчувається недостача паперу, тому стрільці не ведуть записів і не займаються творчістю.

Місце постою, 1.11.46 року.

Archiwum Państwowe Rzeszów, zespół WUSW. — Sygn. 162. — K. 45–48.

САНОЦЬКА ЛІТАНІЯ