Рейди УПА теренами Чехословаччини

Поведiнка й пропаганда стрiльця мiж словаками. Що то є стрiлець УПА. Коротка iсторiя (повторення) України з ройовими та заступниками"1.

В iншому звiтi, з вересня 1945 року, вказується, що вишкiл вiдбувся за повною програмою "Тустанi" i по його закiнченнi було "скомплектовано обсаду полiтвиховниками всiх сотень, якi рейдували".

Очевидно, десь тодi ж, в час проходження вiддiлами вишколу, вiдвiдав їх Василь Галаса-"Орлан", "Назар". Вiн зустрiвся з командирами Вiтовським та Вациком, передав повстанцям лiтературу, призначену для поширення на словацьких теренах, а також написану ним iнструкцiю "Короткi вказiвки для тих, що йдуть рейдом на Словаччину"1. Вiдвiдини повстанцiв Заступником Голови Закерзонського Крайового Проводу ОУН засвiдчили серйозну увагу керiвництва визвольного руху до справи проведення рейду, на який покладалися великi надiї.

16 серпня 1945 року курiнний Павло Вацик-"Прут" зачитав перед вишикуваними по вiддiлах вояками наказ про вiдхiд в рейд". Ось його змiст: "15.8.1945. Вп. Друже Командире Прут! У зв'язку з рiшенням Проводу, повiдомляємо Вас, що курiнь "Пiдкарпатський" пiд Вашою командою, що тепер є на Лемкiвщинi, вiдiйде в пропагандивний рейд на Словаччину. На Словаччину увiйдете як авангард УПА. Це закордон, новi люди. Тому в ньому хай девiзом куреня будуть мужнiсть, геройство, iдейнiсть, гуманнiсть та гордiсть на свою нацiю та Провiд. Несучи нашi iдеї, виявiть себе глибокими патрiотами, повними посвяти для нашої справи. Несiть гордо авангардне знам'я УПА та вертайтеся, вкритi славою. Ця слава буде трiумфом УПА, цiлої Української Нацiї. Час вiдходу, трасу рейду, час перебування та уснi вашi роботи на мiсцi, устiйните з командиром А[ндрiєнком]. Бажаю успiхiв та щасливого повороту! Зорич"3.

22 серпня вiдбулася остання перед вiдходом нарада командирiв вiддiлiв у селi Поляна Суровична. Тiєї ж ночi повстанцi без жодного пострiлу перетнули польсько-словацький кордон4. Загалом на терени Словаччини прийшло близько 500 воякiв УПА.

Надвечір наступного дня вiддiли ввiйшли в перше словацьке село – Сумежиляборського окресу. "Першою в село в'їхала кiнна розвiдка числом 29 людей. За ними помалу посувалося стрiлецтво. Мешканцi цього села не знали, куди йти i що робити. В їх село ввiйшло якесь вiйсько в рiзних унiформах, рiзно озброєне i нiчого їм не робить, тiльки розходиться по квартирах. Село замкнене, нiхто з нього не вийде, нiкого не випустять, i тому мешканцiв огорнув великий страх [...]. Стрiлецтво розiйшлося помiж хати, щоб дещо з'їсти й при нагодi поговорити з мешканцями цього села [...]. Повстанцi поволi почали розговорюватися з селянами, розповiли їм про себе та заспокоювали їх, що не повиннi боятися"1. 24 серпня повстанцi вiдвiдали вже села Прiкра, Рожковце, окремi їхнi групи бачили в Вижнiх Ладiшковця, в околицях Велькропу та Щавниках2. Намагаючись за якнайкротший час охопити своєю дiяльнiстю бiльшу територiю, вояки УПА, вже за першi днi свого перебування на Словаччинi, обiйшли села Пецькром (Межиляборського окресу), Варховце, Репейов, Сарада, Якушовце, Мiковце, Мразовце, Пiшковце, Грабовце i Дяпаловце (Стропкiвського окресу), Ваврешець, Раменiни (Пральтовського окресу)3. При цьому Фiала зазначає, що сотнi УПА рухалися цiлком вiдкрито, обранi для пропагандистських цiлей села оточували з усiх бокiв спецiальною сторожею, i щойно пiсля цього увечерi до села входила основна частина вiддiлу, яка на свiтанку, виконавши свої завдання, знову вiдходила4.

Важливим моментом у стосунках повстанцiв з мiсцевим населенням було здобування харчiв. Інструкцiя наголошувала: "Харчi в бiльшостi купувати. В конечностi звертатися до тамошнiх голiв громад, щоб цi зiбрали харчi для вiддiлу або дозволили самим зiбрати. При цьому (при збiрцi) належить вияснити цiлi нашої боротьби. Коли стрiльцi збиратимуть самi, то не смiють жебрати, анi силою реквiрувати. Вияснити населенню усе так, щоб воно саме охоче жертвувало. За жертвування чемно дякувати"1. Богуш Хньоупек неодноразово вказує, що повстанцi розплачувалися з селянами за харчi американськими доларами, росiйськими рублями та чеськими кронами2.

Активна пропагандистська дiяльнiсть вiддiлiв УПА дуже швидко привернула до себе увагу органiв безпеки Чехословаччини.i Вже 25 серпня, тобто через два днi пiсля переходу повстанцямиi кордону, Десята дивiзiя чехословацького вiйська була повiдомлена про вторгнення на терени республiки невiдомих загонiв чисельнiстю 500-1000 воякiв3. "Мiсцевi станицi Народної Безпеки та вiддiли Фiнансової Сторожi, що стерегли кордон проти контрабандистiв, – писав Ян Фiала, – були цiлком безпомiчнi проти бандерiвського походу"4. Зважаючи на це, командуванню дивiзiї було дано наказ зосередити до Гуменного всi можливi сили, проте їх виявилося зовсiм мало. Органiзована 26 серпня спецiальна частина для боротьби з УПА пiд назвою "Само" складалася з двох рот, до складу першої входили 66 воякiв i 2 офiцери, до другої – 51 вояк i один офiцер5. Їх озброєння складала легка стрiлецька зброя: гвинтiвки, автомати, легкi кулемети6. Тим не менше, цю частину було кинуто проти вiддiлiв УПА iз завданням не допустити їх переходу в Спiський, Межиляборський та Гуменський окреси. В наказi з 25 серпня говорилося:

"а) якнайшвидше досягнути теренiв Гуменне i перерiзати пересування власiвських частин [як уже вказувалося, на той час чехословацькi вiйськовики фактично не вiдрiзняли вiддiлiв УПА i Росiйської Визвольної Армiї, називаючи i тих, i iнших власiвцями – В.В.] на вiдтинках дороги Гуменне – Кожковце – Вижнiй i Нижнiй Ридван – Межиляборцi.

б) прочесати патрулями пo обидва боки дороги Гуменне – Межиляборцi лiсовi терени i вичистити їх вiд нелегальних банд.

Вжити енергiйних заходiв проти нелегальних банд, лiквiдувати їх або, якщо їх буде бiльше, розпорошити".

Тим часом, 28 серпня, в селi Дiяпаловце Стропкiвського окресу Вiтовський-"Андрiєнко", отримавши депешу з України, про вiдхiд рейдуючого вiддiлу. Частина його, на чолi з самим Вiтовським, вiдiйшла через Закарпаття в Галичину, iнша частина пiд командою П.Вацика-"Прута" повернулася на Лемкiвщину, де була уже 10 вересня2. Решту воякiв, якi продовжили рейд по Словаччинi, очолив Володимир Гошко-"Мирон", разом iз ним залишилося ще кiлька членiв штабу ТВ "Макiвка".

Вже на наступний день, 29 серпня, ця частина перейшла рiчку Ондаву, при цьому була обстрiляна боївкою комунiстiв з села Кельча, на щастя для повстанцiв обiйшлося без жертв3.

Взагалi, в першi днi осенi 1945 року повстанцi, незважаючи на значне зменшення їхньої чисельностi, ще бiльше активiзували свою дiяльнiсть. В "Спецiальному наказi N°4" вiд 5 вересня того року читаємо: "Ситуацiя бандерiвських частин на день 4.09.1945 наступна:

а) окремi групи бандерiвцiв з'явилися минулого тижня в теренах Червнiца, Дрєнов, Мочармани i Петровяни;

б) пiдтверджена була присутнiсть цих частин: 60 чоловiк в теренах Злата Баня – Германовце; 500 чоловiк в теренах на пiвденний схiд Гiральтовце: Фiяш – Ломне – Детрiк – Кобильнiце; 1000 чоловiк в теренах на пiвденний схiд вiд Стропкова: Бруснi-на-Колбовце – Якушовце – Руска Поруба – Вижня Сiтнiца – Токаїк; 1000 в теренах Чертiжне.

Далi, згiдно неперевiрених даних, з'явилося 80 осiб в теренах Лiп'яни на захiд вiд Сабiнова. Їх озброєння: гвинтiвки, автомати, гранати i навiть фаустпатрони"4. Передостаннi три цифри поданi в звiтi є явним перебiльшенням, адже з близько 500 бiйцiв (загальної кiлькостi учасникiв рейду) значна частина вже залишила на той час словацькi терени. Про причини цих помилок в обрахунках йтиметься дещо нижче.

В наступному наказi, датованому 8 вересня, чехословацьким вiйськовим частинам наказувалося: "Заборонити проникнення бандерiвцiв на захiд вiд лiнії Бардейов – Ганушовце – Вранов – Требiшов [...]. У спiвпрацi з росiйськими частинами лiквiдувати бандерiвськi вiдлiли або вiдтiснити їх з теперiшнiх теренiв до кордонiв Закарпатської України"1. На початку вересня для цього налагоджено спiвпрацю чехословацького вiйська з радянськими прикордонниками. Так 4 вересня до Капушан прибув моторизований полк ЧА з метою злiквiдувати повстанськi вiддiли. Спiльнi акцiї проведено в теренах Ременiни – Злата Баня – Почiчва. Однак, i це не мало жодного результату: повстанцям вдавалося уникати зустрiчей iз союзниками2.

Протягом 11-13 вересня чехословацькими вiйськами було проведено спецiальну протиповстанську операцiю, що проходрiла в три етапи. Метою першого було досягнути теренiв Мновце – Туряни – Келча, другого – Завада – Руска Поруба – Нiжня Сiтнiца, i останнього – Нiжнi Чабiни – Волiца – Нiжнiй Радван. Впродовж усiєї акцiї вiйськам так i не вдалося принаймнi зустрiтися з вiддiлами УПА3.

Але на початок вересня йшлося вже не тiльки про вiйськову боротьбу з повстанськими вiддiлами, а й про iдейне протистояння їм. В полiтосвiтньому додатку до операцiйного наказу вiд 5 вересня вказувалося: "...1. Поборювати прояви ворожої пропаганди i розвивати найширше iдеї демократiї, прогресу, i свободи"4.