Розділ «КОМЕНТАР»

293. Див.: Рейнгардт Ф. О. Харьков 20-тых и 30-тых годов //Харьк. сб. 1887. Вып. 1.

294. Див.: Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). X., 1893–1898. Т. 1 (1802–1815).

295. Саме наприкінці 1917 р., коли Вчена рада Харківського університету гостро дебатувала питання про ставлення до Центральної ради і в зв'язку з цим до української державності, Д. І. Багалій разом з своїм однодумцем і колегою проф. М. Ф. Сумцовим відкрито висловились в підтримку Центральної ради. Тоді ж Д. І. Багалій почав викладання українською мовою. Більшість викладачів університету сприйняли поведінку Д. І. Багалія і М. Ф. Сумцова більш ніж прохолодно.

296. Цебріков — харків'янин, служив чиновником у Петербурзі, автор ненадрукованих спогадів про Харків першої половини XIX ст.

297. Комлишинський В. С. — професор фізики Харківського університету, в 1836/37 р. — ректор.

298. Білецький-Носенко П. П. (1774–1856) — український педагог, перекладач, письменник.

299. Див.: Неслуховський Ф Из моих воспоминаний //Ист. вести. 1890. Апрель.

300. Погодін М. П. (1800–1875) — відомий історик, професор Московського університету.

301. Боровиковський Л. /. (1806–1889) — український поет-романтик. Уклав словник української мови. Відомий як фольклорист і етнограф.

302. Маслович В. Г. (1793–1841) — український письменник, журналіст, видавець сатиричного журналу «Харьковский Демокрит» (1816 р.).

303. Манжура І. І. (1851–1893) — фольклорист, етнограф, уродженець Харкова.

304. Шпигоцький О. Г. (? -?) — український поет-романтик першої половини XIX ст.

305. Див.: Де-Пуле М. Харьковский университет и Д. И. Каченовский: Культурный очерк н воспоминания нз 40-х годов //Вестн. Европы. 1874. Кн. 1.

306. Магістерську дисертацію М. I. Костомарова «О причинах и характере унии в Западной России» було знищено в 1842 р. за розпорядженням міністра народної освіти.

307. Єфименко П. С. (1835–1908) — український громадський діяч, член Харківсько-Київського таємного товариства. Автор праць з історії, статистики, етнографії України.

308. Див. прим. 213.

309. Див.: Лавровский П. А. О малорусском наречии //Жури, мнн-ва нар. просвещения. 1859. № 6.

310. Теличенко І. В. — дослідник історії Лівобережної України кінця XVII–XVIII ст.

311. Плохинський М. М. (1864–1906) — український історик-архівіст, автор праць з історії Лівобережжя і Слобожанщини. З 1888 р. жив і працював у Харкові.

312. Міллер Д. П. (1862–1913) — український історик і громадський діяч.