Розділ «I. ТАЄМНІ ТОВАРИСТВА»

У всiх писаннях, дiях, наказах А. Вайсгаупта, К. Маркса, М. Бакунiна, С. Нечаєва, В. Ленiна, А. Гiтлера, вождiв III Iнтернацiоналу, жидiвського Сангедрiна тощо на першому мiсцi стоїть вимога ЗАХОПИТИ ВЛАДУ (державну, свiтову). А про те, що вони будуть робити, коли захоплять владу, про майбутнє їхнє БУДIВНИЦТВО вони подають лише iмлистi, загальнi, порожнi гасла. Натомiсть їхня стратегiя i тактика нищення вiдпрацьованi до найменших дрiбниць.

В. Ленiн не змарнував часу на емiграцiї. Вiн вiд ранку до ночi вивчав iсторiю таємних товариств храмовикiв, спартакiвцiв, «Протоколи сiонських мудрецiв», масонство. Духовнiсть, владу, свiтогляд московського народу та iнтелiгенцiї вiн добре знав. I вiн зрозумiв, що москвини розбудували свою iмперiю лише завдяки тому, що вживали стратегiї i тактики таємних товариств. Зрозумiв, що iдеї, протилежнi iдеям товариств, зруйнують московську iмперiю. А московську iнтелiгенцiю вже почали захоплювати такi згубнi для iмперiї iдеї, як мiжнародний соцiалiзм. I в його монгольськiй[15] головi зродився план порятунку московської iмперiї пiд виглядом гарної, привабливої личини iнтернацiонального соцiалiзму. Йшлося про «свiтове об’єднання всiх гноблених i покривджених робiтникiв для того, щоби визволитися з капiталiстичного рабства». Способи як це робити подали спартакiвцi. Про них оповiли москвинам В. Бакунiн, С. Нечаєв та iншi.

Масонське свiтове «братерство всiх людей» — це омана, утопiя. Образно кажучи, братами називаються люди, дуже подiбнi один до одного, чи щiльно об’єднанi заради спiльної мети. Рiзнi народи не лише не подiбнi мiж собою, а й дуже часто мають рiзнi вдачi, протилежну мету. Отже, їхнє об’єднання заради свiтового миру — це будова пiдвалин на пiску. Перший же буревiй розвалить її. Бiблiйна Вавилонська вежа є символом такого об’єднання.

Найбiльшою i найнебезпечнiшою помилкою — успадкованою вiд масонства — є безпiдставна, слiпа вiра в те, що свiтовий мир може здiйснити iнтернацiонал, себто знищення нацiонального патрiотизму. Ця вiра безпiдставна, бо людина, яка не любить ближчих до себе людей, не може любити дальших. Але тiльки любов, приязнь зближує людей.

Сталий свiтовий мир ледве чи коли здiйсниться. Лише обопiльна пошана до природних прав кожного народу може створити їхнє духовне зближення, приятельство. Отже, шлях до спiвжиття народiв iде не через iнтернацiоналiзм, а тiльки через нацiоналiзм. Iнтернацiоналiсти, пацифiсти мрiють об’єднати людськi противенства. А це безпiдставна, бо протиприродна омана. Так «миролюбцi» своєю маячнею сприяють не мировi, а, навпаки, вiйнi.

Масонська i соцiалiстична вiра у можливiсть досконалої людини — це щось далеко гiрше, як омана. Нема нiчого бажанiшого i потрiбнiшого людям, як їхнє прагнення до досконалостi. Християнство вчить людей прагнути до Божої досконалостi. Але коли людина повірить, що вона вже осягнула досконалості, то вона матиме себе за божество. Масони i соцiалiсти вiрять, що новонароджена дитина є природно досконала, лишень життєвi обставини її псують. Отже, манiпулюючи обставинами, скеровуючи i мiняючи їх, можна зробити людину досконалою. А це призводить логiчно до безбожництва. Безбожники не можуть вiдповiсти на питання: «Чому вроджена досконалiсть людини не оберегла людину вiд зiпсуття недосконалим суспiльством? Як же так сталося, що досконала з природи людина створила недосконале суспiльство? Вiра в природну досконалiсть людини, а з того i вiра у всемогутнiсть людського (не божеського) розуму i призвела до теперiшнього здичавiння цивiлiзованих народiв, призвела до великої духовної кризи.

Масонство, нищачи вiру в Бога, обожнюючи людський розум, нищить духовнi основи людського життя. Масонство, пiдтримуючи соцiалiзм з його сталою ненавистю, нищить гуманiзм. Отже, голос масонства, що воно керується людолюбством, то брехня, ошуканство.