Історія української літератури. Том 1

Перед королем вигравав конем,

Перед гайдуком вивівав луком.

Наперед війська коником грає,

Коником грає, шаблев махає.

Ой ввидів його польський кріленко:

Рад би я знати, чий то синочок

Коником грає, шаблев звиває?

Дав бим за нього свою панночку,

Свою крілівну, свою царівну,

Дав би я йому пів мої Польщі,

Пів мої Польщі, мого крілевства.

Варіант, який вказує на якусь ще вищу міфологічну постать:

І дав би йому... пів всеї землі,

Пів всеї землі, пів місяченька,

Пів місяченька, пів сониченька 1.

Герой в ролі ватажка. Дружина чи слуги просять у нього відправи або позволення йти промишляти війною. Але він не пускає і сам вибирається походом:

Ой в полі-полі, поблиз дороги,

Стоїть світлонька мурованая,

А в тій світлонці жовті стіноньки,

А по стіноньках гострі стрілоньки,