Історія української літератури. Том 1

Випроводжала та й научала:

— Їдь же синочку та на війноньку,

Наперед війська не видавайся,

Позаду війська не оставайся!

Ой чи дома, гей наш панонько?

Нема го дома, десь у садочку —

Десь у садочку а в оріховім,

Ой струже — луже [гладить] дрібні стрілоньки,

Дрібні стрілоньки, ясні шабельки,

Бо ся збирає та на війноньку.

Татусьо вийшов, коника вивів,

Братенько вийшов, сідельце виніс,

Сестриця вийшла, зброю винесла.

Хусточку дала, з боку прип’яла.

Матінка вийшла випроводжати,

Випроваджати та научати

[як вище, і ще:]

А з боку війська не облишайся,

Лиш в середині, все при дружині.

Він то не слухав, слави доходив,.