Історія української літератури. Том 1

Засієм степи синім жемчугом

[друков.: зенджулом].

Як будеш їхать до бору з дівкою,

Забрязчать мости дрібниї кости,

Засяють палі — срібні таляри,

Зацвітуть цвіти синім жемчугом.

Волинський варіант, записаний ще Ходаковським, але досить знищений — я поправляю дефекти:

[Ой] поплинь, поплинь човен [човенець],

А в тім човен [ці] білий молод [ець]:

Струже стрілоньки із калиноньки,

Хоче пострілить лютую змію.

Він до неї [а] постріляє,

Вона до нього [та й] промовляє:

Не стріляй мене, не губи мене,

Скажу тобі [а] три радости,

[Що] три радости, а три городи:

В однім городі коня сідлати,

В другім городі по дівку їхати [дівочку брати?],

В третім городі жити-мешкати.

З галицького, підльвівського варіанта: