Розділ «Тема 3. Світ у кінці XIX - на початку XX ст.»

- об'єднанням країни.

Японія у другій половині XIX ст. у результаті війни між північною і південною частинами країни (1867-1869 рр.) почала активну модернізацію економіки. Новий імператор, названий Мейдзі (освічений), остаточно перейшов на шлях індустріалізації - "революція Мейдзі". Характерними ознаками тогочасної японської економіки були:

- утворення нових сучасних галузей промисловості;

- модернізація армії і флоту;

- підготовка кваліфікованих спеціалістів;

- політика патерналізму.

Одними із перших монополій у Японії були компанії Міцуї та Міцубісі.

Що стосується англійської економіки, що вона почала відставати від передових країн.

Причини:

- оскільки з кінця XIX ст. закінчилася система вільної торгівлі, англійська економіка, орієнтована багато в чому на експорт ,і почала страждати;

- орієнтація економіки на кредитування заміть інвестицій у промисловість.

Франція багато в чому повторила англійську ситуацію. Науковці характеризують французький капіталізм кінця XIX -поч. XX ст. як лихварський, що також не сприяло активному розвитку.

Росія, після поразки у Кримській війні (1853-1856 рр.), опинилась у передреволюційній ситуації. Тому у 1861 році цар Олександр II підписав закон про скасування кріпацтва. Пізніше були проведені інші буржуазні реформи. Це відкрило шлях до розвитку капіталізму. Росія, хоч і дуже повільно, почала перетворюватися з аграрної країни в аграрно-індустріальну.

Отже, найбільш розвинені країни світу розвивалися нерівномірно. Це не могло не підштовхнути до боротьби за територіальний переділ світу.

Більше половини країн світу знаходились у тій чи іншій формі колоніальної залежності. Найбільшими колоніальними державами залишались Англія, Франція, Голландія. Проте виникали нові колоніальні імперії: Німеччина, США, Японія, Бельгія, Росія. Між усіма ними збільшувалася конкуренція. Все це стимулювало гонку озброєння або мілітаризацію економік цих країн. Найактивніше цей процес відбувався в Німеччині, США, Японії.

В ідеологічній сфері нові тенденції світового розвитку проявилися, з одного боку:

- в апологетиці загарбницьких інтересів відповідних країн (наприклад, О. Бісмарк вимагав Німеччині "місце під сонцем");

- ідеї надважливості американських цінностей;

з іншого - з'являється новий термін "імперіалізм" (влада). У працях дослідників (Дж. Гобсон, В. Ульянов (Ленін), А. Шумпетер) акцентується увага на розширенні впливу монополій, на збільшенні загрози війни.

Студентам важливо знати, що подібні ситуації породжують: