Розділ «Тема 2. Інформаційні системи. Інформаційні технології та агросервіс»

4. Професійні виставки, конференції, поява професійних громад - некомерційних партнерств, громад у мережі Інтернет.

Таким чином, правильна організація технології збору інформаційного врожаю призведе до збільшення ефективності системи виробництва та розподілу продукції, тим самим забезпечуючи робочими місцями, продовольчою безпекою, раціональним використанням земельних ресурсів, організацією багатостороннього інформаційно-консультативного процесу, опануванням новими технологіями вирощування сільськогосподарської продукції, упровадженням сільськогосподарських державних програм та концепцій. При аналізі конкурентного середовища треба враховувати:

o наявність конкурентів у реальному просторі, тих, хто знаходиться в колі виробничих процесів - на виставках, нарадах, конференціях. Відомості про них можна знайти в офіційній інформації або у Вашому діловому колі спілкування.

o наявність конкурентів в Інтернет-середовищі, контекстній рекламі, результатах пошукової видачі за основними ключовими словами. До речі, із введенням геотаргетингу з'явилася додаткова можливість для визначення конкурентного середовища за територіальною приналежністю.

Важливо враховувати, що в Інтернеті власні закони і власне бачення бізнесу. Пошукова машина - серце пошукового сервісу - програма оцінює різні сайти за заданими параметрами і формує список згідно з пошуковим алгоритмом. Цікавим є те, що на перших місцях у пошуковій видачі може виявитися сайт слабкої (або навіть взагалі неіснуючої) у реальному житті компанії. Велика компанія з великими фінансовими обертами, маючи "не розкручений" молодий сайт, природно, може виявитися у хвості пошукової видачі.

5. Інтелектуальні системи агромоніторингу.

Термін "інформаційний моніторинг" був уведений на початку 90-х років, під ним розумілася технологія безперервного інформаційного спостереження за об'єктом в інформаційному полі за обраними індикаторами і прогнозу його розвитку. У класичному розумінні моніторинг є система постійного спостереження, що реєструє події в реальному часі. Додавання терміна "інформаційний" підкреслює, що для таких систем вхідними даними є не тільки показання приладів, але й інформація. Системи інформаційного моніторингу дозволяють оцінювати реакцію інформаційного середовища на введення в нього нової інформації.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства при великому обсязі знань щодо закономірностей функціонування посівів і обмежених матеріальних і фінансових ресурсах для прийняття рішень необхідні інтелектуальні методи управління. Необхідність урахування великої кількості даних генетичних особливостей та фізіологічного стану рослин, а також агрохімічних, агротехнічних, економічних та інших факторів, що диктують потребу використання інтелектуальних інформаційних систем та нададуть можливість автоматизації спостереження агрономічних процесів. Використання таких систем дозволить комплексно підійти до моніторингу, управління та планування агрономічних процесів, наприклад, буде врахована специфіка обліку сільськогосподарських земель, що використовується як головний засіб виробництва в сільському господарстві, вимагає використання широкого переліку показників стану і родючості земель.

Так, для моніторингу соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва, аграрного ринку та екології сільських територій державою передбачене створення інтегрованої геоінформаційної та прогнозно-аналітичної системи аграрного сектора України.

Таким чином, ефективність роботи сільськогосподарських підприємств залежить від інформованості щодо стану господарства в конкретний момент часу та здатності системно аналізувати наслідки проведених робіт і заходів.

Моніторинг сільськогосподарських земель (агромоніторинг) - система оперативних, періодичних і базових (вихідних) спостережень (аерокосмічна зйомка, наземні, гідрометеорологічні, статистичні спостереження) за зміною якісного і кількісного стану земель сільськогосподарського призначення.

Об'єктом агромоніторингу виступають сільськогосподарські землі, включаючи сільськогосподарські полігони і контури, незалежно від форм власності господарювання, що здійснюється на них.

Інтелектуальні системи агромоніторингу - системи відстеження інформаційного потоку за процесами (проблемами) у різних галузях знань, оцінки поточного стану процесу/проблеми, прогнозування й моделювання його розвитку.

Так, наприклад, фітомоніторинг є однією з систем безперервного відстеження фізіологічних характеристик рослин, параметрів навколишнього середовища, а також аналіз цих змін в часі (рис. 18, рис. 19).

Фітомоніторинг - безпосередній і безперервний контроль за процесом росту рослин, спрямований на удосконалення керованих факторів врожайності.

Рис. 19. Приложение Веб-моніторінг, що включає сбір даних з датчиків, аналіз та дії.

Моніторинг посівів і врожайності - інформація про стан посівів за різними фазами розвитку, насамперед, перед збором урожаю.

Моніторинг ведеться за ростом таких культур, як пшениця, ячмінь, кукурудза, рапс, соняшник, рис, картопля тощо. Для моніторингу використовується декілька груп індикаторів росту. Серед них основна роль належить метеорологічним індикаторам, індикаторам, що отримують за допомогою імітаційного моделювання росту культур, дистанційним індикаторам, що отримують на основі аналізу даних космічної зйомки. Вся необхідна інформація поступає до системи та аналізується кожні 10 днів.

В якості окремих індикаторів росту культур використовують дистанційні, серед яких головна роль відводиться Вегетаційному Індексу Нормалізованої Різниці, широко відомому як М)УІ, різним його похідним. Велику кількість різних індикаторів росту культур отримують шляхом аналізу поводження індексів під час вегетаційного сезону. Ці індекси використовують в подальшому при прогнозуванні врожайності.

Основними елементами інтелектуальних систем агромоніторингу є інтелектуальні комутаційні панелі, пристрої керування та програмне забезпечення.