Розділ 1. Інформаційні процеси агрономії

- збір, обробка та інтерпретація даних супутникових систем дистанційного зондування Землі та технології супутникового моніторингу - моніторингу основних параметрів землекористування, оцінки умов та динаміки розвитку сільськогосподарського рослинництва, прогнозу врожаю з метою підвищення ефективності процесів прийняття рішень зі стратегічного планування та оперативного регулювання АПК.

- точне землеробство (англ. precision agricuilture) передбачає впровадження технологій у землеробство на основі ґрунтових картографічних одиниць. Для реалізації зазначеної технології потрібна сучасна сільськогосподарська техніка, керована бортовим комп'ютером, - технічні засоби: автоматичні пробовідбірники, сенсори та вимірювальні комплекси, прибиральні машини з автоматичним урахуванням врожаю, прилади дистанційного зондування; а також багатофункціональне програмне забезпечення, що дозволяє приймати оптимальні рішення при управлінні сільськогосподарським підприємством [76].

Як і всі технології, ІТ перебувають у постійному розвитку й удосконаленні. Цьому сприяє поява нових технічних засобів, розробка нових концепцій, методів організації даних, їх передачі, зберігання й обробки, форм взаємодії користувачів з технічними й іншими компонентами інформаційно-обчислювальних систем.

Наступним кроком в удосконаленні ІТ, які використовують в організаційно-економічному керуванні та агротехнологічному плануванні, є розширення сфери систем штучного інтелекту, застосування баз знань.

Системи та засоби штучного інтелекту - галузь науки, що займається теоретичними дослідженнями, розробкою та застосуванням алгоритмічних та програмно-апаратних систем і комплексів з елементами штучного інтелекту та моделюванням інтелектуальної діяльності людини [31].

Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence) - наука і технологія створення інтелектуальних машин, інтелектуальних комп'ютерних програм [14].

База знань (англ. knowledge base) - найважливіший елемент експертної системи, яка створена на робочому місці фахівця-управління, виступаючи в ролі накопичувача знань у конкретній галузі професійної діяльності й помічника при проведенні аналізу економічної ситуації в процесі вироблення й ухвалення управлінського рішення.

На основі відповідного програмно-математичного забезпечення користувач (агроном, фермер) може синтезувати оптимальну агротехнологію для вирощування даного сорту культури на конкретній ділянці поля з урахуванням особливостей власного господарства та досвіду.

4. Інформатизація агропромислового комплексу.

Інформатизація АПК є невід'ємною частиною глобального процесу активного формування та використання інформаційних ресурсів цієї сфери. Основою процесу виступає спровадження кібернетичних методів і засобів (універсальних або керованих ЕОМ, мікро- і персональних ЕОМ, мікропроцесорних блоків, програмованих контролерів). Засоби інформатизації створюють матеріально-технічну базу, яка здатна впливати на розповсюдження знань за рахунок електронної фіксації та загальної автоматизації інформаційних процесів. До головних позитивних змін від використання інформаційних технологій, таких як: точне землеробство, геоінформаційні та інтелектуальні системи агромоніторингу, системи підтримки прийняття рішень, електронний офіс - відносять якісну зміну параметрів економічного зростання як окремого підприємства, так і сфери в цілому.

Інформатизація АПК України є процесом створення і впровадження новітніх засобів мікроелектроніки та обчислювальної техніки в усіх сферах виробничої, організаційно-економічної, наукової та соціальної діяльності, сільського господарства і переробної промисловості з метою отримання високих кінцевих результатів при максимально ефективному використанні природних, трудових, інтелектуальних і матеріальних ресурсів.

Інформатизація АПК реалізується за такими напрямами:

1. Інформатизація виробництва. Широке освоєння та впровадження нових інтенсивних технологій сільськогосподарського виробництва з використанням можливостей електронної техніки, датчиків і приладів, контрольно-вимірювальної апаратури та мікропроцесорних засобів з подальшим застосуванням робототехніки для реалізації технології без участі людини.

2. Інформатизація управління агропромисловим виробництвом на рівні району, регіону. Перехід до використання новітньої інформаційної техніки в сфері управління шляхом впровадження електронних засобів зв'язку, локальних мереж, освоєння математичних методів і моделей при прийнятті рішень, створення автоматизованих систем управління (АСУ).

3. Інформатизація освіти. Розвиток процесу навчання у школах і аграрних навчальних закладах і організаціях на основі застосування нових інформаційних технологій. Підвищення рівня комп'ютерної грамотності фахівців АПК дозволить використовувати електроніку і обчислювальну техніку, нові інформаційні технології, математичні методи і моделі під час вирішення виробничих завдань.

4. Інформатизація соціальної сфери села. Створення за допомогою електронних засобів зворотного зв'язку між керівними органами і працівниками за допомогою соціологічних досліджень, так само як і можливість отримання нової суспільно-політичної та науково-соціологічної інформації.

5. Інформатизація аграрної науки. Перебудову сільськогосподарської науки на базі методів системного аналізу, інформатики, математичного моделювання та широкого використання ЕОМ у наукових дослідженнях і проектних розробках.

Основними завданнями інформатизації управління агропромисловим виробництвом на рівні району, регіону є:

- створення баз даних і знань з агропромислового виробництва для органів управління району, регіону;

- створення інформаційних систем підтримки прийняття рішень на базі економіко-математичних моделей і експертних систем;