Розділ 1. Інформаційна складова світогосподарського розвитку

Уявімо, що ми маємо певну, велику за обсягом структуру знань. Як слід побудувати управління цією структурою, щоб забезпечити колективний доступ до цих знань? З цією метою формуються системи управління знаннями — бази знань, засновані на комп'ютерних технологіях. Бази знань створюються висококваліфікованими фахівцями-консультантами, авторами підручників, дослідниками на основі власних розробок. Зазначимо, що експерт на основі тривалих спостережень за подіями в деякій галузі швидше за все створює більш корисну базу знань, ніж кваліфікований аналітик, який більше покладається на інтуїтивне розуміння в сутності явища.

Одержати інформаційний ресурс бази знань можна за допомогою експертної системи. Будь-яка експертна система складається, принаймні, з трьох основних елементів: бази знань, механізму введення та інтерфейсу користувача. База знань містить інформацію про те, що відомо про конкретний предмет у даний момент. Механізм введення інформації забезпечує застосування того, що відомо, до того, що ще не відомо, а інтерфейс-оператор — взаємодію між системою і користувачем. Як ціле експертна система моделює знання експерта та вміння їх застосовувати.

Групи експертів або інші джерела експертизи здійснюють завантаження бази знань даними, використовуючи факти, спостереження і різні способи аналізу ситуації. Користувач запитує систему про конкретні проблеми через інтерфейс, який допускає спілкування з використанням не технічних, а звичайних виразів. У потужних інтелектуальних системах існує інтерфейс природною мовою, що дозволяє задавати питання й одержувати відповіді англійською чи українською (російською) мовами [79]. У менш потужних системах користувачеві надається хоча й не настільки належний, але водночас "дружній" інтерфейс. Інформація, що зберігається в базі знань, обробляється за допомогою механізму введення, який на основі емпіричних асоціацій або правила "якщо то" формує та перевіряє можливі варіанти рішення. Інтерфейс-оператор у доступній формі передає отримані результати користувачеві.

Інформація потрапляє в базу знань не в довільному вигляді, а тільки після ретельної обробки — виокремлення в ній спеціальних ознак, що транслюють інформацію в знання. База знань не може бути створена раз і назавжди, з нею необхідно працювати щодня, тобто постійно поповнювати, уточнювати [81].

Створення стійкої і керованої бази знань для обслуговування користувачів і забезпечення системи взаємодії з іншими організаціями можливе у разі виконання ряду вимог, що стосуються структури електронних бібліотек і архівів. А саме:

- електронна бібліотека та архів повинні мати однаковий інтерфейс доступу до найрізноманітніших видів ресурсів, до того ж незалежно від їх місцезнаходження;

- залежно від призначення бібліотеки та архіву в інформаційній мережі треба мати в розпорядженні інтерфейс користувача, інтерфейс роботи з іншими бібліотеками або інформаційними центрами, що входять до складу мережі, тобто до системного інтерфейсу;

- повинен бути передбачений єдиний спосіб управління різноманітними системами доставки документів. Створення системи стійкого і надійного обслуговування може забезпечити незалежність рішення управлінських проблем від механізму доставки;

- система повинна стійко і надійно функціонувати в разі звертання користувача до різнорідних і розподілених у багатьох місцях сховища ресурсів;

- система повинна бути здатною сприймати будь-які способи оплати як між електронними бібліотеками й архівами і їх користувачами, так і зі спорідненими установами [108, с. 216—225].

Незважаючи на складність проблем в економіці, уже зараз можна здійснити інтеграцію середовища в бібліотеках і архівах, організувати зручне обслуговування користувачів із залученням електронних інформаційних ресурсів [20, с. 44—47].

Дослідження, що одержало назву "Зростаюча цифрове середовище: прогноз всесвітнього росту обсягів інформації до 2010 року" (The Expanding Digital Universe: A Forecast of Worldwide Information Growth Through 2010), показує, яку кількість інформації буде створено і скопійовано у світі протягом кожного конкретного року.

Дається прогноз розвитку усього світового цифрового середовища до 2010 року, визначаються окремі типи інформації і географічні регіони, що будуть максимально сприяти росту кількості інформації. Результати дослідження говорять про серйозні наслідки такого росту для окремих користувачів, компаній і суспільства в цілому.

У результаті досліджень IDC були зроблені наступні висновки:

- сукупний обсяг цифрової інформації в2006 році склав 161 мільйонів Гб (161 екзабайт);

- IDC припускає, що за період з 2006 по 2010 р. обсяг інформації збільшиться в шість разів;

- хоча до 2010 р. майже 70 % цифрової інформації буде створюватися окремими користувачами, компанії продовжать займатися питаннями безпеки, конфіденційності, надійності і відповідності стандартам у відношенні 85 % інформації.

"Ця постійно зростаюча маса інформації піддає наявні на сьогоднішній день Іт-інфраструктури значному навантаженню, — прокоментував Марк Льюіс (Mark Lewis), виконавчий віце-президент і директор по дослідженнях корпорації ЕМС. — Цей бурхливий ріст цілком змінить роботу організації і фахівців у сфері ІТ і вплине на використання інформації споживачами. Враховуючи, що за безпеку 85 % створеної і скопійованої інформації будуть відповідати організації і компанії, ми як галузь промисловості повинні продовжувати роботу зі створення й удосконалювання інформаційних інфраструктур, що допоможуть справитися з цим потоком інформації".

"Неймовірні темпи росту і загальний обсяг інформації різних типів, створюваної в скількох різних джерелах, говорять не тільки про всесвітній інформаційний вибух безпрецедентних масштабів, — заявив Джон Ганц (John Gantz), директор по дослідженнях і старший віце-президент компанії IDC. — Це означає перехід інформації з аналогової, кінцевої форми в цифрову. З технічної точки зору організаціям прийдеться використовувати усе більш складні технології для передачі, збереження, забезпечення безпеки і копіювання додаткової інформації, що створюється щодня".

В інших сферах накопичення та розповсюдження інформації будуть відбуватися наступні зміни: