Розділ 1. Інформаційна складова світогосподарського розвитку

Найкрупніші компанії — представники галузі інформаційних технологій входять до зведеного індексу NASDAQ. NASDAQ — це перший у світі електронний фондовий ринок, засвоєний у 1971 році. За обсягом торгів він на другому місті у світі. За останні 2 роки керівництво компанії NASDAQ витратило 80 млн. доларів на модернізацію приватної мережі, що поєднує близько 10 тис. дилерів практично зі всього континенту. До складу її обладнання входять 324 відмовостійких мейнфрейми Tandem, більше 50 ПК-серверів Dell Computer і Compaq Computer, а також 18 мейнфреймів Unisys. Крім того вона має велику кількість батарей, джерел безперебійного живлення, три потужніших дизеля, великі холодильники. У NASDAQ є резервна система у місті Роквіл, яка дублює важливіші компоненти інфраструктури. Така надмірність здатна підтримувати продовження торгів у випадку неполадок у центральній системі. Історія цієї площадки сприяла тому, що більшість компаній, що пройшли лістинг NASDAQ, представляють нову економіку і є розробниками комп'ютерного "заліза", програмного забезпечення, телекомунікаційні та біотехнологічні компанії. Основними напрямами діяльності ІТ-компаній, що входять до цього індексу, є електронна торгівля ( Amazon.com, Bed Bath & Bejond, American Eagle Outfitters, Costco, Ebay), зокрема програмного забезпечення та комп'ютерного обладнання ( Dell, Dish, KLA-Tencor Corporation, Xilinx ), надання спектру послуг фінансового електронного комерційного ринку (CheckFree Corporation, Fiserv), консалтингові оптимізаційні технології у сфері бізнесу (Cognizant), пошукові системи (Google, YAHOO!). Внаслідок інформатизації економіки намітились корінні зрушення в економічному розвитку багатьох країн. Вони характеризуються появою нових напрямів та сфер господарства, зростанням ролі якісних характеристик у виробництві, появою нових електронних форм комерції, переходом до безпаперової технології, виникненням галузей по створенню комп'ютерних технологій.

Успішна реалізація процесу впровадження інформаційних систем визначила виникнення можливостей для ефективного розвитку економіки і політики нашої держави і суспільства в цілому. Історичний досвід розвитку країн світу говорить про те, що підйом їхнього господарства багато в чому залежить від упровадження досягнень НТП в економіку. Сучасні реалії громадського життя вимагають нових концептуальних рішень і методологічних підходів, що спираються на процеси інформатизації.

Для теоретичного осмислення переходу від індустріального до інформаційного суспільства і викликаного їм перетворення економіки України насамперед необхідно було сформувати понятійний апарат явищ інформатизації, що відбуваються в нашій країні. Першочергова задача законодавчих органів України складалася у затвердженні права громадян на одержання інформації; її відкритість, доступність, волю обміну; об'єктивність, вірогідність, повноту, точність. Основні положення про інформацію закріплені в Законі "Про інформацію" [5], який було прийнято в 1992 році. Закон закріпив головні принципи інформаційних відносин, державної інформаційної політики, основних напрямів інформаційної діяльності у державі, організації освіти, наукових досліджень в галузі інформаційної діяльності. Громадяни отримали законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Основні напрями розвитку інформаційного суспільства сформульовані в Законі "Про Національну програму інформатизації" [7] і в Законі "Про Концепцію Національної програми інформатизації" [6]. В Законах подано Концепцію Національної програми інформатизації, завдання законодавства щодо цієї програми, представлено поняття замовника та керівника програми, галузеві, регіональні проекти, положення щодо закупівлі та використання програмних, технічних та інших засобів, дано пояснення порядку здійснення фінансового забезпечення, економічного стимулювання, контролю за виконанням завдань програми. Окремий розділ програми присвячено міжнародному співробітництву при виконанні програми.

Концепція Національної програми інформатизації є невід'ємною частиною Національної програми інформатизації та включає характеристику сучасного стану інформатизації, її стратегічні цілі та основні принципи, очікувані наслідки реалізації цієї Програми [7].

У 2000 р. в Окінаві члени великої вісімки прийняли Хартію глобального інформаційного суспільства. У цьому документі [302] були сформульовані принципи переходу до інформаційного суспільства. Цей перехід дозволить економікам різних країн та суспільству в цілому перейти до постіндустріальної моделі впорядкування світу. Учасники Великої вісімки вважають, що інформаційне суспільство — це таке суспільство, у якому виробництво і споживання є найважливішим видом діяльності, а електронна інформація — найбільш значимим ресурсом, нові інформаційно-комунікаційні технології стають базовими технологіями, а інформаційне середовище поряд із соціальним і екологічним середовищем.

За рівнем розвитку і використання інформаційних технологій Україна значно відстає від передових у цій галузі країн. Існуючі темпи розвитку є недостатніми для подолання низької ефективності української економіки, їх збереження приведе до збільшення технологічного відставання України і подальшої залежності економіки країни від сировинного сектора і імпорту високотехнологічної продукції. Для продовження розвитку інформаційного суспільства необхідна допомога держави у фінансуванні наукових відкриттів у цій галузі, у підтримці освітніх програм, у забезпеченні сучасного матеріально-технічного оснащення навчального процесу. Велику роль у формуванні нових навичок і інформаційного світогляду нового покоління відіграє Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки" [12]. Специфіка розвитку українського інформаційного суспільства, в тому, що інтелектуальні сили в країні вже існують, хоча і в неявній формі. їх слід розвивати, виходячи з системи освіти і науки, що історично склалася. Необхідно забезпечити реалізацію програми пристосовування вищої професійної освіти до потреб галузі ІТ, привести учбові програми з підготовки фахівців в області ІТ у відповідність з кращою міжнародною практикою, а також організувати на базі вузів курси підвищення кваліфікації за спеціальностями, яких потребує галузь ІТ. Для вирішення цієї задачі необхідно забезпечити залучення представників провідних світових і українських компаній галузі інформаційних технологій до участі в розробці програм навчання фахівців в області ІТ і організацію проходження ними практики в цій області. Таким чином є можливість відмовитися від наздоганяючого розвитку у цій сфері. З іншого боку, високий рівень розвитку ІТ стане найважливішим чинником якісного поліпшення систем освіти і охорони здоров'я.

Для охвату всього суспільства інформатизаційними процесами потрібна реалізація проектів адресної соціальної підтримки незахищених верств населення, розробка програми підтримки придбання персональних комп'ютерів для малозабезпечених верств населення, розробка заходів стимулювання передачі організаціями і компаніями застарілих персональних комп'ютерів в особисте користування співробітникам або учбовим закладам [193]. Зниження імпортних мит також є важелем підвищення попиту з боку населення і компаній на комп'ютерне устаткування. Ці мита не виконують функцій захисту внутрішнього виробника і лише підвищують вартість комп'ютера для кінцевого споживача. Ліквідація мит на комп'ютери і комплектуючі також узгоджується з позицією СОТ.

Для проведення наукових досліджень у сфері інформатизації у 2001 році створено Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного простору у складі Національної академії наук. Однак у багатьох регіонах існує проблема доступу науковців до новітніх інформаційних технологій, до мережі Інтернет. Необхідне повсюдне інвестування в цю сферу. При цьому потрібен механізм контролю здійснення інвестицій в інформаційні технології. Інформація про здійснення інвестицій на фінансовому інвестиційному ринку і на ринку реальних інвестицій, процес формування звітності єдиної системи інвестування повинні бути

Рис. 1.2. Генезис фази інформатизації економічного розвитку, зумовлений глобалізацією

прозорими [208]. При цьому обов'язкове розміщення інформації на електронних носіях. Найважливішим напрямом в рамках розвитку галузі ІТ є створення спеціалізованих технопарків, що забезпечують можливість формування критичної маси фахівців і надання ним телекомунікаційних послуг необхідної якості за доступної ціни. Зміни в економіці країни викликають відповідні процеси в інформатизації. Генезис нової фази інформатизації економічного розвитку, що зумовлена глобалізацією, проілюстровано на схемі. У зв'язку зі змінами в інформаційному суспільстві країни виникає потреба нової редакції прийнятих законів при незмінній ідеології. Показник інформатизації повинний стати одним з найважливіших у розвитку сучасного суспільства [193]. Необхідна система показників, що конкретизують стан інформаційних технологій у тій або іншій сфері діяльності.

У будь-якому демократичному суспільстві діяльність органів влади повинна бути прозорою. Узгоджуючись з цими вимогами і зростаючими можливостями доступу громадян до інформації, уряд нашої держави прийняв цілий ряд законодавчих актів про введення і супровід відповідних інформаційних систем, що висвітлюють роботу державних органів влади, надають можливість народу виразити своє ставлення до діяльності уряду. Найважливішим досягненням у цьому питанні стало прийняття Кабінетом Міністрів Постанови "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" [14] для забезпечення інформаційної взаємодії органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій створено Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, призначений для інтеграції веб-сайтів, електронних інформаційних систем та ресурсів органів виконавчої влади і надання громадянам і юридичним особам інформаційних та інших послуг загального призначення, інформаційних та інших послуг, які потребують ідентифікації суб'єктів правових відносин і забезпечення цілісності та достовірності інформації (з використанням електронного цифрового підпису) за допомогою мережі Інтернет. ВЕБ-сайт з адресою визначено офіційним сайтом Міністерства економіки України, інтегрованим до Урядового ВЕБ-порталу. Створені та функціонують 9 інтерактивних баз даних, які містять інформацію про національні об'єкти промислової власності, 3 інформаційно-довідкові системи, доступ до яких надається через Інтернет [10]. Також вводиться в експлуатацію система інформаційно-аналітичного забезпечення Мінекономіки, проводиться забезпечення функціонування бази даних державних класифікаторів, веб-сайту державної системи сертифікації УкрСЕПРО [11].

Для упорядкованості електронних ресурсів органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб публічного права, доступ до яких здійснюється через телекомунікаційні мережі загального користування, а також електронних ресурсів приватної форми власності організовано Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів [13]. Слід визначити, а також привести перелік інформації, яку органи державної влади зобов'язані робити публічно доступною, уточнити правовий статус виробників і утримувачів (володарів) офіційної інформації, визначити їх обов'язки по організації зберігання офіційної інформації і доступу до неї [234]. У великій мірі потрібно використати досвід розвинутих країн у цій сфері, зокрема такої могутньої держави, як США. Одною з головних цілей сайту уряду США ezgov.com є поліпшення його образу, швидке реагування на запити виборців, проведення опитувань в електронному режимі, вивчення ситуації на місцях. Перші зрушення у цьому напрямі вже є. Однак ще не забезпечено усіх умов для миттєвого реагування уряду на запити населення у тому чи іншому питанні. Утруднює цей процес і недостатній доступ громадян до мережі Інтернет.

Глибокі якісні зрушення, притаманні інформаційному суспільству, в той же час потребують необхідності забезпечення безпеки інформаційним ресурсам. Видну роль у цьому процесі повинні зіграти міжнародні організації. 28 січня 1981 року Радою Європи було прийнято Конвенцію про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру. До цієї Конвенції Україна теж має приєднатися [11]. 23 листопада 2001 року Радою Європи прийнято Конвенцію про кіберзлочинність, яку ратифіковано і на Україні. Однак недостатня оснащеність ліцензійним програмним забезпеченням задля боротьби з кіберзлочинністю ще не дає змоги підвищити безпеку інформаційних процесів в Україні.

Відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах регулюються Законами України "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" [3, 4], які гарантують забезпечення захисту інформації, визначають повноваження державних органів у сфері захисту інформації в інформаційних системах, відповідальність за порушення законодавства про захист інформації в системах, встановлюють права власника інформаційної системи, порядок доступу до інформації, яка є власністю держави [83]. Для проведення більш якісного контролю за інформацією, що розміщується на сайтах Інтернет, необхідне прийняття закону про ліцензування та державну реєстрацію кожного сайта та поштової скриньки.

1.2. Структуризація знань у сучасному світі: інформація як основна категорія знань

Значення теорії інформації неухильно зростає. Це підтверджує акт прийняття Верховною Радою України у 1992 році "Закону про інформацію" [34], який закріпив положення щодо основних принципів інформаційних відносин, державної інформаційної політики, головних напрямів інформаційної діяльності в державі, організації освіти, наукових досліджень у галузі інформаційної діяльності. У Законі сформульовано основні принципи інформаційних відносин, а саме: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Інформація є основною категорією знань. На сучасному етапі розвитку світової економіки роль знань очевидне; для їх успішного використання навчання робітників підприємств має стати невід'ємною ланкою виробничого процесу. Залишатися на передньому краї швидко змінюваних потреб ринку можна тільки в тому разі, якщо своєчасно розпізнавати сутність цих змін та негайно впроваджувати їх у виробництво. Зрозуміло, що за час створення нового проекту та його реалізації первісні вимоги ринку, на які, власне, і орієнтувалося виробництво, уже зміняться.

Важливим аспектом управління виробництвом є звертання до набутого досвіду. Сутність цього твердження полягає в тому, що більшість проблем, що постали сьогодні, уже вирішувалися компанією раніше в тому чи іншому вигляді тими чи іншими співробітниками. Тому для підприємства ефективне використання накопичених знань є ключовим завданням, а самі знання мають таку ж реальну цінність, як і матеріальні активи компанії. Більше того, значення знань зростає настільки швидко, що вже сьогодні становить основу загальної вартості багатьох компаній. Фактично це означає, що, оцінюючи вартість підприємства чи компанії, насамперед звертають увагу на її спроможність створювати конкурентну продукцію у перспективі, а не на те, чим вона володіє на даний момент. Чим ширшою є база таких знань у компанії, тим вищим вважається її виробничий потенціал в умовах швидкозмінюваних потреб ринку. У зв'язку з цим усе більшої популярності набувають компанії з традиційним виробництвом, але новою моделлю менеджменту, запозиченою в технологічних компаній, головною цінністю яких є лише віртуальна власність — знання. Тому доцільно дослідити аспекти структуризації знань на підприємстві з урахуванням можливостей сучасного інформаційного простору.

До категорій інформаційного простору належать дані, інформація, знання, розуміння, мудрість. Дані — це символи, первинний матеріал для наступної обробки. Як правило, вони позбавлені власного змісту. Дані існують у різних формах і незалежно від того, потрібні вони кому-небудь чи ні. У комп'ютерному світі вони найчастіше подаються у вигляді таблиць яких-небудь величин, наприклад, у вигляді електронної таблиці MS Excel. При цьому для обробки даних фахівець (оператор персонального комп'ютера) мусить знати основні вузли ПК, уміти застосовувати клавіатуру для введення даних згідно зі спеціальними вказівками "Меню", уміти знаходити й вибирати інформацію у зрозумілому для сприйняття вигляді та ефективно її використовувати, вміти записати з дискети на диск необхідну інформацію і навпаки.