Розділ 1. Інформаційна складова світогосподарського розвитку

14. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією за безпеку людини;

15. Організація боротьби з наркоманією та СНІДом;

16. Налагодження екологічного моніторингу і контролю за забрудненням навколишнього середовища;

17. Застосування сили в гуманітарних цілях;

18. Сприяння розвитку культурних зв'язків;

19. Сприяння розвитку відкритого глобального суспільства;

20. Контроль і справедливе регулювання обмеження суверенітету націй-держав;

21. Координація зусиль держав по міждержавному кооперуванню та інтеграції;

22. Формування наднаціональних структур та міждержавних об'єднань;

23. Виконання наднаціональних і наддержавних функцій.

Як бачимо, серед напрямів розвитку системи глобального управління є декілька, які щільно пов'язані з розвитком інформатизації, всесвітніх інформаційних мереж, зокрема до таких слід віднести такі фактори, як: контроль всесвітніх зв'язків, оцінка і прогноз результатів розвитку глобальних процесів, розробка глобальних стратегій, програм і рішень, створення міждержавних управлінських структур, розробка міждержавних управлінських технологій, налагодження системи глобального аналізу і оцінки.

Аналізуючи теоретичні підходи до проблем нової глобальної людини в контексті світового розвитку, слід зазначити, що "Показником глобальної мобільності людини буде універсальна освіта і здатність напружуватися, рухатись і вчитися все життя." [59]. В цьому сенсі сьогодні навчання, освіта, мобільність неможливі без вивчення та постійного самовдосконалення в галузі інформаційних технологій.

Серед загроз для життя та реалізації прав і свобод глобальної людини ООН визначила шість основних тенденцій:

- загострення нових протиріч і конфлікти між людьми на політичній, економічній, релігійній, етнічній і територіальній основі;

- поглиблення соціально-економічного розколу людей в національних суспільствах, у націях-державах;

- відтік капіталів із відсталих країн, відтік кваліфікованої робочої сили і інтелекту націй у передові країни;

- підрив безпеки людини у формі використання інформаційної та психотропної зброї і засобів впливу на людей;

- ідеологічний диктат і ідеологічне насильство над людиною через засоби масової інформації;

- адміністративний тиск на людей, позбавлення їх реального права вибору у процесі виборчих компаній [59].

У сфері теоретичних досліджень щодо питання новітніх тенденцій розвитку і кризи глобальної капіталістичної системи відома думка Дж. Сороса, що монетаристська політика, монетаризм і електронно-глобальні фінансові ринки не забезпечують реальної основи для соціальної інтеграції суспільства [281].