Розділ «3.3. Класифікація сівозмін»

Чорноземні ґрунти: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні проміжні; 3 - кукурудза на зерно, коренеплідні; 4 - вико-овес + райграс однорічний; 5 - ячмінь на зерно + сівба проміжної озимини; 6 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 7 - ячмінь + конюшина. На цих ґрунтах може бути ще й така зерно-трав'яно-просапна кормова сівозміна: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + післяжнивні проміжні; 3 - кукурудза на зерно, коренеплідні; 4 - однорічні трави + конюшина; 5 - конюшина; 6 - озима пшениця + сівба проміжної озимини; 7 - озимі проміжні + кукурудза на силос; 8 - ячмінь на зерно + післяжнивні проміжні; 9 - кукурудза на зелений корм +конюшина.

Господарства свинарського напряму:

I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох + післяжнивні посіви; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь + конюшина.

II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - зернобобові; 6 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза на зерно; 8 - ячмінь з підсівом конюшини.

III. 1 - горох; 2 - озима пшениця; 3 - коренеплідні; 4 - кукурудза на зерно; 5 - зернобобові; 6 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза на зерно; 8 - ячмінь + післяжнивні посіви.

IV. 1 - конюшина; 2 - кукурудза на зерно; 3 - ячмінь + післяжнивні посіви; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - коренеплідні; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох + післяжнивні посіви; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь з підсівом конюшини.

Степ. Враховуючи практику передових господарств і наукові розробки дослідних установ, для спецгоспів з виробництва молока, м'яса і вирощування нетелей у Степу на різних ґрунтах можна рекомендувати такі орієнтовні схеми кормових сівозмін.

Солонцюваті ґрунти: 1 - буркун; 2 - озима пшениця + озимі проміжні; 3 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на силос; 4, 5 - кукурудза на зерно; 6 - горох на зерно + післяжнивні посіви; 7 - кукурудза + буркун.

Каштанові ґрунти: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця + озимі проміжні; 3 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни; 5, 6 - люцерна; 7 - озима пшениця + післяжнивні; 8 - кукурудза + соя на силос; 9 - однорічні трави + післяукісні посіви; 10 - соняшник.

Темно-каштанові ґрунти: 1 - кукурудза + горох + овес на зелений корм; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом еспарцету; 5 - еспарцет; 6 - кукурудза на силос; 7 - кукурудза + сорго на силос і коренеплідні кормові; 8 - однорічні трави + озимі проміжні; 9 - озимі проміжні на зелений корм + кукурудза на силос і зелений корм; 10 - соняшник.

Чорноземи південні: 1, 2 - люцерна; 3 - кукурудза на силос + післяжнивні посіви; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - коренеплідні; 7 - ячмінь; 8 - соя на зерно; 9 - однорічні трави + літня сівба люцерни.

Господарства свинарського напряму.

I. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - соя на зерно; 8 - кукурудза на зерно; 9 - ячмінь; 10 - соняшник.

II. 1 - чорний або зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - горох на зерно; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни; 8, 9 - люцерна.

3.3.3. Ґрунтозахисні сівозміни

Земельні ресурси та сприятливі кліматичні умови України зумовлюють високий потенціал виробництва продукції рослинництва, але традиційний екстенсивний підхід до використання землі призвів до нестійкого стану галузі. Розширення ріллі тривалий час було єдиним, хоч і згубним для майбутнього, засобом ведення галузі, оскільки супроводжувався скороченням природних кормових угідь, що призвело до занепаду тваринництва, погіршення якісного стану ґрунтів, зростання енергоспоживання, порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі та загострення соціальної напруги.

Нині розорано 82% сільськогосподарських угідь, у деяких областях (Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській) - понад 90%, а в багатьох районах цей показник сягає 96%. Такого рівня розораності угідь ніколи не знали розвинуті країни світу і жодна республіка колишнього СРСР. Наприклад, у Німеччині розорано 32%, Англії - 18,5, в США - 20% сільськогосподарських угідь.

Ступінь освоєння земельного фонду в Україні - близько 60% порівняно з 10% в колишньому СРСР в цілому і 12% - у США.

Таким чином, високий рівень розораності угідь, укрупнення полів, а також розширення посівів просапних культур за повоєнні роки більше ніж удвоє призвели до розвитку небувалих ерозійних процесів. Щорічні втрати ґрунту становлять близько 600 млн. т, зокрема понад 20 млн. т гумусу.

Знизилася біологічна активність ґрунту, забруднилися і зменшилися ресурси прісної води. Лише кожний п'ятий житель України споживає відповідної якості воду. До речі, на одного жителя в нас припадає в чотири рази менше прісної води, ніж у США.