Розділ «3.3. Класифікація сівозмін»

Плодозмінні сівозміни поширені на Поліссі і в Лісостепу. Так, у господарствах Жашківського району Черкаської області введені такі польові плодозмінні сівозміни: 1 - зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь і овес з підсівом багаторічних трав; 5 - багаторічні трави; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - горох і вика на зерно; 9 - озима пшениця і жито; 10 - кукурудза на зерно, просо, горох.

У типових плодозмінних сівозмінах поле бобових займають багаторічними травами (конюшиною, люцерною, еспарцетом та ін.). Використання їх протягом двох років у багатопільній сівозміні не порушує плодозміни.

Плодозмінні сівозміни мають невелику ґрунтозахисну здатність і при розміщенні на схилах понад 2° потребують додаткових протиерозійних заходів.

У просапних сівозмінах просапні культури займають більшу частину площі ріллі. При великому насиченні виникає необхідність у висіванні просапних підряд два роки і більше. У цих сівозмінах багаторічні й однорічні трави займають до 10-20% площі. Польові просапні сівозміни займають невеликі площі в краще забезпечених вологою лісостепових районах, а також на зрошуваних і частково на осушених землях. Ці сівозміни слід розміщувати на ґрунтах, які не зазнають ерозії, на рівнинних або із незначним схилом землях із застосуванням ґрунтозахисної технології вирощування просапних культур.

Травопільні сівозміни передбачають значні (20-70%) площі посіву сумішок бобових і злакових багаторічних трав 2-4-річного використання, посіви зернових на площі 30-50%, просапних культур 20-30%. Можуть бути сівозміни без просапних і з чорним паром. Польові травопільні сівозміни в класичному їх визначенні із сівбою сумішок багаторічних трав і розміщенням по скибі ярих культур трапляються рідко в поліських районах, на схилових еродованих землях передгірних і гірських районів Карпат, на зрошуваних і осушених землях. На Україні цей вид сівозмін, коли більшу частину ріллі використовують під багаторічні трави, найчастіше трапляється серед кормових сівозмін. Наводимо орієнтовне чергування культур у таких сівозмінах: 1, 2, 3, 4 - багаторічні трави, 5 - зернові або льон-довгунець, 6 - однорічні трави, 7 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

У трав'яно-просапній сівозміні просапні культури займають декілька полів і вирощування їх чергується з багаторічними травами. Найпоширеніші вони серед кормових сівозмін на зрошуваних і осушених землях.

На осушених землях у трав'яно-просапні сівозміни включають багаторічні трави на три-чотири роки використання і чотири-п'ять полів однорічних культур, переважно просапних (кукурудза, картопля та ін.). Така структура посівних площ більше відповідає господарствам молочно-тваринницького напряму. До трав'яно-просапних сівозмін належать також овочево-кормові, в яких одне-два поля займають багаторічні трави і три-чотири й більше - овочеві та кормові просапні культури. Ці сівозміни розміщуються на заплавних землях або добре удобрених присадибних ділянках.

У сидеральних сівозмінах на одному або двох полях вирощують сільськогосподарські культури з наступним заорюванням їх зеленої маси на добриво. На решті полів розміщують зернові та просапні культури. Такі сівозміни впроваджують насамперед на піщаних ґрунтах у районах достатнього зволоження або на зрошуваних землях. Як сидеральні культури на піщаних ґрунтах вирощують люпин, на чорноземах - капустяні культури, а на засолених ґрунтах - буркун.

3.3.1. Польові сівозміни

Належність сівозміни до того чи іншого виду і типу значною мірою визначає її ротацію та чергування культур. Проте кожний вид і тип сівозмін має свої певні особливості.

Ротацію багатопільної польової сівозміни можна уявити у вигляді ланок, сполучених між собою. Ланкою називають частину сівозміни, що складається із двох-трьох культур або чистого пару і однієї-трьох культур. Починається ланка з культури, яка є добрим попередником наступних культур.

Парова ланка сівозміни. Ланки, в основі яких лежить чистий пар, можуть мати такий вигляд: пар - озимі - озимі; пар - озимі - ярі зернові; пар - ярі зернові - ярі зернові; пар - озимі; пар - ярі зернові.

У зернових посушливих південних і південно-східних районах застосовують 4-5-пільні зернопарові сівозміни з одним полем чистого пару, збірним полем зернових бобових і двома-трьома полями озимих та ярих зернових.

У такому випадку ротацію 5-пільної сівозміни можна представити у вигляді двох ланок: пар - озимі зернові - озимі зернові; зернобобові й круп'яні - ярі зернові. Частка зернових, зернових бобових і круп'яних культур від загальної площі ріллі тут досягає 80%. Після пару два роки підряд треба сіяти озимі зернові, а після зернових бобових і круп'яних - зернофуражні культури (ярі ячмінь, овес, жито, пшеницю). Чотирипільна сівозміна, що включає парове поле і три поля зернових, являє собою одну ланку.

У зернопарових сівозмінах з озимими культурами їх висівають по чистому пару, причому за сприятливих умов два роки підряд.

Просапна ланка сівозміни. Ланки, в основі яких лежать просапні культури, можуть мати такий вигляд: кукурудза на силос - озима пшениця - цукрові буряки; кукурудза на силос - озима пшениця - кукурудза на зерно; кукурудза на силос - озимі та ярі зернові; кукурудза на силос-озима пшениця - соняшник; кукурудза на зерно - кукурудза на силос - ярі та озимі зернові; картопля - озимі зернові - ярі зернові; картопля - ярі зернові та ін.

Поєднання різних парових і просапних ланок дасть різні схеми зернопаропросапних сівозмін:

I. 1 - пар; 2 - озимі зернові; 3 - озимі зернові; 4 - кукурудза на зерно; 5 - соняшник.

II. 1 - пар; 2 - озимі зернові; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь; 5 - кукурудза на силос; 6 - озима пшениця; 7 - соняшник.

III. 1 - пар; 2 - озима пшениця; 3 - зернобобові; 4 - кукурудза на зерно; 5 - кукурудза на силос; 6 - озима пшениця; 7 - соняшник, рицина.