Розділ «4.6. Особливості обробітку ґрунту на меліорованих землях»

Ви є тут

Землеробство

Щодо строків проведення глибокого розпушування, то на Поліссі на дерново-підзолистих ґрунтах перевагу слід віддати осінньому. Весняне розпушування можна проводити тільки після того, як ґрунт просохне. Якщо в цей період стоїть суха погода, то виникає небезпека пересихання верхнього шару ґрунту через наявність відкритих щілин і значного збільшення площі випаровування. Крім того, дія весняного розпушування виявляється тільки протягом літа і восени, а осіннього - відразу після його проведення до замерзання ґрунту і особливо рано навесні, коли необхідно оперативно звільнити орний шар від зайвої вологи.

Кращі умови водно-повітряного режиму, які складаються під впливом глибокого розпушування, не можуть не вплинути на поживний режим ґрунту. Тут інтенсивніше відбуваються процеси нітрифікації протягом вегетації, збільшується вміст рухомих форм фосфору і калію в ґрунті.

Післядія глибокого розпушування зберігається в орному і особливо в підорному шарах на другий і третій роки.

Але слід зазначити, що все вищеописане стосується лише осушених ґрунтових відмін (дерново-підзолисті поверхнево оглеєні, глейові, глинисті й суглинкові) Полісся і Прикарпаття. Щодо Лісостепу, де землі освоюють переважно в заплавах рік, на лучних опідзолених оглеєних і глеюватих пилувато-суглинкових ґрунтах заплав, дія глибокого розпушування значно слабша. Цей агромеліоративний захід тут проводять одночасно з внесенням хімічних меліорантів і оструктурювачів.

Досліди, проведені в заплаві річки Ромен Сумської області, показали, що вже на другий рік після проведення глибокого розпушування верхній шар ґрунту до 30 см ущільнюється майже до початкового стану, хоч у нижній частині зберігаються кротовини. Глибоке розпушування тут потрібно проводити навесні, а не восени, з обов'язковим внесенням оструктурювачів у верхній шар ґрунту.

Такі агромеліоративні заходи, як борознування на фоні оранки на глибину 20-22 см і вузькозагінна оранка, помітно не впливали на водно-фізичні властивості та поживний режим ґрунту.

Отже, глибоке розпушування - досить ефективний захід окультурення осушених мінеральних земель. Воно сприяє підвищенню шпаруватості, вологоємкості, поліпшенню процесів нітрифікації, посиленню біологічної активності ґрунту, а також поліпшенню всіх умов природної родючості, прискореному окультуренню ґрунту.

Слід зазначити, що меліоровані землі в основному сформовані на плоских рівнинах, однак на їхній поверхні є значна кількість мікро- та макрознижень, у яких у перезволожені роки акумулюється вода, що призводить до нерівномірного розподілу її на площі, через що затримується проведення польових робіт, знижується продуктивність меліорованих земель.

Вирівнюють ґрунт щорічно, а планують поверхню періодично (через 4-6 років) для усунення нерівностей, які утворюються внаслідок проведення меліоративних робіт, вузькозагінної оранки та інших заходів.

Поверхню планують довгобазовими вирівнювачами П-2,8, П-4, Д-719, шлейф-волокушами, які агрегатують з тракторами Т-75, Т-100, Т-130. До початку вирівнювання поверхні поля орють і обробляють дисковими знаряддями в 2-3 сліди.

Для щорічного вирівнювання поверхні полів використовують важкі дискові борони, рейкові вирівнювачі. Під озимі культури поверхню вирівнюють після оранки, а під ярі культури - навесні, в системі передпосівного обробітку ґрунту.

На всіх відмінах осушених мінеральних ґрунтів оранку під післяукісні й післяжнивні посіви змінюють поверхневим обробітком дисковими знаряддями. Це зменшує висушування ґрунту влітку та запобігає перезволоженню восени, що полегшує використання потужної сільськогосподарської техніки для збирання врожаю.

Передпосівний обробіток на осушених мінеральних ґрунтах під культури раннього строку сівби складається з раннього боронування зябу в один-два сліди, проведеного за один-два робочих дні. Після цього відразу висівають ранні культури: редьку олійну, ріпак, люпин, горох, овес тощо. Скорочення періоду між передпосівним обробітком і сівбою ранніх культур - надійний захід боротьби з вітровою ерозією, оскільки рослини швидко утворюють кореневі проростки, які скріплюють поверхню ґрунту. Для передпосівного боронування ущільненого ґрунту використовують борони БП-8.

На важких перезволожених ґрунтах для першого весняного обробітку застосовують дискові борони і лущильники без полиць в агрегаті із зубовими боронами. Агрегат при закритті вологи повинен рухатися під кутом до напрямку оранки. Кількість проходів агрегату встановлюють залежно від стану ґрунту. На полях, забур'янених пирієм, слід уникати весняного обробітку дисковими знаряддями.

На легких за гранулометричним складом ґрунтах після закриття вологи під ранні зернові та зернобобові культури проводять одну-дві культивації на 5-6 см з одночасним боронуванням або шлейфуванням, а на важких - на 10-12 см.

На легких чистих від бур'янів ґрунтах при достатньому розпушуванні ґрунту восени під ранні зернові, зернобобові й особливо під льон-довгунець замість культивації застосовують боронування агрегатом з двох рядів важких зубових борін. Це сприяє, порівняно з культивацією, рівномірнішому розміщенню насіння в ґрунті, одержанню дружних сходів.

Під пізні культури (кукурудзу, гречку, просо) проводять дві-три культивації (з інтервалом 10-15 днів): першу на 10-12 см із зменшенням глибини передпосівної до глибини загортання насіння. Такий пошаровий обробіток сприяє значному знищенню сходів бур'янів.

Коткувати ґрунт на фоні культивації треба напередодні сівби лише під культури, які потребують мілкого загортання насіння (багаторічні трави, льон, морква, турнепс, просо, цукрові та кормові буряки), що також є надійним заходом у боротьбі з вітровою ерозією ґрунту. Післяпосівне коткування за цих умов виключається, бо воно посилює дію вітрової ерозії. Якщо для передпосівного коткування використовують котки з гладенькою поверхнею, тоді за ними пускають легкі борони, щоб розпушити верхній шар і зменшити випаровування.

На осушених ґрунтах, які в перші роки освоєння здебільшого слабоструктурні, швидко ущільнюються і запливають, під цукрові та кормові буряки перед шлейфуванням ріллі ґрунт розпушують культиваторами на глибину 12 см з одночасним боронуванням. При цьому використовують культиватори КРН-2,8М, УСМК-5,4А, обладнані плоскорізальними лапами в агрегаті з борінками 3-ОР-07, 3-БП-0,6А, а також борони ВНІЦ-Р, БЗТС-1,0 в агрегаті з райборінками; для коткування ґрунту до сівби і після неї - котки ККН-2,8 і СКГ-2. Картопля потребує глибокого передпосівного обробітку, особливо на важких ґрунтах. Якщо органічні добрива внесли восени, весняний передпосівний обробіток проводять протиерозійними культиваторами КПЗ-3,8, КПЗ-6М або лемішними лущильниками без полиць. На осушених землях основний спосіб садіння картоплі - гребеневий або напівгребеневий. Гребені нарізують за 10-12 днів до садіння з одночасним внесенням мінеральних добрив, при цьому значно прискорюється фізична стиглість ґрунту, що в подальшому прирості картоплі дає позитивні результати.

На безструктурних глинистих і важкосуглинкових ґрунтах, які після зяблевої оранки протягом зими сильно ущільнюються і запливають, проводять безполицевий обробіток. Іноді зяб переорюють, що пов'язано з необхідністю загортання органічних добрив на глибину 16-18 см. Після переорювання або глибокого розпушування зябу поле боронують, а якщо до сівби залишається мало часу (менше трьох тижнів), то й коткують.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Землеробство» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.6. Особливості обробітку ґрунту на меліорованих землях“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

  • 2. БУР'ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ

  • 2.6. Інтегрована система захисту від бур'янів. Класифікація заходів захисту від бур'янів

  • 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ

  • 3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах

  • 3.3. Класифікація сівозмін

  • 3.3.4. Сівозміни на зрошуваних землях

  • 3.3.5. Сівозміни на осушених землях

  • 3.3.6. Лучні сівозміни

  • 3.3.7. Сівозміни з овочевими і баштанними культурами

  • 3.3.8. Спеціальний сівозміни

  • 3.3.9. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін

  • 4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

  • 4.2. Заходи, способи і системи обробітку ґрунту

  • 4.2.2. Безполицевий обробіток ґрунту

  • 4.2.3. Поверхневий обробіток ґрунту

  • 4.2.4. Спеціальні заходи щодо обробітку ґрунту

  • 4.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару ґрунту

  • 4.4. Мінімалізація обробітку ґрунту

  • 4.5. Системи обробітку ґрунту під культури польових сівозмін

  • 4.6. Особливості обробітку ґрунту на меліорованих землях
  • 4.7. Проблема ущільнення ґрунтів ходовими системами сільськогосподарських машин

  • 5. ЗАХИСТ ҐРУНТІВ ВІД ЕРОЗІЇ І ДЕФЛЯЦІЇ

  • 5.7. Смугове розміщення сільськогосподарських культур

  • 5.8. Контурно-меліоративна організація землекористування

  • 6. ПІДГОТОВКА НАСІННЯ І СІВБА

  • 7. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

  • 7.2.2. Ведення землеробства в Лісостепу

  • 7.2.3. Ведення землеробства в Степу

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи