Самоаналіз уроку географії — алгоритмізований всебічний розгляд власного уроку географії вчителем з метою власноручного оцінювання ним ефективності такого уроку. Здійснюється за алгоритмом, аналогічним алгоритму аналізу уроку географії.
Позаурочна форма проведення навчання географії - одна з типових форм проведення навчання географії, яка: здійснюється в час, вільний від уроків; регламентується навчальною програмою з географії; є обов'язковою для кожного учня; спрямована на закріплення, поглиблення й застосування емпіричних і теоретичних географічних знань, а також на формування в школярів географічних умінь і навичок, що використовуватимуться в їхній подальшій навчально-пізнавальній діяльності. Поділяється на такі види, як: домашня робота (виконання домашніх завдань) з географії; позаурочні спостереження учнів за довкіллям; позаурочні учнівські навчально-дослідницькі проекти з географії.
Домашня робота (виконання домашніх завдань) з географії- один з видів (основний вид) позаурочної форми проведення навчання географії, який базується на домашньому завданні та є логічним продовженням уроку географії. Поділяється на підвиди, адекватні видам домашнього завдання з географії.
Дидактичні цілі домашньої роботи з географії - сукупність таких цілей, а саме: закріплювання, поглиблювання й систематизування набутих учнями на уроці географічних знань, вмінь і навичок; автономне застосування школярами цих знань, вмінь і навичок на різних рівнях (репродуктивному, продуктивному, проблемному й творчому) з удосконалюванням прийомів навчально-пізнавальної діяльності; підготування учнів до засвоєння нового навчального матеріалу з географії.
Управління домашньою роботою з географії -управління такою роботою, яке здійснюється учителем шляхом: конструктивної побудови домашнього завдання з географії; логічної підготовки учнів до виконання домашньої роботи; коментування домашнього завдання на уроці; перевірки результатів домашньої роботи та їхнього оцінювання й коригування.
Домашнє завдання з географії - завдання (запитання або власне завдання чи задача), яке править за змістово-цільовий компонент домашньої роботи з географії та диференціюється на види домашнього завдання з географії.
Види домашнього завдання з географії - сукупність зазначених видів, яка адекватна підвидам домашньої роботи з географії й містить такі види, як: робота з друкованим або електронним підручником з географії з метою повторювання, усвідомлювання й осмислювання змісту уроку; робота з додатковою до обов'язкової географічною літературою й ресурсами Інтернету географічного спрямування задля конкретизування, поглиблювання й систематизування засвоєних географічних знань; виконання завдань на основі застосування різноманітних графічно-знакових географічних навчальних моделей - аналітично-ілюстративних географічних, картографічно-геоінформаційних, структурно-логічних і комбінованих графічно-знакових географічних моделей; самостійне опанування певного обсягу нових географічних знань і вмінь; виконання різних підвидів практичної роботи з географії за її змістом; пошук шляхів розв'язання географічної навчальної проблеми (проблемне домашнє завдання); виконання завдань творчого спрямування (творче домашнє завдання); проведення самостійних навчальних дослідів (експериментів) з географії, спрямоване на закріплювання знань про властивості чи умови й чинники функціонування певних географічних об'єктів вивчання.
Позаурочні спостереження учнів за довкіллям - один з видів позаурочної форми проведення навчання географії, який ґрунтується на застосуванні прийому навчального спостереження з географії Й передбачає: здійснення індивідуальних або групових учнівських спостережень за довкіллям, насамперед метеорологічних і фенологічних; ведення відповідного таким спостереженням щоденника ("календаря погоди (природи)" та ін.), який має встановлену вчителем паперову або електронну форму й використовує разом з текстом різноманітні умовні позначення, супровідні сюжетні й фрагментарні нерухомі та рухомі зображення тощо.
Позаурочні учнівські навчально-дослідницькі проекти і географії один з видів позаурочної форми проведення навчання географії, коли підготовка й реалізація таких групових або індивідуальних проектів: спрямовані на проблемне дослідження учнями географічних об'єктів вивчання; мають визначену школярами й узгоджену з учителем тему дослідження, мету, етапи й строки виконання; передбачають вибір учнями, разом з учителем, методів і прийомів дослідження та форм звітності; можуть залучати в "позаурочному виконанні" певні підходи уроку взаємонавчання "Спільний проект"; відрізняються від проблемно-проектної практичної роботи з географії істотно більшою автономністю учнів й ширшою тематикою зазначених проектів.
Позакласна форма проведення навчання географії (позакласне навчання географії) - одна з типових форм проведення навчання географії, яка: здійснюється за межами навчального класу (або школи - син. позашкільне навчання географії) та в позаурочний час; будується на підвалинах добровільності, ініціативи й автономної навчально-пізнавальної діяльності учнів; надає можливість розвивати індивідуальні інтереси школярів і їхні здібності й нахили, розширювати географічний світогляд учнів і формувати в них стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти й примножувати складники довкілля. Поділяється на такі види (з їхніми формами-підвидами), як систематичне, періодичне й епізодичне позакласне навчання географії.
Дидактичні вимоги до позакласного навчання географії - сукупність таких вимог, а саме: спрямування на формування географічних компетенцій; професійна, екологічна й краєзнавча орієнтованість; системність і безперервність розвитку; сучасність змісту, видів і форм-підвидів позакласного навчання географії; врахування вікових і індивідуальних особливостей школярів; органічне поєднання керівництва з боку вчителя із автономністю учнів і їхньою зацікавленістю позакласною навчально-пізнавальною діяльністю.
Педагогічні цілі здійснення позакласного навчання географії - сукупність таких цілей, головними з яких є: поглиблення географічних знань, умінь і навичок учнів і підвищення їхньої зацікавленості географією як предметом; розвиток пізнавальних здібностей школярів, їхньої автономності, здатності до географічного мислення й творчості; реалізація комплексного підходу до розвитку особистості учнів; виховання в школярів любові до рідного краю та Батьківщини; формування екологічної культури й бережного ставлення учнів до довкілля; організація дозвілля школярів; закладання основ здорового способу життєдіяльності й загартовування учнів за умов поєднання краєзнавчої діяльності з туристською.
Систематичне позакласне навчання географії - один з видів позакласної форми проведення навчання географії, який містить такі форми-підвиди, як: факультативні заняття з географії; географічний гурток; шкільний краєзнавчий музей; географічний клуб; співпраця з Малою академією наук (МАН) України; шкільний осередок Українського географічного товариства; шкільний географічний веб-сайт тощо.
Факультативні заняття з географії - одна з форм-підвидів систематичного позакласного навчання географії, яка: призначена для вивчання, з метою удосконалення знань, факультативного за програмою курсу, розділу чи теми з географії або поглибленого (за джерелами географічної інформації тощо) вивчання обов'язкового програмного географічного курсу, розділу чи теми; відвідується за бажанням певними школярами-однокласниками за умови їхнього вільного вибору визначених занять; може проводитися як позакласний аналог деяких форм-підвидів лекційно-семінарського уроку; націлює учнів на оволодіння прийомами навчально-пізнавальної діяльності, необхідними для подальшої самоосвіти; може додатково знайомити школярів із професійною діяльністю в сфері географії й краєзнавчим матеріалом.
Географічний гурток - одна з форм-підвидів систематичного позакласного навчання географії, яка: править за один з основних осередків позакласного навчання; реалізує "в позакласному варіанті" певні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географи в інтерактивному режимі; має різноманітне спрямування (зокрема через секції гуртка) - загального графічне, гідрометеорологічне, краєзнавчо-туристське тощо; орієнтована на поглиблення географічних знань, формування початкових умінь і навичок дослідницької діяльності, поглиблення пізнавального інтересу учнів до вивчання довкілля, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів школярів і залучення їх до набуття й застосування умінь і навичок природоохоронної діяльності. Поділяється на різновиди: географічний гурток, що зацікавлює; географічний гурток з поглибленого вивчання програмного матеріалу; географічний гурток практичного спрямування; спеціалізований географічний гурток.
Географічний гурток, що зацікавлює, - один з різновидів географічного гуртка як форми-підвиду систематичного позакласного навчання географії, який сприяє зацікавленню учнів географією з метою налаштування їх на подальше більш глибоке вивчання географічних навчальних проблем.
Географічний гурток з поглибленого вивчання програмного матеріалу - один з різновидів географічного гуртка як форми-підвиду систематичного позакласного навчання географії, завданнями роботи якого є: вдосконалення знань і вмінь учнів, сформованих на уроках географії; мотивування учіння географії школярами (шляхом застосування підходів дидактичної гри, залучення дуже цікавої географічної інформації, відео, тощо) для підтримання й посилення інтересу учнів до всебічного вивчання географічних об'єктів, процесів і явищ.
Географічний гурток практичного спрямування - один з різновидів географічного гуртка як форми-підвиду систематичного позакласного навчання географії, який: створюється з метою деталізованого формування й застосування прикладних географічних умінь і навичок учнів з певних тематичних складників шкільних курсів географії - метеорологічних, фенологічних, картографічних тощо; покликаний розвивати різні прикладні прийоми навчально-пізнавальної діяльності учнів; має за основу занять практичні роботи з географії, тематика яких є важливою й цікавою для насамперед, учасників гуртка.
Спеціалізований географічний гурток - один з різновидів географічного гуртка як форми-підвиду систематичного позакласного навчання географії, який: має спрямування на вивчання учнями окремих наскрізних тем навчальної програми з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (наприклад, етнографічних, екологічних, з географії релігій, із застосування геоінформаційних технологій, з розв'язання глобальних проблем людства тощо); спрямовано на сприяння поглибленому й комплексному вивчанню спеціалізованих розділів географії школярами різного віку, яких об'єднано спільними інтересами.
Шкільний краєзнавчий музей - одна з форм-підвидів систематичного позакласного навчання географії, характерними рисами якої є: спрямування на розвиток творчої автономності та суспільної активності учнів при накопиченні, дослідженні, обробці й оформленні матеріалів, що характеризують поступовий розвиток і сучасний стан найближчого до школярів довкілля та його населення; орієнтація функціонування на краєзнавчу роботу, що спирається на самоврядування й ініціативу учнів, зокрема на краєзнавчий пошук, до якого залучаються школярі різного віку та їхні батьки, котрі допомагають поповнювати музей експонатами; щільне поєднання з навчальним процесом з географії в школі з реалізацією міжпредметних зв'язків географії та формуванням міжпредметних географічних компетенцій учнів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Викладання дидактики географії» автора В.М.Самойленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4“ на сторінці 7. Приємного читання.