Розділ «КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4»

Інтерактивна форма "Турніри" - одна з форм-видів дискусійно-інтерактивної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, за якої: навчальні питання, які пропонуються школярам для командної дискусії, мають бути проблемного спрямування та передбачати автономну навчально-пізнавальну діяльність учнів при підготовці й проведенні турнірів і наявність доступних джерел географічних знань.

Інтерактивна форма "Дебати" - одна з форм-видів дискусійно-інтерактивної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, яку спрямовано на обговорення й знаходження консенсусу щодо дискусійних географічних навчальних проблем за умов, коли учні займають цілковито протилежні позиції й відмінність їхніх протилежних точок зору на тлумачення та шляхи розв'язання зазначених проблем є вельми значною.

Форми проведення навчання географії - друга група форм організації навчального процесу з географії, яка містить такі типи, як урочна (урок географії), позаурочна й позакласна форма проведення навчання географії. Окремо вирізняється також такий вид проведення навчання, як практична робота з географії, яку можна віднести як форму-вид і до урочної, і до позаурочної, і до позакласної форм-типів.

Урок географії (урочна форма проведення навчання географії) - основна типова форма проведення навчання географії, яка реалізується з постійним складом учнів переважно однієї вікової групи, з точно встановленою тривалістю й за сталим розкладом, за безпосереднього керівництва вчителя та з чітко визначеними: видами дидактичної мети уроку; змістом навчального матеріалу; методами, методичними прийомами та засобами навчання географії; формами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; методами, видами, формами, способами й прийомами контролю навчальних досягнень учнів з географії. Поділяється на підтипи, а саме традиційний і нетрадиційний урок географії.

Види дидактичної мети уроку географії - сукупність п'яти таких видів, які можуть стати провідними на уроці географії (зокрема в певній комбінації цих видів або їхніх змістових складників) і кожен з яких передбачає необхідність: сформувати нові географічні знання; сформувати географічні вміння й навички; застосовувати географічні знання, вміння Й навички в практичній діяльності; поглибити й систематизувати географічні знання і вміння; перевірити й оцінити та скоригувати географічні знання, вміння й навички.

Вимоги до уроку географії - сукупність організаційних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних і етичних вимог до уроку географії.

Організаційні вимоги до уроку географії - один з різновидів вимог до уроку, до яких належать: проектування уроку географії на основі чіткого визначення його підтипу й виду та відповідної структурної організації уроку; раціональний розподіл й наступне використання часу уроку; узгодженість тематичного й поурочного планування.

Дидактичні вимоги до уроку географії - один з різновидів вимог до уроку, які передбачають: чітке визначення обсягу й змісту географічних знань, умінь і навичок і прийомів навчально-пізнавальної діяльності, які мають опанувати учні під час уроку; відповідність навчального матеріалу уроку сучасним досягненням географічних наук; зв'язок цього матеріалу з попередньо здобутими знаннями, навчальним і життєвим досвідом школярів; адекватність навчального матеріалу можливостям сприймання учнями відповідної вікової групи; застосування сучасних засобів навчання географії; обов'язкове дотримання принципу наочності навчання, зокрема завдяки обраним унаочнювальним засобам навчання географії; узагальнювання географічного навчального матеріалу; багаторазове повторення обов'язкового для засвоєння нового навчального матеріалу в різних формах; активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів; організацію творчої діяльності учнів; цілеспрямоване формування інтелектуальних умінь і навичок школярів; поєднання різних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; урізноманітнення методичних прийомів навчання географії й постійне чергування прийомів навчально-пізнавальної діяльності школярів; застосування учнями знань, вмінь і навичок при вирішення навчальних завдань на всіх етапах уроку; диференційований підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; дотримання міжпредметних зв'язків; систематизований і систематичний контроль і корекція навчальних досягнень учнів; підтримання зворотного зв'язку між учителем і школярами; зайнятість усіх учнів упродовж усього уроку; засвоєння учнями основного навчального матеріалу під час Уроку; дотримання вимоги "Урок географії має бути цікавим!".

Психологічні вимоги до уроку географії - один з різновидів вимог до уроку, які передбачають: позитивний психологічний клімат упродовж уроку; урахування вікових і індивідуальних психофізіологічних особливостей школярів; умотивованість навчально-пізнавальної діяльності учнів; особистісно-орієнтований підхід до школярів; діяльний характер навчання географії; необхідність імпровізованих змін перебігу уроку залежно від емоційного налаштування учнів.

Санітарно-гігієнічні вимоги до уроку географії - один з різновидів вимог до уроку, які передбачають: утримання приміщення, де проводиться урок, у належному санітарно-гігієнічному стані; забезпечення потрібного температурного режиму цього приміщення та його норм освітлення; запобігання виникненню перевтоми учнів.

Етичні вимоги до уроку географії - один з різновидів вимог до уроку, до яких належать: демократичний (гармонійний) стиль спілкування вчителя з учнями, зокрема активна співпраця та взаємна підтримка вчителя й школярів; педагогічна тактовність учителя в стосунках з учнями.

Структурна організація уроку географії - компоновка уроку географії, яка: має два виміри - макроструктуру з її макрокомпонентами уроку географії, зміст яких як основних етапів уроку визначається підтипом і видом уроку географії, та мікроструктуру з її мікрокомпонентами уроку географії, які деталізують, за потреби, його відповідні макрокомпоненти; припускає, що певні структурні компоненти уроку можуть правити і за макрокомпоненти, і за мікрокомпоненти, залежно від підтипу й виду уроку географії; поділяється на традиційну структурну організацію, що відображає ознаки традиційного уроку, та нетрадиційну структурну організацію, що віддзеркалює ознаки нетрадиційного уроку.

Організація уважності учнів - один з структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який значною мірою визначає ефективність реалізації запланованих учителем методів і методичних прийомів навчання географії й спрямований на те, щоб надати школярам заряд психічної енергії й працездатності на основі їхньої організованості й дисциплінованості, що загалом досягається за рахунок: систематичного вдосконалення навчальних географічних вмінь і навичок учнів; психологічного налаштування школярів на роботу на уроці з відволіканням від попередніх йому вражень; постійного виховання в учнів зібраності, прагнення до порядку й дисципліни в навчанні та до самоорганізації.

Повідомляння теми и завдань уроку - один з структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який: повинен сприяти залученню учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, вимагаючи розуміння завдань, які ставить перед школярами вчитель; має велике значення для започаткування самоконтролю навчальних досягнень учнями; потрібен для підвищення організаційної чіткості й цілеспрямованості діяльності учнів; покликаний створити умови для розуміння школярами змісту теми уроку географії та усвідомлювання послідовності її розкриття, а також для спонукання до зацікавленості предметним змістом уроку та метою й завданнями його засвоєння. Такі цілі досягаються: залученням учнів до тлумачення теми й завдань уроку; всебічним показом учителем важливості теми уроку в певному курсі з географії та для школярів особисто; ознайомленням учнів з навчальною проблемою, що розв'язуватиметься впродовж уроку; залученням учнів до обговорення способів діяльності, які необхідні для досягнення проміжних і кінцевого результатів навчання на уроці.

Мотивування навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці географії - один з структурних компонентів уроку географії певного виду, суть якого полягає у використанні вчителем різних способів формування в учнів мотивації учіння географії на уроці.

Вивчання нового матеріалу - один з структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який: у цілому має на меті формування емпіричних і теоретичних географічних знань учнів; зосереджує основне навчальне навантаження, поєднане з реалізацією провідного виду дидактичної мети уроку або його функціонально-дидактичного спрямування; зобов'язує вчителя ретельно спланувати комплекс складників цього компонента (див. для прикладу урок формування й застосування нових знань) для обирання методичних прийомів і засобів навчання географії, які дадуть змогу дотримуватися необхідних алгоритмів формування географічних понять, причинно-наслідкових зв'язків тощо.

Активація опорних географічних знань - один з структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який: спрямовано на підтримку встановлення зв'язку між раніше сформованими знаннями та тими, що будуть формуватися на поточному уроці; спирається на дидактичний принцип "від відомого до невідомого"; може бути реалізований через постановку школярам низки запитань, що спонукатимуть їх до відтворення вже сформованих географічних знань, на яких ґрунтуватиметься отримання нових.

Сприймання учнями навчального матеріалу - один з ключових складників деяких структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду (див. для прикладу урок формування Й застосування нових знань), який полягає в сприйманні учнями матеріалу щодо географічних об'єктів вивчання для наступного засвоєння відповідних знань і оперування адекватними уявленнями.

Усвідомлювання учнями навчального матеріалу - один з ключових складників деяких структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який: започатковується через розпізнавання учнями нових географічних об'єктів вивчання й співвіднесення їх з уже відомими; формується через виокремлення суттєвих ознак, структури та зовнішніх зв'язків географічних понять, що вивчаються; полягає в осяганні учнями значення нових географічних термінів, які асоціюються з уже сформованими в школярів географічними уявленнями й поняттями; закладає основу для осмислювання учнями навчального матеріалу.

Осмислювання учнями навчального матеріалу - один з ключових складників деяких структурних компонентів уроку географії певного підтипу й виду, який: передбачає пошук школярами суті того, що вивчається, й розкриття ними внутрішніх і зовнішніх зв'язків географічних об'єктів вивчання з переходом до засвоєння навчального матеріалу; поєднаний, передусім, з оперуванням аналізом, синтезом, зіставленням, порівнянням, абстрагуванням тощо.