Розділ «КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4»

Прийом усного фронтального контролю з географії (усний фронтальний контроль з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, заснований на усному фронтальному опитуванні учнів з географії, яке: надає змогу встановити рівень географічних знань, вмінь і навичок школярів усього класу чи значної їхньої частини за допомогою коротких, стислих запитань, які пропонуються всім учням одночасно й на які вони відповідають усно; розвиває здатність учнів висловлювати свої думки найбільш точно та лаконічно; використовує основні, додаткові й допоміжні контрольні запитання й завдання з географії; здійснюється за алгоритмом усного фронтального опитування учнів з географії.

Усне фронтальне опитування учнів з географії - підґрунтя застосування прийому усного фронтального контролю з географії.

Алгоритм усного фронтального опитування учнів з географії - алгоритм реалізації прийому усного фронтального контролю з географії, який передбачає необхідність здійснення таких послідовних операцій: учитель готує кілька невеликих за обсягом запитань і завдань з географії, які охоплюють основні змістові складники обраного для контролю навчального матеріалу, логічно поєднані між собою й наштовхують школярів на певні висновки (наприклад: "Для чого слід спостерігати за силою й напрямком вітру?"; "Зробіть висновок щодо значення вітру в природі й для потреб людства"); ці запитання й завдання у відповідній черговості пропонуються всьому класу; учні за власним бажанням чи за вибором учителя дають відповіді на них; інші школярі доповнюють і коригують відповіді товаришів, а вчитель дає необхідні пояснення; наприкінці такого опитування, яке, зазвичай, має тривати 5-7 хв., учитель має змогу підбити підсумки, зробити узагальнювання й назвати кількість балів, яку отримав кожен учень.

Прийом усного колективного самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії (усний колективний самодиференційована-ний контроль (взаємоконтроль) з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, який грунтується на усному колективно-індивідуально-груповому опитуванні учнів, за самостійності вибору учнями складності контролю й участі в зазначеному опитуванні їхніх товаришів, і який: застосовується після завершення вивчання тематичного блоку географічного навчального матеріалу на уроці контролю й корекції навчальних досягнень учнів; використовує основні, додаткові й допоміжні контрольні запитання й завдання з географії; здійснюється за певним алгоритмом; може мати різновид - прийом усного представницько-групового самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії.

Усне колективно-індивідуально-групове опитування учнів з географії - підґрунтя застосування прийому усного колективного контролю (взаємоконтролю) з географії.

Алгоритм усного колективного самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії - алгоритм, згідно з яким послідовні дії при застосуванні прийому усного колективного контролю (взаємоконтролю) з географії полягають у тому, що: контрольні запитання й завдання з географії пропонуються школярам заздалегідь - на вступному уроці тематичного блоку навчального матеріалу; на початку уроку контролю результатів вивчання цього блоку учні мають самостійно обрати рівень перевірки й оцінювання навчальних досягнень: високий (10-12 балів за всі відповіді), достатній (7-9 балів) чи середній (4-6 балів), і зайняти місця у відповідних групах на першому, другому чи третьому ряді парт; школярі, котрі обрали групу з високим рівнем контролю, відповідають першими й не мають змоги користуватися будь-яким географічним навчальним матеріалом; ці школярі за чергою виходять до класної дошки й відповідають на контрольні запитання чи виконують завдання, які можуть ставитися як учителем, так і учнями; кожна з цих відповідей оцінюється вчителем, утім учні класу можуть мати дорадчий голос щодо оцінювання навчальних досягнень своїх товаришів (при цьому, якщо виявилося, що учень попередньо завищив рівень власної підготовки, він, на розсуд учителя, може бути переведений в групу з нижчим рівнем чи отримати незадовільну оцінку); після цього вчитель переходить до контролю географічних знань, вмінь і навичок кожного із школярів наступної групи, яка обрала достатній рівень контролю, що здійснюється за аналогічними високому рівню підходами; в цей час учні, котрі прозвітували за високим рівнем, починають співпрацювати з групою однокласників, які обрали середній рівень контролю, шляхом об'єднання в ранорівневі пари та спільного опрацювання поставлених запитань і завдань з географії; вчитель, після перевірки й оцінювання знань, вмінь і навичок учнів групи з достатнім рівнем контролю, ставить запитання чи дає завдання кожному учаснику групи з середнім рівнем контролю та, враховуючи думку однокласника, який займався з опитуваним, виставляє індивідуальні оцінки всім учням зазначеної групи.

Прийом усного представницько-групового самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії - різновид прийому усного колективного самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії. який грунтується на усному колективно-представницько-груповому опитуванні учнів і який: спрямовано на визначення навчальних досягнень окремих груп учнів за допомогою різнорівневих усних контрольних запитань і завдань з географії, які колективно обговорюються в групах в обмежені строки; передбачає, що по закінченню обговорення представники груп звітують щодо результату колегіальної роботи групи, а вчитель оцінює цей результат і виставляє всім учасникам групи однакові оцінки; містить важливу умову застосування - самостійність школярів у виборі рівня контролю, на адекватність якому вони претендують, і відповідної групи, в якій вони будуть працювати; має суттєвий недолік - неможливість обліку й оцінювання внеску кожного учня до спільного результату роботи групи.

Усне колективно-представницько-групове опитування учнів з географії - підґрунтя застосування прийому усного представницько-групового самодиференційованого контролю (взаємоконтролю) з географії.

Прийом письмового й графічно-знакового індивідуального контролю і географії (письмовий і графічно-знаковий індивідуальний контроль з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, який: надає змогу повною мірою реалізувати індивідуальний підхід до учнів; полягає в тому, що вчитель роздає школярам картки із запитаннями й завданнями з географії, на які вони мають дати письмову відповідь, зокрема у власне письмовій і/або графічно-знаковій формі; може бути застосований на різних етапах уроку, але найчастіше реалізується одночасно з усним індивідуальним контролем з географії: вчитель роздає індивідуальні картки для контролю 5-6 учням й, доки в класі триває усне індивідуальне опитування, ці учні працюють з такими картками.

Картки із запитаннями й завданнями з географії — набір карток (різновид роздавального дидактичного матеріалу), які є інструментом реалізації письмового й графічно-знакового індивідуального контролю як прийому контролю навчальних досягнень учнів з географії та які: мають різноманітний зміст - описовий, аналітичний, зображувальний, графі ко-діаграмний, табличний, картографічний (на контурних картах), розрахунковий, вимірювальний, тестовий і ін., зокрема зміст, що зацікавлює (наприклад, з географічними кросвордами тощо); можуть містити додаткову інформацію (для розширення географічних знань учнів) і алгоритми виконання завдань, коментарі тощо; мають передбачати стислі й конкретні відповіді школярів, які спрямовано не лише на відтворення тексту підручника з географії; повинні враховувати вікові особливості учнів, зокрема їхнє уміння користуватися мовою в письмовому вигляді; не мають заохочувати можливе бажання школярів описувати деталі в той час, коли ще не розкрито основний зміст запитання чи завдання з географії.

Прийом письмового й графічно-знакового фронтального контролю з географії (письмовий і графічно-знаковий фронтальний контроль з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, який: надає змогу визначити рівень географічних знань учнів з широкого кола питань, з'ясувати загальну ситуацію в опануванні класом у цілому обраних вчителем тем певного курсу з географії й своєчасно виявити типові недоліки в засвоєнні географічних понять і термінів і оволодінні географічними уміннями й навичками; дає підстави вчителю вносити корективи в навчальний процес з географії й організовувати повторне вивчання тих питань, що засвоєно учнями недостатньо; може бути реалізований за допомогою короткотривалих фронтальних письмових і графічно-знакових контрольних робіт з географії, географічних і картографічно-геоінформаційних диктантів тощо.

Географічний диктант - один з варіантів контрольної навчальної вправи з географії, яка полягає в диктуванні (начитуванні) вчителем обраного ним для контролю набору географічної номенклатури та/або географічних понять (термінів) і записуванні цього набору учнями з наступною перевіркою, коментуванням й оцінюванням вчителем правильності таких записів, а отже й наявності відповідних географічних знань школярів, зокрема щодо походження та логіки географічних назв і понять.

Картографічно-геоінформаційний диктант - один з варіантів контрольної навчальної вправи з географії, яка полягає в диктуванні (начитуванні) вчителем обраного ним для контролю набору географічної номенклатури і відтворенні учнями цього набору (місцезнаходження й назви географічних об'єктів) на паперовій або цифровій контурній карті з наступною перевіркою, коментуванням й оцінюванням вчителем правильності результатів такого відтворення, а отже й наявності відповідних географічних знань, вмінь і навичок школярів (при цьому одночасно наслідують певні дидактичні цілі Й географічного диктанту).

Прийом письмового й графічно-знакового індивідуального самодиференційованого контролю з географії (письмовий і графічно-знаковий індивідуальний самодиференційований контроль з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, який схожий за підходами до письмового й графічно-знакового індивідуального контролю з географії, а проте за якого вчитель формує запитання й завдання з географії різного рівня складності, а школярі можуть власноруч обирати певний такий рівень відповідно до їхньої самооцінки навчальних досягнень, знаючи наперед кількість балів, яку вони можуть отримати на цьому рівні.

Прийом нестандартного колективного контролю з географії (нестандартний колективний контроль з географії) - один з прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, за найбільш характерні різновиди якого правлять експрес-змагання з географії та огляд географічних знань, вмінь й навичок.

Експрес-змагання з географії - один з основних різновидів нестандартного колективного контролю як прийому контролю навчальних досягнень учнів з географії, який: доцільно застосовувати під час поточного контролю навчальних досягнень учнів; може бути організовано між трьома-чотирма групами школярів класу; спрямовано на перевірку географічних знань, вмінь і навичок, сформованих на попередньому уроці, а також результатів домашньої роботи учнів; передбачає оцінювання роботи школярів за накопичувальною системою - за кожне правильно виконане завдання чи вірну відповідь учитель видає учасникам змагання відповідні фішки різного кольору й певного номіналу (їхньої "вартості" в балах оцінки); реалізується на уроці з експрес-змаганням з географії.

Алгоритм експрес-змагання з географії - алгоритм, згідно з яким послідовні (взаємопоєднані) дії при експрес-змаганні з географії як різновиді прийому нестандартного колективного контролю з географії полягають у тому, що: по-перше, вчитель поділяє учнів на групи, повідомляє їм правила проведення експрес-змагання та пояснює критерії й загальну процедуру оцінювання відповідей і результатів виконання завдань, для чого використовуються різнокольорові фішки номіналом 1-3 бали оцінки; по-друге, відбувається роздавання індивідуальних запитань і завдань з географії (письмових чи графічно-знакових) кільком членам кожної групи, які займають перші парти й будуть давати відповіді на отримані запитання та виконувати поставлені завдання упродовж змагання; по-третє, вчитель ставить запитання учасникам першої з груп і на них відповідає той учень, хто першим підняв руку, а школярі цієї ж групи можуть доповнювати товариша; по-четверте, якщо відповіді першої групи на її запитання й завдання є неправильними чи неповними, то до відповідей на ці ж запитання й вирішення завдань залучаються члени наступної групи (в усіх випадках вчитель може використовувати додаткові й допоміжні запитання й завдання з географії та, зрозуміло, має видавати учням за правильні відповіді фішки відповідного номіналу); по-п'яте, в такий самий спосіб відбувається опитування учасників кожної іншої групи; по-шосте, наступні випробування проводяться водночас для представників усіх груп школярів, коли кожен з них виходить до дошки та виконує завдання різного спрямування й рівня складності (при цьому вчитель може запропонувати багатоетапні завдання, що потребують участі кількох учнів); по-сьоме, під час загального підбивання підсумків учні називають кількість балів, накопичених у вигляді фішок, на підставі чого вчитель виставляє їм індивідуальні оцінки, а за загальною кількістю балів, які заробили всі учасники групи, визначається й група-переможець.

Огляд географічних знань, вмінь й навичок - один з основних різновидів нестандартного колективного контролю як прийому контролю навчальних досягнень учнів з географії, який доцільно використовувати в кінці семестру чи навчального року, дофимуючись відповідного алгоритму, що, зокрема, передбачає проведення уроку-огляду географічних знань, вмінь й навичок.

Алгоритм огляду географічних знань, вмінь й навичок - алгоритм, згідно з яким послідовні дії при огляді географічних знань, вмінь й навичок як різновиді прийому нестандартного колективного контролю з географії полягають у тому, що: по-перше, підготовка огляду починається з розробки вчителем комплексного переліку запитань і завдань з географії та підвидів практичної роботи з географії, які буде запропоновано учням на огляді, з оприлюдненням цього переліку щонайменше за місяць до проведення огляду; по-друге, в залежності від обсягу й складності географічного навчального матеріалу, що буде контролюватися під час огляду, клас заздалегідь розбивають на команди по 4-6 осіб на чолі з учнем-консультантом і вчитель співпрацює саме з цими консультантами, керуючи через них підготовчою навчально-пізнавальною діяльністю учасників команд із здійсненням, за потреби, консультування й окремих учнів; по-третє, урочисте відкриття й власне проведення огляду має проходити на уроці-огляді географічних знань, вмінь й навичок і починається з оприлюднення складу журі огляду, яке бажано сформувати з учителів географії, представників адміністрації школи й учнів - переможців географічних олімпіад; по-четверте, члени журі огляду розташовуються за своїм окремим столом так, щоб бачити дошку й увесь клас, перший із загальних рядів столів залишається вільним, позаяк його призначено для самостійної роботи школярів, а члени кожної команди сидять за власними постійними столами поруч зі своїм консультантом; по-п'яте, на початку огляду представники команд беруть участь у жеребкуванні для отримання конкретних контрольних запитань і завдань з географії і практичних завдань із загального їхнього переліку; по-шосте, надалі частина учнів виконує завдання біля дошки, частина - сидячи за столами для самостійної роботи, а частина може брати участь у огляді безпосередньо з постійних місць, наданій кожній команді; по-сьоме, після кожної відповіді біля дошки чи з місць самостійної роботи, якщо ця відповідь недостатньо повна, учні з місць власної команди можуть доповнювати й уточнювати її, а загалом усі відповіді, виправлення й доповнення оцінюються членами журі; по-восьме, результати огляду географічних знань, вмінь й навичок в цілому зачитує перед усім класом голова журі й разом з оцінками, які отримує кожен учень, повідомляються й результати, що характеризують діяльність кожної команди.

Тестовий контроль з географії (прийом тестового контролю з географії) - один з універсальних прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії, який: грунтується на застосуванні географічних тестів; виконує певні дидактичні функції; є застосовним для всіх методів, дидактичних видів, організаційних форм і більшості способів контролю навчальних досягнень учнів з географії, а також як додаткове знаряддя реалізації значного числа інших прийомів зазначеного контролю; в порівнянні з цими прийомами має як переваги, так і недоліки.