зовнішній борг (заборгованість за довгостроковими, середі достроковими, короткостроковими зобов'язаннями та векселями; заборгованість за іншими зовнішніми зобов'язаннями; коригування).
Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього боргів наведена в табл. 11.3 [17, С. 299].
Фактори, що впливають на виникнення та зростання зовнішнього державного боргу можна поділити на три групи:
1) фундаментальні;
2) локальні;
3) випадкові.
Таблиця 11.3. Порівняльна характеристика підходів до розуміння зовнішнього і внутрішнього державного боргу
Порівняльна ознака | Зовнішній борг | Внутрішній борг | |||
Інструмент державної політики | Фінансовий та політичний інструмент - створюються матеріальні блага, спрямовані на "укріплення держави" як учасника світових економічних процесів | Фінансовий інструмент - створюються матеріальні блага, спрямовані на забезпечення соціальних гарантій, задекларованих Конституцією України | |||
Умови повернення | Обов'язково мас бути погашений | Обов'язковість погашення тільки задекларована. Заборгованість підлягає реструктуризації та пролонгації на необмежений відрізок часу | |||
Суб'єкти кредитування | Міжнародні фінансові організації, іноземні банки, МВФ, іноземні держави | Населення країни, нерезиденти як приватні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, фінансово-кредитні установи | |||
Договірні умови | Для одержання кредиту держава зобов'язується виконувати відповідні умови кредиторів. Держава-боржник обмежена в можливості диктувати умови управління боргом | Держава-боржник одноосібно диктує умови отримання та погашення боргу. Держава самостійно керує внутрішньою заборгованістю, тим самим обмежуючи вплив кредиторів на внутрішній державний борг. Відбувається перерозподіл доходів всередині держави | |||
Форма кредитування | Грошова, товарна | Грошова | |||
Валюта позичання | Іноземна валюта боргу-долар, євро. При переведенні суми боргу в національну валюту держава ризикує завищити вартість обслуговування боргу (коливання валютних курсів), а з ним і збільшити борговий тягар | Національна валюта держави. Валютний ризик відсутній | |||
Чинники регулювання | Регулювання зовнішніх боргових зобов'язань залежить від політичних домовленостей, мотивацій (політичних рішень з певним економічним забарвленням) | Реальне погашення даних позик відбувається за потреби самої держави (коли виникає певний "інтерес" політичного або фінансового характеру в погашенні цих боргів) та за рішенням суду | |||
Відносно впливу на поведінкову модель держави-боржника | Певні обмеження в політичних та економічних рішеннях на світовому ринку. Лобіювання інтересів суб'єктів - позичальників | Не має впливу на незалежність держави на світовому ринку (в контексті ділової репутації країни) | |||
Наслідки і ризики Вид забезпечення | Ризик соціальних і збройних конфліктів, економічні та політичні санкції | Ризик збройних конфліктів мінімальний, соціальна напруга | |||
Гарантія держави | Дохід і власність держави | ||||
Спрямованість кредитування | Використання позичених державою коштів має суспільний або державний характер і задовольняє громадський інтерес | Направляється на покриття бюджетного дефіциту, поповнення цільових фондів, погашення державних і муніципальних обов'язків | |||
Регламентація розміру запозичення | Сума зовнішнього кредитування визначена програмою | Сума внутрішнього державного кредиту регламентується державою в законодавчому порядку відповідно до дефіциту бюджету (потреби) | |||
Рівень компетенції | Загальнодержавний рівень компетенції | Місцевий рівень компетенції | |||
Відносно впливу на соціально-економічний розвиток | Чим більший розмір зовнішнього державного боргу, тим менша економічна стійкість держави. Використання зовнішнього державного кредиту на соціальні заходи, а також на споживання веде до збільшення інфляції! підвищення вразливості фінансової системи країни до раптової девальвації обмінного курсу | Максимальний ринок внутрішнього кредитування зменшує залежність держави від зовнішніх кредиторів (нерезидентів), збільшуючи економічну стійкість. Знижує інфляційний тиск і ризик фінансової кризи | |||
Критерій залучення | Кошти надходять на державні рахунки | Здійснення емісії державних облігацій, інвестування в цінні папери держави (залучення коштів) прямо пропорційне до рівня платоспроможності й іміджу держави | |||
До першої групи факторів відносяться процеси та явища, що систематично впливають на всю сукупність фінансових потоків державного бюджету чи значну їх частину (стійкий бюджетний дисбаланс, зміни політичної ситуації в державі, динаміка ключових макроекономічних індикаторів).
До другої - явища, що систематично впливають на невелику групу фінансових потоків державного бюджету, як правило, взаємозалежних (динаміка цін на ключові експортовані товари, зміни податкових ставок, курсова політика держави тощо).
До третьої групи віднесено явища, характер впливу яких на фінансові потоки державного бюджету нестійкий і, найчастіше, непередбачений, а також явища, вплив яких на державний бюджет носить нерегулярний характер (рис. 11.1).
Рис 11.1. Фактори, що вшивають на величину та структуру зовнішнього державного боргу
Низка чинників, що впливають на виникнення та зростання внутрішнього державного боргу наведена на рис. 11.2 [17, С. 280].
Рис. 11.2. Фактори, що впливають на величину та структуру внутрішнього державного боргу
Таким чином, виявлення та класифікація основних фундаментальних факторів, що впливають на процеси формування державного боргу, дадуть змогу здійснювати більш ефективне управління зовнішнім та внутрішнім державним боргом України.
11.3. Управління державним боргом
Боргова стійкість е необхідною передумовою економічної стабільності і зростання кожної країни. Надмірний рівень заборгованості породжує зворотні стимули для приватних інвесторів і урядів, що підриває довгострокові основи для економічного зростання держави. Крім того країни з високим рівнем зовнішнього боргу є вразливими до припинення надходження чи зворотного руху іноземного капіталу. Саме тому проблеми управління державним боргом України та його обслуговування постають особливо гостро.
У широкому розумінні, управління державним боргом являє собою напрям фінансової політики держави, пов'язаний із її діяльністю як позичальника, безпосередньо залежить від органів державної влади і управління, є прерогативою законодавчих органів, включає в себе такі елементи: формування грошово-кредитної політики по відношенню до внутрішнього і зовнішнього боргу; встановлення загальної межі державної заборгованості, зокрема у визначенні обсягу бюджетного дефіциту і відповідного обсягу позик, необхідних для його фінансування; визначення напрямів впливу на мікро- і макроекономічні показники; визначення доцільності фінансування різноманітних програм за рахунок державного боргу тощо.
У вузькому розумінні управління державним боргом являє собою сукупність за-холів. пов'язаних із підготовкою до випуску і розміщення довгострокових боргових зобов'язань держави, операцій із обслуговування і рефінансування державного боргу, а також із регулювання ринку державних цінних паперів, надання кредитів і гарантій.
Метою управління державним боргом с: досягнення стабільного економічного розвитку, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів (і відповідної структури) іноземних інвестицій та інше.
У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання: - пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 11. ВИДАТКИ ДЕРЖАВИ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ“ на сторінці 4. Приємного читання.