Розділ «ТЕМА 11. ВИДАТКИ ДЕРЖАВИ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ»

поточний державний борг - це сума витрат поточного періоду (як правило, фінансового року), спрямованих на погашення частини державного боргу, строк сплати якого настав, і на сплату щорічних відсотків для обслуговування капітального боргу, який переходить у майбутні періоди;

капітальний державний борг - це сукупність усіх раніше випущених і непогашених на даний момент боргових зобов'язань, у тому числі відсотків, які мають бути сплачені; - чистий державний борг - це сума зобов'язань без урахування відсотків за користування позиками.

2. Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу його поділяють на:

активний державний борг виникає внаслідок дискретних заходів уряду щодо залучення додаткових ресурсів. Він пов'язаний із формуванням активної форми бюджетного дефіциту. Активний дефіцит створюється внаслідок державного втручання у подолання кризи;

пасивний державний борг створюється автоматично з виникненням пасивного бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефіцит виникає внаслідок зменшення доходів економічних суб'єктів в умовах економічної кризи, а тому зменшуються й податкові надходження до бюджету. 3. Залежно від зобов'язань держави перед суб'єктами економіки: - номінальний - сукупність державних запозичень на кредитних і фондових ринках, що передбачає погашення основної суми боргу з виплатою процентів у визначений термін;

реальний - крім номінального боргу, включає невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки: неоплачені державні замовлення, заборгованість по заробітній платі перед працівниками бюджетної сфери, невідшкодований податок на додану вартість тощо.

4. За формою залучення коштів державний борг поділяється на:

державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, який діє через Міністерство фінансів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності й повернення. В свою чергу, державні запозичення поділяються на:

державне внутрішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання угод із резидентами України про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку;

державне зовнішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику й випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку. - державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора в разі невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності. Формою надання державної гарантії є державна порука. При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, котрий стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.

5. Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення, державний борг поділяється на:

внутрішній - заборгованість держави громадянам, юридичним особам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом; зовнішній - заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями.

6. За валютою залучення державний борг поділяється на:

- боргу національній валюті - для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку; боргу іноземній валюті - виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів іноземних держав, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.

7. Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:

короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року), - середньостроковий (від одного до п'яти років), - довгостроковий (від п'яти років і більше).

Відповідно до ст. 12 Бюджетного кодексу України державний борг класифікується за наступними ознаками [2]:

1. За типом кредитора державний борг поділяється на:

внутрішній борг (заборгованість за позиками, отриманими з бюджетів різних рівнів та державних фондів; заборгованість перед банківськими установами, іншими органами управління; внутрішня заборгованість, не віднесена до інших категорій; коригування); - зовнішній борг (заборгованість за позиками, отриманими від міжнародних організацій економічного розвитку, органів управління іноземних держав, іноземних комерційних банків, постачальників; зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій; коригування). 2. За типом боргового зобов'язання виділяють:

внутрішній борг (довгострокові, середньострокові та короткострокові зобов'язання; заборгованість за іншими внутрішніми зобов'язаннями; коригування);