Розділ «5. СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ І її СТРУКТУРА. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИ»

Схематично структуру духовного світу особистості можна представити в такий спосіб:

Таким чином, духовний світ особи, будучи нерозривно пов'язаним з духовним життям суспільства, характеризує особу з точки зору її змісту, її відношення до навколишнього світу, до інших людей, до себе, що дозволяє визначити її місце і роль у життєдіяльності суспільства. Духовне життя суспільства і духовний світ особи становлять (у їх єдності) реальний спосіб буття і функціонування суспільної свідомості, дійсність її сутності.

На завершення треба сказати, що проблема свідомості і буття, що виникла як спосіб вирішення питання про сутність світу і сутність людини, їх граничні основи, в історії людства стала важливою світоглядною проблемою. Від того, що визнається началом — матеріальне чи ідеальне — визначається загальна методологічна позиція соціальних суб'єктів у їх відношенні до світу і до себе.

Розвиток філософської думки і сучасної науки усе більше підтверджують уявлення про те, що світ за своєю природою матеріальний, перебуває в стані зміни, руху, розвитку: матерія - це загальна, гранична основа всього сущого у всім різноманітті форм його буття (у минулому, сьогоденні і майбутньому). Свідомість же - це продукт розвитку матеріальних систем, властивість високоорганізованої матерії — мозку. Однак свідомість, виникнувши як особливий феномен, набула відносної самостійності, з результату вона постійно перетворюється на передумову самої життєдіяльності. Будучи породженою практикою, свідомість стає інструментом самої практики. Це знаходить свій вираз в тому, що практично-діяльне відношення людини до світу не може обмежуватися тільки фіксацією наявного буття. Воно зумовлює потребу людини проникати в сутність речей, явищ, процесів об'єктивного світу, щоб забезпечити не тільки своє сьогодення, але і майбутнє, передбачати те, що її очікує. А щоб передбачати, треба знати.

Тому, реалізуючись в духовному житті суспільства і духовному світі особи, свідомість знаходить свій вираз в пізнавальному відношенні людини до світу і до себе. Пізнання стає найважливішою функцією свідомості, функцією життєдіяльності людини. Без пізнання неможлива ефективна практично-перетворювальна діяльність по забезпеченню життєдіяльності людини з перспективою в далеке майбутнє, а також для забезпечення збереження , відтворення природного середовища, відтворення світу буття людини і самої людини.

Контрольні питання

1. Що таке духовне життя суспільства?

2. Розкрийте зміст понять: "духовна культура" і "духовне виробництво".

3. Розкрийте соціальну зумовленість змісту суспільної свідомості.

4. Чи збігаються за значенням поняття: "духовний світ особи" і "індивідуальна свідомість"?

5. Дайте характеристику рівнів суспільної свідомості.

6. Що таке суспільна психологія?

7. Які Ви знаєте форми суспільної свідомості?

8. У чому полягають спільність і розходження моральної і право вої свідомості?

9. У чому полягає специфіка естетичного усвідомлення дійсності.

10. Чим зумовлене різноманіття форм суспільної свідомості?

11.У чому полягає специфіка релігії як форми суспільної свідо мості?

12. Чи є філософія наукою?

13.Які особливості наукової свідомості?

14.Специфіка політичної і правової свідомості.