Розділ «Тема 7. Естетика спорту»

Естетика спорту виникла й розвивається, з одного боку, як певна естетична дисципліна, а з іншого боку, як одна з наук про спорт. Відомо, що протягом багатьох сторіч естетика обмежувала себе сферою мистецтва. Але в дійсності світ естетичних явищ, і зокрема форми естетичної діяльності, значно ширший і різноманітніший. Естетичні цінності створюються й сприймаються людьми не тільки в мистецтві, але й у процесі праці, у побуті, у всіляких сферах людського життя й діяльності. Процеси естетизації будь-якого явища, діяльності, сфери, процеси перетинання, взаємопроникнення життя та мистецтва стають визначальними в сучасному постмодерністському культурному просторі. Цей процес розширення сфери естетики за межі мистецтва й залучення до неї всіляких форм людської діяльності й сторін життя не міг, природно, обминути спорт, що у цей час став важливим явищем, соціального життя й культури. В усьому світі мільйони людей прилучаються до активних занять фізичними вправами, беруть участь у спортивних змаганнях. Стрімкими темпами розвивається спорт вищих досягнень. Ще більш широке поширення одержують масовий спорт, різні форми фізичної активності людей (у тому числі оздоровчий біг, загартовування, лижні прогулянки, плавання, туризм і т. д.). У наші дні спорт придбав таку соціальну значимість, яку він не мав, мабуть, ніколи в історії людства. Не випадково спорт досить часто називають феноменом XX століття, одним з найважливіших елементів системи цінностей сучасної культури, дзеркалом громадського життя.

Естетика спорту, як особлива естетична дисципліна й наука про спорт вивчає всі ті естетичні явища, які складаються, функціонують і розвиваються в області спорту.

Світ естетичних явищ спорту, як і інших естетичних явищ, дуже складний і різноманітний. Насамперед він містить у собі певні естетичні цінності, тобто об'єктивно існуючі особливості, сторони, аспекти спорту, які в певних умовах здобувають естетичну значимість для людини, викликають в неї естетичні почуття, естетичне задоволення, оцінюються нею з особливої, естетичної, точки зору. Естетична оцінка істотно залежить від розвиненості в людини загальних естетичних смаків, ідеалів, від тих або інших естетичних поглядів, теорій, яких він дотримується, естетичних категорій, на які він спирається в ході пізнання й перетворення явищ спорту. Людина з розвиненим естетичним смаком має відповідні потреби, прагне створювати естетичні цінності, здійснюючи естетичну діяльність, що у різних формах представлена у світі спорту.

Всі явища, які досліджуються естетикою спорту, можна підрозділити на декілька груп:

1) це ті сторони спорту, які становлять його естетичний зміст, і, як усвідомлені й оцінені з естетичної точки зору, виступають естетичними цінностями;

2) це ті естетичні почуття, смаки, потреби, ідеали, погляди й теорії, які становлять світ естетичної свідомості, пов'язаної зі спортом;

3) це - естетична діяльність людини в сфері спорту.

Таким чином, естетика спорту - це наука, предметом вивчення якої є естетичний зміст та естетичні цінності спорту; закони свідомості, що відображають спорт з естетичної точки зору; форми естетичної діяльності людини в галузі спорту. Естетика спорту зачіпає й деякі питання естетичного виховання фізкультурників і спортсменів, з огляду на те, що даний процес є предметом вивчення ряду інших наук, наприклад теорії фізичного виховання, педагогіки та ін.

У процесі естетичної діяльності люди, керуючись своїми смаками, поглядами, уявленнями, ідеалами, створюють естетичні цінності, що вдовольняють їх естетичні потреби.

В області спорту естетична діяльність здійснюється в різних формах.

o діяльність, спрямована на досягнення досконалості у виконанні спортивних дій;

o естетична організація спортивних змагань і свят;

o естетичне перетворення предметного середовища в сфері спорту;

o формування прекрасного в людині.

Досягнення досконалості у виконанні спортивних дій

Однією з найбільш важливих форм є діяльність, спрямована на досягнення досконалості у виконанні спортивних дій. Спорт безпосередньо виступає як система різноманітних дій (окремих рухів, їхніх комбінацій і т. ін.), здійснюваних спортсменом або командою. До виконання цих дій пред'являються різні вимоги. Зокрема, вони повинні виконуватися вчасно, бути правильними в технічному відношенні й т. п. У сучасному спорті на одне з перших місць висувається й вимога досягнення досконалості у виконанні спортивних дій.

Який зміст цієї форми естетичної діяльності в спорті? Насамперед мова йде про артистизм і виразність у виконанні спортивних дій. Досконалість передбачає свободу, легкість, невимушеність рухів, їхню чітку координацію, ритмічність, пластичність виконання, оригінальність, творчий характер задуму й виконання.

Для виразності спортивних рухів важливе значення має те, що вони виражають, тобто та ідея, що керує цими рухами й направляє їх. Артистичність і виразність руху має особливе значення в тих видах спорту, де суддівська оцінка містить у собі оцінку самого характеру руху. У цих видах спорту перевагу одержують ті спортсмени, яким вдається домогтися більшої виразності рухів, що стає предметом особливої турботи як спортсменів, так і тренерів. Кращими зразками можуть служити програми таких спортсменів, як Л. Пахомова й О. Горшков, 3. Сааді, І. Дерюгіната ін.

Однак проблема виразності й артистизму рухів (особливо у зв'язку з розвитком видовищного спорту) має значущість не тільки для так званих "художніх" видів спорту. Тенденція до посилення естетичної оформленості дій, виразності руху є характерною рисою сучасного спорту в цілому. Важливо відзначити, що спорт має потребу в особливих засобах естетичного оформлення руху, які не можуть і не повинні бути запозичені з інших сфер естетичної діяльності.