Слід зазначити, що найбільший вклад прямих іноземних інвестицій у ПЗ протягом 2009 – 2013 pp. спостерігається від таких країн світу, як Кіпр, Туреччина, Нідерланди та Російська Федерація, що можна спостерігати з табл. 2.4 [[4]].
Як видно з наведених даних табл. 2.4, що деякі країни збільшили обсяги прямих іноземних інвестицій у ПЗ, а деякі навпаки – припинили. Так, постійне та значне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій спостерігається від таких країн, як Кіпр (від 85,4 до 185594,6), Німеччина (від 3414,9 до 28478,1), Російська Федерація (від 118,5 до 171615,1). Водночас припинили інвестувати у ПЗ такі країни світу, як Віргінські острови, Польща, Сполучене Королівство, Швеція та ін.
Слід зазначити, що тенденції розвитку кожного сектору впливає на загальний стан СЗІ. Це пов'язано з чутливістю секторів до змін (пріоритетів) споживачів послугами зв'язку, а також до проблем, які можуть негативно позначитись на темпах їхнього зростання.
Таблиця 2.4
Структура прямих іноземних інвестицій у підприємства сфери зв'язку та інформатизації у розрізі країн світу 2009 – 2013 pp.
| 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
| Австрія | 0,16 | 0,08 | 0,07 | 0,07 | 0,03 |
| Велика Британія | 1,00 | 0,52 | 0.48 | ||
| Віргінські Острови (Брит.) | 6,16 | 4,86 | 4,18 | 3,55 | |
| Кіпр | 0,02 | 37,01 | 36.33 | 5,45 | 11,57 |
| Мальта | 48,06 | 1,49 | 1,29 | 0,59 | |
| Нідерланди | 6,91 | 12,69 | 18,68 | 70,96 | 65,40 |
| Німеччина | 0,75 | 4,75 | 4,16 | 1,85 | 1,78 |
| Польща | 6,08 | 0,01 | |||
| Російська Федерація | 0,03 | 29,85 | 25,84 | 11,83 | 10,70 |
| Словаччина | 4,06 | ||||
| Сполучене Королівство | 0,08 | 1,18 | |||
| США | 2,35 | 4,71 | 4,08 | 1,77 | 1,62 |
| Туреччина | 6,49 | 1,06 | 1,93 | 1,47 | 2,05 |
| Угорщина | 0,19 | 0,08 | 0,20 | 0,10 | 0,09 |
| Швейцарія | 0,11 | 0,00 | 0,12 | 0,18 | 0,18 |
| Швеція | 0,15 | 0,49 | 0,52 | 0,24 | 0,00 |
| Інші | 18,4 | 1,8 | 1.6 | 1,4 | 6,1 |
| Усього | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 |
У СЗІ спостерігаються низка проблем, які виникають в наслідок НТП, кризового становища економіки, зниження обсягу інвестування та доходів верств населенням тощо [[5]]. Серед основних проблем СЗІ можна виділити:
• проблема цифрового розриву – недостатньо рівномірне розповсюдження цифрових технологій;
• моральний та фізичний знос обладнання – використання морально застарілого та фізично зношеного обладнання сприяє зменшенню якості надання послуг зв'язку;
• недосконала тарифна політика – неудосконалена тарифна політика між підприємствами зв'язку й споживачами послуг зв'язку та взаєморозрахунків, яка сприяє виникненню конфліктів між ПЗ, підвищенню та незбалансованості тарифів на послуги зв'язку, недостатнім забезпеченням населення універсальними послугами зв'язку;
• хмарні обчислення – складність використання та отримання обчислювальних ресурсів за рахунок їхньої нерозвиненості;
• недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази – більшість законодавчих документів не відповідають стану як ринкової економіки, так і державної політики, відсутність узгодженості між нормативно-правовими документами;
• недосконалість стратегії розвитку СЗІ – відсутність єдиної стратегії розвитку та планування у сфері зв'язку та інформатизації;
• дефіцит та еміграція фахівців у СЗІ – недостатність кількості висококваліфікованих фахівців та зменшення їхньої кількості з постійною еміграцією, що сприяє зменшенню кількості інноваційних та НДДКР;
• інші проблеми – відсутність механізму підтримки вітчизняного виробника, інформаційна безпека, перманентний перетік нелояльних абонентів від одного постачальника послуг до іншого та ін.
Одна із основних цілей керівництва підприємств зв'язку та інформатизації (ПЗ) полягає в тому, щоб мінімізувати кількість таких проблем шляхом вибору відповідних форм, методів і засобів управління, що дозволяють отримувати певні гарантії від імовірних помилок та прорахунків. У діагностиці кризи об'єктом може бути вся економіка країни, окрема її галузь або складна проблема. Діагностика проблеми – перший крок на шляху до її вирішення або локалізації. Діагноз в низці випадків стає процедурою в кілька кроків з прийняттям проміжних рішень.
Центральне питання в діагностиці складної проблеми – усвідомлення й установлення симптомів або труднощів використання наявних можливостей. Виявлення симптомів допомагає визначити проблему в загальному її вигляді. Це сприяє також скороченню кількості факторів, які слід враховувати відносно управління. Доцільно уникати негайних заходів щодо усунення симптому. Для виявлення причин виникнення проблеми необхідно зібрати і проаналізувати зовнішню і внутрішню інформацію досліджуваного об'єкта.
Діагностика постачальників
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тенденції розвитку підприємств сфери зв'язку та інформатизації“ на сторінці 2. Приємного читання.
