• вільні засоби (позабюджетний фонд).
Для оцінки ймовірності банкрутства можуть використовуватися багатофакторні моделі прогнозування кризових явищ діяльності. У цих моделях використовуються дані за фінансовими показниками, що характеризують результат від реалізації продукції, послуг (звіт про фінансові результати) і дані балансового обліку взаємозв'язку активів і джерел їх формування (баланс).
Під банкрутством підприємства розуміють неможливість виконання ним своїх фінансових зобов'язань. Зобов'язання підприємства можна класифікувати так:
• зобов'язання перед фіскальною системою щодо податків, пені та штрафів, зобов'язання перед бюджетом і позабюджетними цільовими фондами, тобто ті зобов'язання, які необхідно оплачувати в установленому законом порядку;
• зобов'язання перед фінансово-кредитною системою (банки, інші фінансові організації), що випливають із укладеної кредитної угоди – повернення кредитів, позик, сплата відсотків за користування ними;
• зобов'язання перед кредиторами за поставлену сировину, матеріали, товари або послуги згідно з укладеною угодою;
• внутрішні зобов'язання перед акціонерами і власними працівниками щодо оплати праці, виплати дивідендів, виплат за трудовими угодами, виконання умов колективного договору тощо.
Незадовільна структура балансу – це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов'язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Щоб так не сталося, загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов'язань боржника або перевищувати її.
Одним із перших сигналів банкрутства є неплатоспроможність підприємства. Неплатоспроможність підприємства, з фінансового погляду, означає, що підприємство:
• поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;
• формує недоплати з податків та інших обов'язкових платежів.
Банкрутство є наслідком розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) неплатоспроможності.
Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства, неефективне їх використання.
Оцінка ймовірності банкрутства проводиться за даними експрес- діагностики фінансового стану. Фінансовий аналіз має широкий арсенал засобів для прогнозування можливого банкрутства підприємства і дає можливість заздалегідь обгрунтувати та реалізувати заходи щодо забезпечення виходу підприємства з кризової ситуації.
Аналіз і оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі коефіцієнта ліквідності і коефіцієнта забезпеченості власними і оборотними коштами. Структура балансу підприємства вважається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним за наявності одного з таких показників:
• коефіцієнт покриття (ліквідності) на кінець звітного періоду є меншим за 1;
• коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів є меншим за 0,1.
Проте, потрібно наголосити на тому, що визнання підприємства
неплатоспроможним зовсім не означає його негайної ліквідації. Це тільки попередня фіксація стану фінансової нестійкості, а відповідно – потреби забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і своєчасного вжиття заходів для виведення його з кризи.
За незадовільної структури балансу для перевірки реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на 6 місяців за такою формулою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники аналітичної оцінки ймовірності банкрутства підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
