Цивільний кодекс України дещо коригує визначення поняття "інформація": це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі (ст.200).
Існують також інші, переважно несумісні між собою, визначення поняття "інформація". Але практично всі численні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій - атрибутивної та функціональної.
Атрибутивна концепція інформації - одна із двох філософських концепцій (парадигм) інформації. Згідно з цією концепцією, інформація - це об'єктивна внутрішня властивість усіх матеріальних об'єктів, вона міститься в усіх без винятку елементах та системах матеріального світу.
Іншими словами, інформація є невід'ємним атрибутом (властивістю) матерії (звідси назва концепції").
Нині багато які вчені та філософи вважають, що доречно говорити про три іпостасі існування матерії:
• 1) речовина, яка відображає сталість матерії;
• 2) енергія, яка відображує рух, зміну матерії;
• 3) інформація, що відображує структуру, організацію матерії. Інформація, згідно з цією концепцією, міститься у формі властивих матеріальним об'єктам структур (така інформація називається структурною, потенційною, апріорною, внутрішньою, інформацією "в собі"). З цим підходом пов'язане визначення інформації як відображення різноманітності.
Інформація в загальному її розумінні є мірою неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та в часі; мірою змін, якими супроводжуються всі процеси, що відбуваються у світі. Тобто інформація створює уявлення про природу і структуру матерії, про її впорядкованість та різноманіття. Вона не може існувати поза матерією, а отже, існувала й існуватиме вічно, її можна накопичувати, зберігати та переробляти.
Відповідно до цього, процес пізнання розглядають як декодування інформації, що міститься в предметах реального світу.
Функціональна концепція інформації- одна із двох філософських концепцій (парадигм) інформації. Поява цієї концепції пов'язана з розвитком кібернетики - науки про управління та зв'язок у живих організмах, суспільстві й машинах (це дало другу назву концепції -функціонально-кібернетична). Кібернетика формулює принцип нерозривного зв'язку (єдності) інформації з управлінням, з функціонуванням самокерованих та самоорганізовуваних систем (технічних, біологічних та соціальних).
Прихильники функціональної концепції не визнають існування інформації в неживій природі, а саму інформацію визначають як зміст сигналу або повідомлення, отриманого кібернетичною системою із зовнішнього світу.
Розвинута у працях "батька кібернетики" американського математика Норберта Вінера (Norbert Wiener, 1894-1964 pp.) концепція припускає, що процес управління в згаданих системах є процесом переробки (перетворення) певним центральним пристроєм інформації, одержуваної від джерел первинної інформації (сенсорних рецепторів) і передачі її в ті ділянки системи, де вона сприймається її елементами як наказ для виконання тієї або іншої дії. Після виконання самої дії сенсорні рецептори готові до передачі інформації про ситуацію, що змінилася, для здійснення нового циклу управління. Так організується циклічний алгоритм (послідовність дій) управління та циркуляції інформації в системі. Інформаційна система - програмно-технічна та організаційна система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій. При цьому важливо, що головну роль тут відіграє зміст інформації, переданої рецепторами і центральним пристроєм. Інформація, за Вінером, - це "позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів".
Багато вчених вважають інформаційні процеси органічними якостями живих систем, які відрізняють їх від неживої природи, неодмінною субстанцією живої матерії, психіки, свідомості. В рамках цього підходу були висунуті твердження, що "специфіка життя пов'язана з наявністю інформації, за допомогою якої через особливу регуляцію забезпечується процес функціонування системи", "життя - це спосіб існування органічних систем, який ґрунтується на використанні внутрішньої інформації" тощо. Інформація виступає як універсальна "життєва сила", котра керує метаболічними процесами в живих істотах (існує навіть термін "інформаційний метаболізм"), організовує відображення середовища й адаптацію до нього, забезпечує збереження і передачу спадкових ознак, які формують популяцію, біоценози та біосферу в цілому, визначає біологічну еволюцію.
Функціональна концепція інформації представлена двома течіями - кібернетичною й антропоцентричною.
Прихильники кібернетичної течії стверджують, що інформація (інформаційні процеси) присутні в усіх самокерованих (технічних, біологічних, соціальних) системах. Антропоцентрична течія обмежує сферу існування інформації та інформаційних взаємодій винятково людським суспільством та свідомістю. Існування інформації в живій, а тим більше в неживій природі заперечується; вважається, що інформація з'явилася в процесі антропосоціогенезу, й оперувати нею можуть винятково соціалізовані особистості, які володіють мовою, свідомістю та самосвідомістю. Фактично антропоцентристська течія ототожнює поняття "інформація" й "соціальна інформація", оскільки ніякої іншої інформації, крім соціальної, не визнає. Якщо є інформація, то завжди с охочі її отримати, звідси й вимога, що інформація має бути захищена від конкурентів, сторонніх осіб, часом і від партнерів.
У практичній діяльності використовують переважно такі категорії інформації: важлива; корисна; конфіденційна; відкрита; секретна; кодована; закрита.
Для кращого розуміння суті інформації та її особливостей розглянемо загрози, які виникають під час збирання, опрацювання, використання інформації та ухвалення управлінських рішень.
Фахівці науково-технічних, виробничих, економічних та інших служб підприємства повинні визначати загрози безпеці та навчитися правильно й конкретно (у вартісній формі) оцінювати передбачувані і реальні втрати компанії внаслідок просочування інформації, яка віднесена до категорії комерційної таємниці.
Під загрозою безпеці розуміють потенційні дії або події, які можуть прямо чи опосередковано спричинити втрати - призвести до розладу системи, спотворення інформації чи несанкціонованого використання ресурсів мережі, включаючи інформацію, що зберігається, передається або опрацьовується, а також програмні й апаратні засоби.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суть і поняття інформації, інформаційної безпеки, захисту інформації“ на сторінці 2. Приємного читання.
