Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства

Економічна безпека підприємств, організацій та установ

• o інші матеріальні вияви добробуту і гарантій на майбутнє. Проте новий принцип, орієнтація на нематеріальний - творчий, інтелектуальний - потенціал вже працюють у сучасному світі. Адже навіть коли кілька цивілізаційних хвиль співдіють, все ж можна виокремити сферу, що належить до кожної з них. Таким чином, вже певний час у суспільствах функціонує більш-менш потужний сектор третьої хвилі. І він вже використовує "новий спосіб домінування - створення й експлуатацію знань".

На думку Д. Белла, в наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини матиме становище нового соціального укладу, що ґрунтується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації і знань, в якій головну роль відіграє комп'ютер, розгортається водночас із розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції:

• 1) перехід від індустріального до сервісного суспільства;

• 2) вирішальне значення кодифікованого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;

• 3) перетворення нової "інтелектуальної технології"" на ключовий засіб системного аналізу і теорії приймання рішень.

Актори цивілізації третьої хвилі є творцями нових принципів у сфері інформації і нововведень, менеджменту, культури і поп-культури, нових технологій, програмного забезпечення, освіти, педагогіки, медицини, фінансових систем, військового захисту й інших послуг, які вони поширюють на весь світ. Поширений акцент на послуги випливає власне з визначення інформаційного суспільства, яке виокремилося далеко не одразу.

Тож, повертаючись до питання акценту та послуг, Белл за основну рису постіндустріального суспільства (що перейшла до теорії інформаційного суспільства) визначає перехід від виробництва речей до виробництва послуг, причому послуг, пов'язаних передусім з охороною здоров'я, освітою, дослідженнями та управлінням.

Ця особливість постіндустріального суспільства тісно пов'язана зі змінами в розподілі занять: спостерігається зростання чисельності інтелігенції, професіоналів і "технічного класу".

І в 60-70-ті роки XX ст. це вже не було голою теоретичною викладкою. Адже кількість службовців вперше перевищила кількість робітників ще 1955 р.

І це не єдина характеристика, що зазнала змін від початку наступу інформаційних технологій на всьому фронті усталеного способу життя.

Елвін і Хайді Тоффлери цілком правильно відзначили, що вся структура суспільства змінюється, коли однорідність суспільства другої хвилі замінюється різнорідністю цивілізації третьої. Цивілізація, що настає, готує для нас новий кодекс поведінки й виводить від стандартизації, синхронізації й централізації, від концентрації енергії, грошей і сил.

Фактично ми стаємо свідками поворотного моменту спіралі історії. Це відбувається в нас на очах: глобальна інформатизація уможливлює інтенсифікацію й розширення масштабів прямих рівноправних взаємодій між людьми. Це явище далеко не нове. Людство вже знайоме з ним із попередніх часів. Однак раніше такі взаємодії могли відбуватися тільки в малих групах людей, у родинних чи сусідських спільнотах. Тепер така спільнота стала завбільшки з планету. Виходить, людство з відокремлених, індивідуалізованих, розмежованих мегаполісів знов повертається до способу співжиття, коли кожен об'єднаний з іншим. А всі наші передбачення майбутнього, переміщення до нового соціального простору, тепер уже інформаційного, насправді є ретрофутуризмом. Себто ми будуємо старе нове суспільство. Стосовно України ми лише накопичуємо сили й засоби для цього будівництва. А створення справжнього "дієвого поліморфного інтерактивного середовища" й прокладання потужної інформаційної магістралі - шлях, розрахований на багато кроків. Ми зробили лише перші кроки, і то навпомацки. Ми подолали певну відстань лише щодо розвитку двох елементів інформаційного простору - Hardware та Software. Але самих апаратного забезпечення (техніка та телекомунікаційні канали зв'язку) та прикладної математики й програмного забезпечення недостатньо.

Не вистачає елемента, що організує цей простір, дає змогу орієнтуватися в ньому та свідомо обирати напрям кожного наступного кроку. Ми маємо на увазі компоненту, яку становлять лінгвістичні засоби та організаційно-правове забезпечення.

Цей процес покладає на Україну тим більшу відповідальність, оскільки від його результату, від того, наскільки українським буде наш сегмент інформаційного простору, залежить наше майбутнє. Причому не лише ступінь участі в міжнародних ринках чи представлення в глобальних представницьких структурах, а й збереження власного культурного, мовного, інтелектуального середовища.

Нашим завданням, окрім усього іншого, є збереження такої національної та політичної одиниці, як Україна, а не просто ще одного ареалу дії норм і принципів, вироблених для інших учасників, що виявились сильнішими й більш стійкими перед навалою перемін.

Сьогодні гостро стоїть проблема вироблення стратегії розвитку-і не лише українського інформаційного суспільства, а й Української держави загалом. Всі без винятку - уряд, бізнесмени, інтелектуальна еліта, товаровиробники, кожен громадянин - повинні мати єдине спільне бачення майбутнього України. Стосовно цього твердження варто згадати слова Паули Уймонсн, експерта Програми розвитку ООН: "Хоча істинно, що інформаційні технології є інструментом соціального розвитку, самі по собі вони не змінять сьогоднішні суспільства. Говорити про інформаційну революцію щонайменше лицемірно, коли взяти до уваги, що фундаментальні аспекти сучасних суспільств швидше відтворюються, ніж змінюються в планах розвитку інформаційного суспільства.

Потрібно заново серйозно обміркувати принципи побудови наших суспільств. Відправною точкою є знаходження однодумців, поширення ідей серед друзів і колег - людей, що безпосередньо пов'язані з новим способом життя.

Наступною стадією має бути організація мережі однодумців поза безпосереднім соціальним оточенням. Ціле суспільство має поділяти спільний погляд на необхідні перетворення. Це обов'язково має бути зроблено як за допомогою інструментів тилу Інтернету, так і інших засобів задля досягнення максимуму можливого.

Отже, одним впровадженням мікрочіпів інформаційне суспільство створити неможливо. Зміни мають бути системними, такими, що зачеплять кожний елемент суспільної будови, кожен прояв особистості в її самореалізації, що позначиться на самих принципах функціонування суспільного організму. І лише коли перетворення відбудуться в самій структурі суспільних відносин, ми зможемо говорити, що інформаційне суспільство відбулося.

Правовими основами інформаційного суспільства є закони і нормативні акти, що регламентують права людини на доступ до інформаційних ресурсів, технологій, телекомунікацій, захист інтелектуальної власності, недоторканність особистого життя, свободу слова, інформаційну безпеку. Інформаційна безпека суспільства і особистості набуває нового статусу, із суто технологічної проблеми перетворюючись на соціальну, від вирішення якої залежить стійке функціонування сучасних товариств.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Структура та індикатори економічної безпеки підприємства

  • Безпека підприємства в інтелектуальній і кадровій сферах

  • Кадри як внутрішня загроза безпеці підприємств

  • Етапи і процедури відбору персоналу.

  • Функції і завдання кадрової служби у сфері забезпечення економічної безпеки

  • Безпека підприємства у техніко-технологічній сфері

  • Безпека підприємства в політико-правовій сфері

  • Безпека підприємства в інформаційній сфері

  • Модель побудови системи інформаційної безпеки

  • Безпека підприємства в екологічній сфері

  • Безпека підприємства у силовій сфері

  • Ринкова складова економічної безпеки підприємства

  • Система економічної безпеки підприємства

  • Програма гарантування безпеки фірми

  • Стратегія ґрунтовних рішень

  • Стратегія дієвості

  • Стратегія спрощення

  • Стратегія співпраці

  • Служба безпеки фірми (підприємства, організації, установи)

  • Процедура створення і ліквідації служби безпеки підприємства

  • Служба безпеки підприємства: структура, особливості управління її діяльністю та забезпечення працівниками

  • Особливості підбору персоналу для роботи у службі безпеки

  • Структура служби безпеки фірм - представників малого і середнього бізнесу

  • Структура служби безпеки великих підприємств і корпорацій

  • Контррозвідувальний підрозділ

  • Штабний підрозділ

  • Особливості діяльності служби безпеки підприємства

  • Діяльність служби безпеки із гарантування внутрішньооб'єктного режиму та робота з представниками сторонніх організацій

  • Організація взаємодії з правоохоронними органами щодо гарантування безпеки бізнесу

  • Гарантування безпеки масових заходів

  • Охорона комерційних вантажів

  • Гарантування безпеки керівників

  • Дії служби безпеки в кризових ситуаціях

  • Використання собак-охоронців для гарантування безпеки

  • Технологічні заходи гарантування безпеки

  • Гарантування фізичної безпеки

  • Заходи протидії рекету, замахам, захопленню заручників. Правила поведінки особи під час її захоплення як заручника

  • Перевірка роботи служби безпеки

  • Оцінка діяльності служби безпеки за допомогою коефіцієнтів

  • Використання послуг Державної служби охорони як альтернатива створення служби безпеки підприємства

  • Недобросовісна конкуренція і захист комерційної таємниці

  • Правові аспекти комерційної таємниці

  • Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю

  • Експертний

  • Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства

  • Економічне шпигунство

  • Шпигунство як спосіб добування інформації, що становить комерційну таємницю

  • Канали витоку інформації

  • Охорона таємниць підприємства

  • Налагодження охорони комерційної таємниці

  • Документація підприємства

  • Люди - джерела конфіденційної інформації

  • Контроль персоналу

  • Звільнення

  • Процеси

  • 5. Ділова (корпоративна) розвідка

  • Історія виникнення економічної розвідки, її види та напрями розвитку

  • Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства

  • Особливості ділової (корпоративної) розвідки

  • Роль ділової (корпоративної) розвідки у бізнесі

  • Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства
  • Суть і поняття інформації, інформаційної безпеки, захисту інформації

  • Класифікація і характеристика різних видів інформації

  • Методи і способи захисту інформації

  • Організація і функції підрозділів технічного захисту інформації

  • Специфіка технічного захисту інформації

  • Особливості захисту електронної корпоративної інформації. Міжнародні стандарти безпеки ІОС

  • Особливості захисту інформації в різних сферах діяльності

  • Особливості захисту інформації під час розслідування кримінальних справ

  • Огляд місця події

  • Програмно-технічна експертиза (ПТЕ)

  • Захист інформації стосовно громадянина

  • Список використаної літератури