• o вивчення предметів і документів;
• o зовнішній і внутрішній огляди будівель, приміщень та інших об'єктів.
Приховане спостереження - метод негласного, закритого від сторонніх осіб збирання інформації, що ґрунтується на візуальному і слуховому сприйнятті процесів і явищ, а також прийомів їх реєстрації, які стосуються об'єкта, що вивчається, і має велике значення з огляду на контррозвідувальну діяльність. У процесі такої діяльності застосовують як фізичне, так і електронне спостереження. Згода спостережуваного на використання цього методу не потрібна, проте детектив повинен враховувати, що його діяльність обмежена законодавчими нормами. Наприклад, детектив може без дозволу вести спостереження за працівником підприємства на його території, проте вести його за допомогою електронних засобів у квартирі цього співробітника забороняється законом.
Відкритий і зашифрований допит - усна бесіда детектива із заздалегідь визначеною особою з метою збирання фактичних даних про досліджувану подію або причетну до неї особу. Закон не вимагає від детектива, щоб він щоразу представлявся, тому усний допит може бути зашифрований. Усна згода на проведення бесіди із працівником підприємства не потрібна у випадках, передбачених чинним законодавством. За наслідками опитування можлива (з відома опитуваного) фіксація самим опитуваним отриманих відомостей письмово, записуванням на відеомагнітофон та ін.
Наведення довідок полягає в усному або письмовому зверненні до особи з проханням надати відомості, що цікавлять детектива, та їх отриманні (в т.ч. у формі документів). Слід зазначити, що надання таких відомостей є обов'язком працівників підприємства, а для посадових осіб - обов'язком тільки у випадках, установлених правовими актами, для решти громадян взагалі є правом, а не обов'язком.
Вивчення предметів і документів означає всебічне ознайомлення з ними, дослідження їх з метою отримання необхідної інформації. Щодо предметів і документів, які належать підприємству, потрібна письмова згода його власника, зафіксована у службі безпеки та в його статуті. Стосовно решти предметів і документів потрібна попередня письмова згода їх власників. Щоправда, і в цьому разі є винятки (наприклад, стосовно опублікованих правових актів). Крім того, якщо детективу будь-яка особа надала копії предметів і документів (макети, моделі), а не оригінали, то згода власника (власників) не потрібна. Для вивчення предметів і документів (як оригіналів, так і їх копій) працівник контррозвідки має право залучити експертів, консультантів та ін.
Зовнішній і внутрішній огляд будівель, приміщень та інших об'єктів - це візуальне (явне і/або негласне) їх обстеження і вивчення для фіксації потрібних для контррозвідника відомостей. Згода власника на зовнішній огляд законом не передбачена, а щодо внутрішнього огляду об'єктів підприємництва така згода має бути зафіксована в статуті служби безпеки. Під час огляду можна використовувати технічні засоби і фахівців.
Перелічені методи можна ефективно застосовувати як окремо, так і в комплексі. Проте найбільш ефективним методом слід визнати допит, оскільки при цьому можна використовувати інформаторів, серед яких розрізняють:
• 1. Працівників підприємства, що інформують про роботу потенційних джерел просочування інформації через своє службове положення (наприклад, секретарі, водії персональних автомобілів).
• 2. Сусідів, знайомих, друзів, коханок, що інформують про підготовлювані правопорушення стосовно співробітників підприємства, що охороняються, в позаслужбовий час.
• 3. Осіб, що не працюють на підприємстві, але мають близькі контакти із співробітниками підприємства, що охороняється, які, у свою чергу, є потенційними об'єктами розроблення з боку конкурентів.
• 4. Працівників контррозвідувального підрозділу служби безпеки, які негласно певний час працюють на підприємстві, що охороняється.
Можлива й інша класифікація методів контррозвідувальної діяльності. Наприклад, у межах тріади чоловік - документ - виріб (процес) методи отримання контррозвідувальної інформації розрізняють за джерелами інформації (табл. 3.5).
Проте перелічені методи будуть ефективними тільки тоді, коли взаємно доповнюють один одного.
Для об'єктивного оцінювання діяльності контррозвідки потрібно розробляти відповідні критерії і показники її діяльності.
Критерії діяльності контррозвідувального підрозділу:
• а) ступінь протидії розвідувальним заходам ділових конкурентів і злочинців;
• б) кількість правопорушень, вчиненню яких запобігли на об'єкті, що охороняється.
Таблиця 3.5. Основні методи отримання розвідувальних відомостей (за джерелами інформації)
| 1. Допит співробітників свого підприємства | 1. Вивчення документів судових, правоохоронних і контрольно-наглядових органів | 1. Створення сприятливих умов для крадіжки непридатного зразка (виробу), що видається за придатний, і документальна фіксація цього злочину |
| 2. Поширення помилкових чуток через балакучих працівників свого підприємства з метою дезінформації конкурентів | 2. Аналіз документації з дотримання пропускного режиму | |
| 3. Умови недбалого зберігання документів (виробів) з одночасним негласним контролем за цим з метою установлення особи, зацікавленої в їх придбанні | 3. Збирання та аналіз інформації про відхилення, порушення охоронної служби | |
| 4. Інформація, яка суворо дозується і негласно контролюється серед працівників підприємства з метою виявлення джерела просочування конфіденційної інформації | 4. Випуск сфальсифікованої проектної документації | |
| 5. Бесіда із працівниками правоохоронних і контрольно-наглядових органів |
Показником, що розкривають названі критерії, може бути кількість:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контррозвідувальний підрозділ“ на сторінці 5. Приємного читання.
