– відставання розвідки запасів корисних копалин від їхнього видобутку;
– слабка конкурентоздатність продукції більшості вітчизняних товаровиробників;
– згортання виробництва в стратегічних і життєво важливих галузях обробної промисловості, передусім у машинобудуванні;
– зниження ефективності, руйнування технологічної єдності наукових досліджень і розробок, розвал сформованих наукових колективів і на цій основі підрив науково-технічного та військово-технічного потенціалу;
– захоплення іноземними компаніями внутрішнього ринку основних видів товарів народного споживання;
– скуповування за необґрунтованими цінами іноземними компаніями українських підприємств з метою витіснення вітчизняної продукції і виробника за наявності дешевої робочої сили як із зовнішнього, так і з внутрішнього ринку;
– збільшення зовнішнього боргу і пов'язане з цим збільшення витрат бюджету на його погашення.
• 3. Посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, викликане такими факторами, як:
– об'єктивні розходження в рівні соціально-економічного розвитку регіонів, наявність депресивних, кризових і відсталих в економічних відносинах районів на тлі структурних зрушень у промисловому виробництві, що супроводжуються різким зменшенням частки обробних галузей;
• 4. Криміналізація суспільства і господарської діяльності. Основними факторами цієї загрози є:
– зростання безробіття, оскільки значна частина злочинів скоюється особами, які не мають постійного джерела доходу;
– тісний зв'язок частини чиновників органів державної влади з організованою злочинністю, можливість доступу кримінальних структур до управління визначеною частиною суспільного виробництва і їхнє проникнення до різних владних структур;
– зниження системи державного контролю, результатом якого стало розширення діяльності кримінальних структур на внутрішньому фінансовому ринку, у сфері приватизації, експортно-імпортних операцій тощо.
Очевидно також, що вихідним пунктом розроблення стратегії завжди є визначення кінцевої мети, тієї соціально-економічної моделі, що повинна скластися внаслідок реформ. Як основні параметри кінцевої мети реформування економіки, що, зрозуміло, підлягають конкретизації й уточненню за окремими етапами і термінами, повинні бути обрані:
• орієнтація економіки на вирішення соціальних завдань, досягнення високої якості життя, створення інститутів і механізмів, що дозволяють поєднати економічну ефективність та соціальну справедливість;
• створення високоефективної економіки, гнучких і сприйнятливих до науково-технічних нововведень, до постійно мінливих суспільних і особистих потреб.
Загрози економічній безпеці можна класифікувати за такими параметрами:
• 1. За місцем виникнення: внутрішні; зовнішні.
• 2. За ступенем небезпеки: особливо небезпечні; небезпечні.
• 3. За можливістю здійснення: реальні; потенційні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України“ на сторінці 3. Приємного читання.
