Корупційні дії можна кваліфікувати за такими статтями Кримінального кодексу України: 207 — ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 211 — видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку; 212 — ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; 233 — незаконна приватизація державного, комунального майна; 364 — зловживання владою або службовим становищем; 366 — службове підроблення; 368 — одержання хабара. Проте слідча та судова практика з реалізації цих статей на сьогодні є дуже незначною.
Крім того, широкого поширення в Україні набули фактично корупційні дії, які взагалі не знайшли відображення в кримінальному законодавстві. Це, наприклад, участь посадових осіб у комерційній діяльності для одержання особистих прибутків; надання посадовими особами пільг комерційним структурам, а також використання службового становища для "перекачки" державних коштів на рахунки комерційних структур з метою отримання особистого прибутку; поповнення за рахунок бюджету виборчих фондів та ін.
Правові акти самостійних підрозділів МВС України, на відміну від актів Центрального апарату, є обов'язковими для виконання тільки працівниками цих самостійних структур. Тобто самостійні підрозділи МВС мають значно меншу нормотворчу правосуб'єктність, ніж безпосередньо міністерство. Нормотворча правосуб'єктність самостійних підрозділів Міністерства внутрішніх справ проявляється також у їхній участі у розробленні правових актів.
Розпорядження і вказівки Міністра внутрішніх справ, керівників самостійних департаментів, управлінь та підрозділів даються з поточних питань виконавчо-розпорядчої діяльності, з певного приводу. Це, як правило, акти застосування норм права.
Як свідчить аналіз практики профілактики економічної злочинності, в сучасних умовах вкрай обмеженою є діяльність підрозділів ДСБЕЗ щодо побудови системи запобігання економічній злочинності за умов ринкових перетворень з урахуванням нових економічних реалій. Це стосується передусім створення системи запобігання злочинам, активізації взаємодії правоохоронних і контрольних органів, проблем прогнозування, планування і координації заходів, удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності ОВС щодо боротьби та запобігання економічній злочинності, яке забезпечує оперативне супроводження банківської сфери, паливно-енергетичного, будівельного, агропромислового комплексів, зовнішньоекономічної діяльності, процесу приватизації, бюджетної сфери.
Слід зазначити, що попри певні зусилля щодо реформування ДСБЕЗ вжиті заходи не дали відчутних позитивних результатів у сфері протидії економічній злочинності. Складна криміногенна ситуація в економічній сфері зумовлена низкою політичних, економічних, організаційно-управлінських, правових, ідеологічних, морально-психологічних та інших факторів. Це потребує і відповідного проведення комплексних заходів щодо реформування системи ДСБЕЗ. Удосконалення структурно-функціональної спрямованості діяльності ДСБЕЗ в сучасних умовах передбачає подальше поглиблення функцій, що забезпечують протидію економічній злочинності, запобігання розвитку тінізації економіки України.
Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності“ на сторінці 4. Приємного читання.
