Оцінювання безпеки інфляційних процесів

Економічна безпека

• скорочення дефіциту бюджету;

• виконання грошової програми;

• удосконалення податкової системи;

• зниження ставки рефінансування;

• контроль за динамікою доходів населення;

• проведення комплексних реформ у сферах природних монополій;

• поетапне припинення практики перехресного субсидіювання різних груп споживачів;

• створення противитратного механізму регулювання цін (тарифів) на продукцію (послуги) природних монополій;

• посилення державного регулювання інвестиційних програм цих галузей і контролю за їх виконанням;

• формування конкурентних ринків;

• організація контролю за фінансовими потоками суб'єктів господарської діяльності;

• вплив дефляційних факторів (наприклад, низьких цін на сировину, товари, продукцію, послуги на світових ринках).

Все це має підпорядковуватися досягненню належного стану інфляційної безпеки, тобто таких рівнів насиченості економіки грошовою масою, зростання цін споживчого ринку і знецінення національної валюти, які не вливали б руйнівно на соціально-економічні процеси в державі, а стимулювали б розвиток виробництва і споживання.

Одним із проявів інфляційної безпеки повинен бути такий принцип формування податкової політики держави, як інфляційна нейтральність. Вона, зокрема, означає забезпечення нейтралізації фіскальної зацікавленості і залежності формувань дохідної частини бюджетів усіх рівнів за рахунок інфляційних джерел надходжень.

Рівень інфляції красномовно свідчить про здоров'я економіки. Інфляція на різних етапах економічного розвитку, у різних країнах коливається від помірної до гранично високої. Існують також і такі визначення інфляції, як вибухова. При цьому її значення у діапазоні від 2 до 4 % свідчить про повзучу (помірну) інфляції, від 5 до 20 % — про відкриту інфляцію. За цих умов наслідки інфляції стають відчутними, насамперед у монополізованих секторах економіки через прискорене нарощування цін у відповідь на зростання попиту. Покупці такої продукції несуть додаткові витрати, а тому підвищують ціни вже на свої товари. Інфляція на рівні від 20 до 25 % називають галопуючою. У цей період найбільш організовані групи суб'єктів господарювання різко підвищують ціни на свої товари, зростання цін набуває стрибкового характеру і стає неконтрольованим, що призводить до поглиблення загальної соціально-економічної кризи. Розкручується інфляційна спіраль. Галопуюча інфляція переходить у гіперінфляцію. Загальноприйняте робоче визначення цього явища, запропоноване Каганом ще у 1956 p., встановлює як статистичну базу рівень інфляції 50 % на місяць (12 875 % на рік). А Р. Дорнбуш вважає, що гіперінфляція починається у той місяць, коли темпи росту цього процесу перевищують 50 % на місяць та закінчується місяцем перед тим, як щомісячний ріст цін стає нижчим за 50 % і залишається таким протягом року. Це визначення допускає, що у період між початком і кінцем гіперінфляції зростання цін у деякі місяці може бути нижчим за 50 %, і багато з цих місяців мають рівні, нижчі за вказану величину.

Слід підкреслити, що у стандартній економіці збільшення кількості грошей на 20 % з певним часовим інтервалом може викликати інфляцію на рівні 18 %.

Спалах безробіття у 90-х роках минулого століття негативно позначився на споживанні. Технологічний прогрес спричинив зниження вартості виробництва. До того ж, жорстка конкуренція у світі не дає можливості виробникам підвищувати ціни так, як їм заманеться. Американський економіст Гарі Шиллінг у своїй книзі "Дефляція" ("Deflation") пророкує, що в Америці протягом наступного десятиріччя щорічно рівень споживчих цін буде знижуватися в середньому на 1-2 %. При цьому слід пам'ятати, що дефляція небезпечна у разі, коли вона спричинена різким падінням попиту, надлишковим виробництвом і зниженням пропозиції капіталу. Окрім того, дефляція збільшує реальну вартість боргових зобов'язань, що спричиняє банкрутство та неспроможність банків. Дефляція особливо хворобливо позначається на дебіторах. За умов дефляції інструменти монетарної політики стають неефективними.

Для визначення рівня дефляції слід використовувати такий індикатор, як дефляційний розрив (нестача сукупних витрат за рівня національного доходу, що відповідає повній зайнятості). При цьому для чіткої характеристики ситуації, що складається, слід розрізняти категорії дефляція і дезінфляція. Дефляція передбачає стійке падіння загального рівня цін на товари та послуги, а дезінфляція — зниження цін у будь-якій окремій галузі народного господарства.

Про дієвість жорсткого контролю над рівнем інфляції яскраво свідчить досвід нових індустріальних країн. Так, наприклад, за 1961—1991 pp. середньорічний приріст індексу споживчих цін у Південній Кореї становив 12,2 %; Малайзії — 3,4 %; Сінгапурі -3,6 %; Тайвані — 6,2 %; Таїланді — 5,6 %; Гонконгу — 8,8 % (1972— 1991 pp.); Індонезії — 12,4 % (1969—1991 pp.).

Водночас не можна ігнорувати той факт, що зниження в Україні рівня інфляції відбувалося за умов тривалого падіння виробництва ВВП. Досвід східноєвропейських країн з перехідною економікою свідчить, що зниження рівня інфляції у них відбувалося одночасно із зростанням реального ВВП.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання безпеки інфляційних процесів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека

  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу

  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів
  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ