Розділ «ТЕМА З. ОРГАНИ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТОМ»

– в установленому порядку та у межах своєї компетенції призупиняти бюджетні асигнування та вживати заходів до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення;

– інші права, передбачені чинним законодавством України.

Розглянемо структуру місцевих фінансових органів (департаментів, управлінь), на прикладі департаменту фінансів міста обласного значення, зокрема м. Вінниці (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Структура департаменту фінансів (на прикладі Департаменту фінансів Вінницької міської ради)

Директор департаменту фінансів призначається на посаду і звільняється з посади міським головою в порядку, передбаченому чинним законодавством. Він здійснює керівництво діяльністю департаменту, несе персональну відповідальність за виконання покладених на департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора департаменту, начальників структурних підрозділів департаменту.

На рівні районів та областей структуру місцевих фінансових органів та штатну чисельність затверджують відповідні голови адміністрацій.

3.6. Державна служба фінансового моніторингу України як орган державного управління

Державна служба фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України" від 17 вересня 2014 р. № 455 Держфінмоніторинг України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється з метою реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Держфінмоніторинг України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та іншими нормативно- правовими актами.

Основними завданнями Держфінмоніторингу України є:

– реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також внесення пропозицій щодо її формування;

– створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

– збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму.

Нинішня структура Держфінмоніторингу України представлена на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Організаційна структура Держфінмоніторингу України

Держфінмоніторинг України очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів.

Держфінмоніторинг України відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

– узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно- правових актів та в установленому порядку подає їх Міністрові;

– подає запити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання щодо одержання інформації (у тому числі копій документів, що її підтверджують), необхідної для виконання покладених на неї завдань;