Ультразвуковий анемометр

Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища

Частота відбитих від атмосфери сигналів набуває допплерівського зсуву, величина якого пропорційна швидкості поширення вітру. Застосування содара дає можливість вимірювати параметри вітру через кожний кілометр висоти до 17 км над рівнем моря.

Швидкість вітру, яку вимірюють ультразвукові анемометри, досягає 30 м/с.

Недоліком ультразвукових анемометрів є залежність швидкості поширення ультразвуку від температури, вологості, атмосферного тиску, що потребує відповідного калібрування приладів.

Крім того, електронне обладнання підвищує вартість приладів цього типу.

Лідар

Лідар (від англ. Light Detection And Ranging) на відміну від содара генерує та реєструє лазерні імпульси. Принцип дії лідара під час дистанційного визначення параметрів вітру полягає у розсіюванні лазерного випромінювання на аерозолях повітря (пилу, краплинах води, частинках пилу або забруднень, пилку або кристалах солей), що рухаються зі швидкістю вітру, та подальшою реєстрацією допплерівського зсуву (див. розділ 26.7.3). Такі лазерні системи дозволяють вимірювати та оцінювати швидкість та напрямок руху вітру та турбулентність повітря на значних висотах.

Розроблені впродовж останніх років оптоволоконні лазерні системи характеризуються надзвичайно високою (10-12) чутливістю.

Супутники та ракети

Сучасні радіозонди визначають швидкість і напрямок вітру за допомогою системи глобального позиціонування GPS (англ. Global Positioning System) – сукупності радіоелектронних засобів, що

Рис. 4.7. Содар

визначають положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері.

Параметри повітряних потоків на великих висотах оцінюють за допомогою ракет. Так, у 2012 році Американська космічна агенція (NASA) запустила п'ять ракет з інтервалом 80 с для вивчення високошвидкісних потоків повітря у верхніх шарах атмосфери. Проект отримав назву ATREX (Anomalous Transport Rocket Experiment). Старт відбувся на території випробувального центру на острові Уоллопс у штаті Вірджинія.

На висоті близько 80 км ракети викинули спеціальний реагент (триметилалюміній), який вступає в реакцію з киснем, що супроводжується світінням (продукти такої реакції – оксид алюмінію, вуглекислий газ і водяна пара – нешкідливі). Спостереження за світінням дозволить вченим досліджувати повітряні потоки. Найбільший інтерес для вчених становлять високошвидкісні потоки (сотні кілометрів на годину) на висотах 100-110 км, тобто майже на кордоні з космосом. Традиційними методами вивчати ці потоки складно, оскільки густина повітря на таких висотах досить низька.

Дистанційне зондування вітру за допомогою супутників дозволяє побудувати карту вітрів на земній поверхні, а також вивчати потоки повітря в атмосфері.

Визначення напрямку вітру

Для визначення напрямку вітру використовують флюгери, що мають вигляд металевої пластини, яка обертається навколо вертикальної осі. Для одночасного вимірювання швидкості і напрямку руху повітря використовують анеморумбометр.

Кількість обертань повітряного гвинта цього приладу перетворюється в послідовність електричних імпульсів, частота яких пропорційна швидкості вітру, а фазовий зсув залежить від напрямку. Передача інформації про напрямок вітру в сучасних приладах здійснюється за допомогою потенціометра (рис. 4.8). Зміна положення реохорда в ньому спричиняє відповідну зміну електричного струму, що проходить через статор приймальної системи, викликаючи обертання ротора цієї системи та стрілки індикатора.

Точність визначення напрямку вітру потенціометричною системою становить ±3

Передача інформації щодо напрямку вітру за допомогою потенціометра

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ультразвуковий анемометр“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Традиційні методи вимірювання атмосферного тиску

  • ВІТЕР

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРУ

  • Ультразвуковий анемометр
  • ВОЛОГІСТЬ

  • Автоматизований аспіраційний психрометр Асмана

  • Ємнісний гігрометр

  • ОПАДИ

  • ВИМІРЮВАННЯ ОПАДІВ

  • Ваговий опадомір

  • Вимірювання снігу

  • Визначення стабільних ізотопів в опадах

  • Дистанційне зондування опадів

  • ТЕМПЕРАТУРА

  • ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

  • Термометри опору

  • Оптичний пірометр

  • Методи вимірювання теплових потоків

  • ПРИРОДНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Атмосферне випромінювання

  • ВИМІРЮВАННЯ ПРИРОДНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

  • Вимірювання дифузного випромінювання. Піранометр з кільцеподібною стрічкою

  • Квантові детектори

  • Турбулентність

  • Потік вертикального моменту

  • ВИМІРЮВАННЯ ВИХРОВОЇ КОВАРІАЦІЇ ТА АКУМУЛЯЦІЇ

  • АТМОСФЕРНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Оксид вуглецю СО

  • ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ

  • Вимірювання фазового зсуву

  • Вимірювання діоксиду сірки SO2

  • Спектроскопія Фур'є-перетворення

  • Системи мікроаналізу

  • Методи вимірювання та оцінювання частинок

  • Загасання бета-випромінювання

  • Методи вимірювання параметрів аерозолів

  • Вимірювання атмосферного озону

  • ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕНЬ

  • Мас-спектрометрія (МС)

  • ГІДРОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ВОДИ

  • Вимірювання каламутності

  • Лабораторні методи вимірювання параметрів якості води

  • ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • Доступна грунтова волога

  • Інфільтрація

  • ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ БІОСФЕРИ

  • МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Теплові сенсори

  • Лазерні системи

  • Ледар на основі реєстрації диференційного поглинання

  • Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання

  • ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Дистанційне зондування грунту

  • Дистанційне зондування рослинних покривів