ОПАДИ

Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища


Механізми виникнення опадів


Вода випаровується з поверхні океанів, грунту, озер та річок, переноситься вгору повітряними потоками, конденсується з утворенням хмар і врешті-решт повертається на земну поверхню у вигляді опадів.

Процес одночасної конденсації і розсіювання водяної пари в атмосфері супроводжується утворенням хмар. Воду, яка випадає на земну поверхню з хмар у рідкому або твердому стані називають атмосферними опадами. За зовнішнім виглядом розрізняють такі типи опадів як дощ, сніг, крупа, град, сніжна та крижана крупа тощо. Відповідно, до характеру випадання опади діляться на облогові, зливові та мрячні. Туман і мряка складаються з дуже дрібненьких краплин, які перебувають у завислому стані безпосередньо над земною поверхнею, оскільки водяна пара не конденсується достатньо для осадження.


Параметри опадів


Розглянемо основні параметри опадів – твердих або рідких продуктів конденсації водяної пари, що падають із хмар чи осаджуються з повітря на земну поверхню.

Кількість опадів, що випали, вимірюють товщиною (в міліметрах) того шару, який би утворився на земній поверхні, коли б опади не стікали, не випаровувалися і не просочувалися в грунт.

Інтенсивність опадів відповідає кількості опадів у міліметрах, яка випадає за 1 год. За інтенсивністю опади поділяються на такі типи [Glossary of Meteorology, 2009]:

дуже слабкий дощ – інтенсивність опадів менше 0,25 мм/год;

слабкий дощ – інтенсивність опадів 0,25 -1,0 мм/год;

помірний дощ – інтенсивність опадів 1,0-4,0 мм/год;

сильний дощ – інтенсивність опадів 4,0-16,0 мм/год;

дуже сильний дощ – інтенсивність опадів 16,0-50 мм/год;

екстремальний дощ – швидкість опадів перевищує 50,0 мм/год.

Тривалість опадів – параметр, що характеризує, як довго тривають опади.

Треба розрізняти ці параметри – помірний дощ протягом доби може дати 120 мм опадів, тоді як під час зливи цю кількість опадів можна зареєструвати за 20 хв. Отже, кількість опадів у розглянутих двох прикладах однакова, а інтенсивність і тривалість – різні.

Перехід від туману (хмари) до дощу характеризується швидкістю руху краплин, яка пов'язана з їх розміром. Краплини хмар мають сферичну форму і розмір менше 0,1 мм; краплини дощу сплюснуті за формою; розміри їх варіюють від 0,1 мм до 9 мм.

Туман з'являється, якщо температура повітря стає ближче до точки роси. Туман є важливим джерелом вологи та поживних речовин для лісових екосистем. Оцінювання туману дає можливість одержати інформацію щодо кислотних дощів, водного балансу, взаємодії туману з рослинними покривами. Густина туману становить 0,05 кг/м3; діаметр краплин 1 -60 мкм.

Снігопад характеризується інтенсивністю, тобто кількістю опадів у мм шару води за годину або добу. Інтенсивність слабкого снігопаду менше 0,1 мм/год, середнього 0,1-1 мм/год, сильного (густого) – більше 1 мм/год.

Число сніжинок в 1 м3 повітря при слабкому снігопаді становить менше 10, при середньому 10-100, при густому більше 100 і може досягати багатьох тисяч [Гляциологический словарь, 1984].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОПАДИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Традиційні методи вимірювання атмосферного тиску

  • ВІТЕР

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРУ

  • Ультразвуковий анемометр

  • ВОЛОГІСТЬ

  • Автоматизований аспіраційний психрометр Асмана

  • Ємнісний гігрометр

  • ОПАДИ
  • ВИМІРЮВАННЯ ОПАДІВ

  • Ваговий опадомір

  • Вимірювання снігу

  • Визначення стабільних ізотопів в опадах

  • Дистанційне зондування опадів

  • ТЕМПЕРАТУРА

  • ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

  • Термометри опору

  • Оптичний пірометр

  • Методи вимірювання теплових потоків

  • ПРИРОДНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Атмосферне випромінювання

  • ВИМІРЮВАННЯ ПРИРОДНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

  • Вимірювання дифузного випромінювання. Піранометр з кільцеподібною стрічкою

  • Квантові детектори

  • Турбулентність

  • Потік вертикального моменту

  • ВИМІРЮВАННЯ ВИХРОВОЇ КОВАРІАЦІЇ ТА АКУМУЛЯЦІЇ

  • АТМОСФЕРНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Оксид вуглецю СО

  • ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ

  • Вимірювання фазового зсуву

  • Вимірювання діоксиду сірки SO2

  • Спектроскопія Фур'є-перетворення

  • Системи мікроаналізу

  • Методи вимірювання та оцінювання частинок

  • Загасання бета-випромінювання

  • Методи вимірювання параметрів аерозолів

  • Вимірювання атмосферного озону

  • ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕНЬ

  • Мас-спектрометрія (МС)

  • ГІДРОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ВОДИ

  • Вимірювання каламутності

  • Лабораторні методи вимірювання параметрів якості води

  • ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • Доступна грунтова волога

  • Інфільтрація

  • ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ БІОСФЕРИ

  • МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Теплові сенсори

  • Лазерні системи

  • Ледар на основі реєстрації диференційного поглинання

  • Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання

  • ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Дистанційне зондування грунту

  • Дистанційне зондування рослинних покривів