Системи дистанційного зондування ґрунту можуть бути пасивними і активними. Зазвичай використовують реєстрацію відбивання оптичного випромінювання видимої, ближньої і далекої інфрачервоних областей.
Одним із основних параметрів, що характеризує відбивання оптичного випромінювання від поверхні, є спектральне відбивання – залежність інтенсивності випромінювання, яке досягає детектора, від довжини світлової хвилі. В техніці дистанційного зондування спектральне відбивання виражається за допомогою таких термінів як коефіцієнт яскравості (відбивання) та коефіцієнт відбивання (альбедо). Визначається відбивання r за формулою:
(27.3)
де І – інтенсивність оптичного випромінювання, яке відбилося від даної поверхні ідеального розсіювана в даному напрямку; І0 – інтенсивність випромінювання, що падає на цю поверхню.
Кожна ґрунтова поверхня демонструє наявність складного ансамблю структурних елементів, які характеризують рівень нерівності ґрунту. Розглянемо відбивання оптичного випромінювання від нерівної поверхні, яка характеризується нерегулярністю (рис. 27.1).
Можна стверджувати, що фазовий зсув між променями, які відбиваються від цієї поверхні та від поверхні, для якої, буде визначатися за виразом:
(27.4)
Рис. 27.1. Відбивання оптичного випромінювання від нерівної поверхні, яка характеризується нерегулярністю Δh
Якщо , поверхня вважається достатньо рівною, щоб відбивання було дзеркальним. В цьому випадку
. Звідси можна отримати так званий критерій Релея:
(27.5)
Цей критерій характеризує вплив нерівності грунту на перехід відбивання від дзеркального до дифузного залежно від кута падіння і довжини світлової хвилі.
На відбивання ґрунту суттєво впливають вміст гумусу, оксидів заліза і різноманітних світлозабарвлених субстанцій (сполук кремнію і алюмінію, карбонатів кальцію тощо), дрібні грунтові частинки (розмір яких не перевищує 2 мм), вологість грунту (вологі ґрунти мають низькі значення коефіцієнту відбивання і мають відповідно темніші кольори, ніж сухі).
Техніка дистанційного зондування ґрунту дає можливість здійснювати топографічні вимірювання (розташування і розміри ділянок ґрунту у певному масштабі), визначати розміри ґрунтових частинок, структури і нерівності поверхні ґрунту, ідентифікувати склад мінеральних частинок, оцінювати вологість ґрунту, висоту і густину рослинних утворень тощо.
Дистанційне зондування водних середовищ
Спектральні властивості води залежать від її природи та рівня присутніх в її складі різних речовин. Результати, отримані за допомогою супутників, свідчать про такі дані щодо глибини проникнення оптичного випромінювання крізь воду: 10 м для 500-600 нм, 3 м – для 600-700 нм, 1 м для 700-800 нм, 10 см для 800-1100 нм. Під час взаємодії з водою оптичне випромінювання набуває поглинання і розсіювання. В реальній ситуації водні маси поглинають майже все оптичне випромінювання в ближній і середній інфрачервоній області спектра. Через це відбивання водою оптичного випромінювання незначне, особливо порівняно з відбиванням рослинних покривів і грунту. Така різниця в відбивальних характеристиках допомагає реалізувати дистанційну ідентифікацію і картографування водойм, які мають контрастні контури.
Крім того, оптичне випромінювання відбивається від поверхні води, суспендованих у ній органічних і неорганічних матеріалів та дна водойми. Спектр відбивання води залежить від каламутності води, що викликана наявністю суспендованих частинок. Можна стверджувати, що в області 600-700 нм відбивання води знаходиться в лінійній залежності від рівня каламутності. На спектральні характеристики води суттєво впливає присутній в ній хлорофіл, збільшення концентрації якого призводить до зменшення рівня відбивання. Така залежність може бути використана для оцінки первинної продуктивності водойм (маси живої матерії, що синтезована рослинами), рівня евтрофікації та забруднення водойм залишками водних рослин та фітопланктона.
Перспективними є вимірювання флуоресцентних характеристик водойм, які в першу чергу пов'язані з хлорофілом і фікоеритрином. Цікаво, що залежність величини максимуму флуоресценції хлорофілу від концентрації останнього носить лінійний характер. У системах дистанційного зондування води використовують такі джерела збудження флуоресценції як аргонові та неодимові лазери, що працюють в імпульсному режимі.
Аналіз спектрів випромінювання флуоресценції дозволяє реалізувати якісну і кількісну ідентифікацію водної мікрофлори, визначати видову специфічність водоростей і картографувати їх поширення, оцінювати розчинену органічну речовину та продукти седиментації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дистанційне зондування грунту“ на сторінці 1. Приємного читання.
